про залишення позовної заяви без руху
02 липня 2021 року м. Житомир справа № 240/9100/21
провадження № 2-а/296/129/21
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Петровська М.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліцї в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДП18 №815932 та відмінити накладене на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року адміністративну справу №240/9100/21 за вказаним позовом передано на розгляд Корольовському районному суду м. Житомира як адміністративному.
У відповідності до частини другої статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Прийнявши до провадження адміністративну справу №240/9100/21 та перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам нормам Кодексу з наступних підстав.
Частиною другою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст.286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Так, оскаржувану позивачем постанову винесено 22 лютого 2021 року, в той час як із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду позивач звернувся лише 18 травня 2021 року, що підтверджується відповідною відміткою про реєстрацію позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене, позивачем пропущено строк звернення із позовом до суду, передбачений ч.1 ст.286 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, позивачем на виконання вимог ч.6 ст.161 КАС України до позовної заяви було додано заяву про поновлення строку звернення із позовом до суду.
Відповідно до змісту вказаної заяви, позивач посилається на наявність поважних причин пропуску строку звернення із позовом до суду, як-то: 1) отримання оскаржуваної постанови лише 26 лютого 2021 року; 2) застосування процедури адміністративного оскарження; 3) попереднім зверненням до Корольовського районного суду м. Житомира із вказаним позовом та подальшою відмовою у відкритті провадження, що в свою чергу викликало необхідність подання відповідної позовної заяви до адміністративного суду.
Дослідивши заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає, що позивачем не було надано доказів отримання оскаржуваної постанови саме 26 лютого 2021 року. Крім того, відповідно до долучених до позовної заяви доказів, процедуру адміністративного оскарження спірної постанови було завершено 23 березня 2021 року, в той час як позовну заяву до Житомирського окружного адміністративного суду було подано позивачем 18 травня 2021 року, тобто позивачем після завершення процедури адміністративного оскарження не було дотримано строк звернення із позовом до суду, передбачений ч.1 ст.286 КАС України.
При цьому, посилання позивача на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира про відмову у відкритті провадження від 14.04.2021 як на поважну підставу пропуску строку звернення із позовом до суду є неналежними, оскільки позивачем не надано доказів щодо дати отримання вказаної ухвали та подання відповідного позову до адміністративного суду у межах десятиденного строку з дня отримання копії такої ухвали.
Окрім того, звернення з позовом про скасування постанови в порядку цивільного судочинства, за результатами чого ухвалою від 14.04.2021 ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження і з цих підстав ним пропущено строк звернення до суду із адміністративним позовом, не є поважними причинами пропуску строку, оскільки практика оскарження таких постанов є сталою, а відтак, обставини пропуску строку не пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежали від волі позивача. В контексті наведеного, суд також зазначає, що реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача, а нереалізація цього права зумовлена його власною помилковою поведінкою.
Враховуючи вищевикладене, суд визнає причини пропуску строку звернення із позовом до суду, викладені у заяві ОСОБА_1 від 14.05.2021, неповажними.
Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, позивачу слід надати заяву із доказами, які підтверджують поважність пропуску строку звернення до суду із цим позовом, враховуючи вищенаведені висновки суду.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною четвертою статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частиною другою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Приписами частин 4, 5 статті 94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Також, відповідно до частини першої статті 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Суд звертає увагу, що долучені до матеріалів позовної заяви та її примірників для відповідачів копії письмових доказів не завірені належним чином, а саме: не містять відміток "копія", "з оригіналом згідно", дати здійснення завірення копії, підпису та ПІБ особи, яка завірила вказані копії.
Відповідно до п.7 ч.5 ст.160 КАС України, позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
У позовній заяві відсутні відомості про не вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, або переліку таких заходів у випадку їх вжиття.
Згідно з п.8 ч.5 ст.160 КАС України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення п.8 ч.5 ст.160 КАС України, позовна заява не містить зазначення відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з ч.8 ст.160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору, а позовна заява не містить зазначення правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду, далі - Закон №3674-VI).
Суд зазначає, що за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об'єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом № 3674-VI.
При цьому, відповідно до положень статей 3, 5 Закону №3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
В свою чергу, належний розмір ставки судового збору, який підлягає сплаті при поданні вказаної позовної заяви, становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вказана позиція суду узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.03.2020 у справі №543/775/17.
Відповідно до абз.4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-IX, з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 270 гривень.
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 454,00 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Жит.обл/Корольов. р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37976485; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA978999980313101206000006832; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *;101;__________ (код ЄДРПОУ для юридичних осіб / РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України для фізичних осіб); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Корольовський районний суд м. Житомира.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду :
- доказів сплати судового збору у розмірі 454,00 грн;
- двох примірників позовної заяви із зазначенням: 1) відомостей про не вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, або переліку таких заходів у випадку їх вжиття; 2) відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- двох примірників належним чином завірених копій усіх письмових доказів, долучених до позовної заяви, шляхом проставлення на копіях письмових доказів: а) відміток "копія", "з оригіналом згідно"; б) дати завірення копії письмового доказу; в) підпису, прізвища, ініціалів особи, що засвідчує копію письмового доказу;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження спірної постанови, із зазначенням обґрунтування причин пропуску такого строку, з урахуванням висновків суду, викладеній у цій ухвалі в частині строків звернення до суду, разом із сукупністю доказів на підтвердження поважності таких причин пропуску строку звернення із позовом до суду.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суддя, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі якщо недоліки заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М. В. Петровська