Справа № 405/6393/18
Провадження №2/405/1157/18
30 вересня 2019 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:
головуючого судді Іванової Л.А.
при секретарі Лисонь В.В., Гершкул М.В., Шумейко Ю.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №405/6393/18 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка і технології» про зміну формулювання причин звільнення та внесення змін до наказу про звільнення, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до відповідача ТОВ «Техніка і технології» про зміну формулювання причин звільнення та внесення змін до наказу про звільнення, зазначивши в обґрунтування позовних вимог, що вона працювала в ТОВ «Техніка і технології» на посаді агента торговельного з покладенням на неї виконання обов'язків директора департаменту. Вказала, що 11.07.2018 року в результаті медичного огляду у неї (позивача) було виявлено ознаки кісти підязичної області (ранула), після чого її очікували додаткові дослідження, операція, післяопераційне лікування, у зв'язку з цим, 12.07.2018 року вона (позивач) написала заяву про звільнення з посади за згодою сторін на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України, яку надіслала на внутрішню електронну адресу відповідача, а 21.07.2018 року, - рекомендованим листом разом із заявою про видачу трудової книжки. 16.07.2018 року на даній заяві про звільнення була проставлена резолюція директора ТОВ «Техніка і технології» ОСОБА_2 про те, що статтю і дату визначити на момент звільнення. 20.08.2018 року вона (позивач) надіслала відповідачу листки непрацездатності, та 23.08.2018 року вона отримала трудову книжку, де було вказано, що наказом № 23.2-0-18 від 23.08.2018 року вона (позивач) була звільнена на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин. З даною причиною звільнення вона (позивач) не згодна, оскільки вказані причини звільнення не відповідають дійсності. Вказала, що вона до дисциплінарної відповідальності не притягувалася. Зазначила, що її звільнення відбулось під час перебування на лікарняному. За таких обставин, та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.09.2019 року просить змінити формулювання причин її звільнення з посади агента торгівельного ТОВ «Техніка і технології» з п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (прогул без поважних причин) на ч. 1 ст. 36 КЗпП України (за згодою сторін), зобов'язати ТОВ «Техніка і технології» внести відповідні зміни до наказу № 23.2-08-18 від 23.08.2018 року та трудової книжки.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 січня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження по даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду з викликом в судове засідання учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 з урахуванням поданої відповіді на відзив відповідача, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених в позові, просила позов задовольнити. Також пояснила, що за станом здоров'я вона не могла працювати на займаній посаді, оскільки її робота полягала у здійсненні телефонних дзвінків близько 70-ти вихідних дзвінків, однак у зв'язку із сильним болем в шиї вона (позивач) не могла говорити, внаслідок чого вона і написала заяву про звільнення.
Представник відповідача ТОВ «Техніка і технології'в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся в порядку вимог ЦПК України, за адресою, зазначеною позивачем в позовній заяві, при цьому, 03.09.2019 року за вх..№21527 подано заяву про розгляд справи за відсутності відповідача. Крім того, у відзиві на позовну заяву, який зареєстрований судом за вх. № 12741 від 23.05.2019 року, вказав, що 16.07.2018 року на електронну пошту відповідача надійшла заява з проханням звільнити позивача за згодою сторін з посади директора департаменту з 12.07.2018 року, однак відповідач був з цим не згодний та вважав цю заяву недійсною, оскільки позивач на день подачі заяви перебувала на посаді «агент торговельний». Зазначив, що позивач перебувала на лікарняному з 23.07.2018 року по 18.08.2018 року та повинна була вийти на роботу 20.08.2018 року. Однак, в період з 20.08 по 22.08.2018 року позивач на роботу не з'явилася та причини відсутності не повідомила, у зв'язку з чим, визначена директором ТОВ «Техніка і технології» комісія зв'язалась з позивачем по телефону, однак остання надати пояснення з приводу її відсутності на роботі відмовилась. Вказав, що звільнення позивача відбулось не під час її перебування на лікарняному, а тому у задоволенні позову просить відмовити.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача, враховуючи подані учасниками справи заяви по суті справи, дослідивши докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст. 12 та ст. 13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, зокрема, записами трудової книжки, виданої на ім'я ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_1 перебувала на посаді агента торговельного ТОВ «Техніка і технології» з 12.09.2016 року.
12.07.2018 року ОСОБА_1 написала заяву на ім'я директора ТОВ «Техніка і технології» ОСОБА_3 , в якій просила звільнити її з посади в.о. директора департаменту з 12.07.2018 року за згодою сторін. 16.07.2018 року на даній заяві була проставлена резолюція директора ОСОБА_2 про те, що статтю і дату визначити на момент звільнення.
21.07.2018 року позивач надіслала дану заяву та заяву про видачу трудової книжки рекомендованим листом на поштову адресу відповідача, однак конверт з ними повернувся у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання.
Судом також встановлено, що в період з 23.07.2018 року по 17.08.2018 року позивач перебувала на лікарняному, що пітверджується листками непрацездатності серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 .
Згідно з протоколом засідання комісії із фіксування акту відсутності на робочому місці без поважних причин агента торговельного ОСОБА_1 від 23.08.2018 року № 23.1-08-18 від ОСОБА_1 16.07.2018 року була прийнята заява про звільнення та 23.07.2018 року - довідка про те, що їй рекомендовано оперативне втручання. ОСОБА_1 була фактично відсутньою на робочому місці з 23.07.2018 року. В подальшому ОСОБА_1 17.08.2018 року надіслала копію листка непрацездатності, де була вказана дата виходу на роботу 18.08.2018 року (субота), однак з 20.08.2018 року по 23.08.2018 року вона на робочому місці не з'явилася. Тому, комісія вирішила подати директору ТОВ «Техніка і технології» клопотання про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади за порушення правил внутрішнього розпорядку та відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України.
Наказом директора ТОВ «Техніка і технології» від 23.08.2018 року № 23.2-08-18 ОСОБА_1 23.08.2018 року була звільнена із займаної посади агента торговельного за прогул без поважних причин на підставі Табелю обліку робочого часу та протоколу № 23.1-08-18 від 23.08.2018 року, про що було внесено відповідний запис до трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 за № 20.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст.ст. 38, 39 КЗпП України).
Строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених ч. 1 ст. 38 КЗпП України.
Статтею 38 КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
З аналізу зазначеної правової норми слідує, що передбачений ч. 1 ст. 38 КЗпП України перелік поважних причин, за наявності якиї власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник, не є вичерпним, тим самим, відзначається, що поважною причиною для звільнення працівника може бути визнана і будь-яка інша життєва обставина, яка спонукає працівника на таке звільнення.
Із змісту заяви позивача на адресу відповідача від 12.07.2018 року вбачається, що позивачем в заяві самостійно було визначено строк, а саме: з 12.07.2018 року.
Як вбачається з пояснень позивача, її заява про звільнення з роботи за власним бажанням була зумовлена неможливістю продовжувати роботу у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, необхідністю оперативного лікування та подальшого післяопераційного огляду, що підтверджується: результатами магнітно-резонансної томографії м'яких тканин шиї від 11.07.2018 року з висновком: ознаки кісти підязичної області (ранула); ультразвуковим дослідженням від 20.07.2018 року із заключенням: серединна кіста шиї, аденіт лімфовузлів шиї; направленням на патологогістологічне дослідження від 27.07.2018 року № 7905-7908; випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого Кіровоградської обласної лікарні (отоларингологічне відділення, історія № 12432), з якої вбачається, що 27.07.2018 року ОСОБА_1 була проведена операція з видалення серединної кісти шиї; ультразвуковим дослідженням від 31.08.2018 року із заключенням «ЭХО-признаки хронического тиреоидита, аденита ЛУ шеи, отечность ПЖК мішечних тканей на уровне рубца»; листками непрацездатності серії АДО № 805675 та серії АДО № 785836; консультативним висновком спеціаліста від 04.09.2018 року; направленням Кіровоградської обласної лікарні від 11.09.2018 року № 88 на консультацію до лікаря ендокринолога ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин» з метою уточнення діагнозу та рекомендацій з приводу подальшого лікування; патологогістологічним консультативним висновком патолога ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренко НАМН України» № 033/18 від 12.09.2018 року; ультразвуковими дослідженнями від 12.09.2018 року, проведеними у ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренко НАМН України».
Крім того, позивач не заперечувала того факту, що 20.08.2018 року вона не була на роботі, при цьому, її дії цілком узгоджувалися із змістом її заяви про звільнення, а так само відповідали положенням норм КЗпП України, в т.ч. ч. 1 ст. 38 цього Кодексу.
В свою чергу, пунктом 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
На підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір (строковий або безстроковий) може бути розірваний з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку незявлення працівника на роботі або самовільного її залишення та відсутність працівника на роботі більш ніж три години протягом одного робочого дня без наявності на те поважних причин.
Приймаючи до уваги, що трудовий договір припиняється, серед іншого, у випадку його розірвання з ініціативи працівника (ст.ст. 38, 39 КЗпП України), то невихід працівника на роботу в період після визначеної ним відповідно до Закону дати припинення трудового договору у зв'язку з реалізацією належного йому права на розірвання трудового договору з власної ініціативи, за наявності для того законних підстав, але до видачі відповідного наказу про звільнення з роботи, не може вважатися прогулом без поважних причин в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Таким чином вирішення питання правомірності звільнення позивача на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин у період з 20.08.2018 року по 23.08.2018 року залежить від вирішення питання про розірвання трудового договору за його (позивача) ініціативою.
Хвороба або інвалідність, а так само наявність інших поважних причин, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору являються підставами для розірвання, як строкового, так і трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника (ст.ст. 38, 39 КЗпП України).
З огляду на викладене вище, враховуючи наявність поважних причин, зумовлених неможливістю позивача продовжувати роботу у ТОВ «Техніка та Технології» серед яких: погіршення стану здоров'я позивача, що супроводжувалося лікуванням в медичній установі в умовах стаціонару, проведенням оперативного лікування позивача та подальшою її (позивача) реабілітацією після операції, розірвання трудового договору з 12.07.2018 року з її ініціативи за зазначених вище підстав є законними і обґрунтованими, у зв'язку з чим невихід позивача на роботу після вказаної в заяві дати, в тому числі після закінчення часу звільнення позивача від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю в період з 23.07.2018 року по 17.08.2018 року, не може вважатися прогулом без поважних причин, так як розірвання трудового договору з підстав, передбачених ст.ст. 38, 39 КЗпП України згоди на це роботодавця не вимагає, а трудові обов'язки працівника припиняються.
Підсумовуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що звільнення позивача ОСОБА_1 з посади агента торговельного ТОВ «Техніка і технології» з 23.08.2018 року на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з прогулом без поважних причин - є незаконним.
Відповідно до ч. 3 ст. 235 КЗпП України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.
Встановивши, що звільнення проведено незаконно, суд на прохання працівника, який у зв'язку з допущеними щодо нього порушеннями законодавства про працю не бажає продовжувати трудові відносини з відповідачем, може визнати звільнення незаконним і, не поновлюючи працівника на роботі, змінити формулювання причин звільнення відповідно до ст.ст. 38 чи 39 КЗпП України.
З огляду на зазначене, та для відновлення порушених прав позивача, виходячи з принципу диспозитивності цивільного процесу, є необхідним зобов'язати відповідача ТОВ «Техніка і технології» внести зміни до запису № 20 у трудову книжку серії НОМЕР_3 щодо формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з посади агента торговельного з п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин на ч. 1 ст. 38 КЗпП України з ініціативи працівника.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача, а тому стягненню на користь позивача з відповідача підлягають судові витрати у вигляді судового збору в сумі 704,80 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року суд,-
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка і технології» про зміну формулювання причин звільнення та внесення змін до наказу про звільнення, - задовольнити.
Змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_1 з посади агента торговельного ТОВ «Техніка і технології» з п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України «за прогул без поважних причин», вказавши причиною звільнення ч.1 ст.36 КЗпП України, «за згодою сторін».
Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Техніка і технології», код ЄДРПОУ 36584896, внести зміни до наказу №23.2-08-18 від 23 серпня 2018 року та до запису №20 у трудову книжку серії НОМЕР_3 щодо формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з посади агента торговельного ТОВ «Техніка і технології» з п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України на ч.1 ст.36 КЗпП України.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка і технології», код ЄДРПОУ 36584896, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд через Ленінський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова