Справа № 296/4043/21
2/296/2466/21
23 червня 2021 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Драча Ю.І.,
за участі секретаря Алексеєнко В.В.
представник позивача - ОСОБА_1
представник відповідача - Огороднікова І.В.
представника відповідача - Малахова М.В.
розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Грозинське», Фонду державного майна України про поновлення на роботі, -
27.04.2021 позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Грозинське» в якому просить суд поновити його на посаді виконуючого обов'язки директора державного підприємства «Грозинське».
Позов обґрунтовано тим, що 21 травня 2020 р. наказом Фонду державного майна України № 847 «Про призначення виконувача обов'язків директора державного підприємства «Грозинське» на позивача було покладено виконання обов'язків директора державного підприємства «Грозинське» до прийняття суб'єктом управління Підприємством рішення про припинення повноважень виконувача обов'язків Підприємства або призначення керівника Підприємства у встановленому законодавством порядку. 25 березня 2021 року наказом Фонду державного майна України № 488 «Про звільнення виконувача обов'язків директора державного підприємства «Грозинське» ОСОБА_2 звільнено з посади виконувача обов'язків директора Відповідача на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
Позивач вважає звільнення незаконним, оскільки вважає, що між ним та відповідачем укладено безстроковий трудовий договір, припинення якого за ст. 23 КЗПП України не допускається, у зв'язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 28.04.2021 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено справу до розгляду.
Ухвалою суду від 07.05.2021 року задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі у справі у якості співвідповідача Фонд державного майна України.
14.06.2021 року представником відповідача ДП «Грозинське» подано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що між Фондом державного майна та ОСОБА_2 було укладено строковий трудовий договір, а саме на строк до прийняття рішення про припинення повноважень виконувача обов'язків Підприємства або призначення керівника Підприємства у встановленому законодавством порядку.
Також зазначив, що посада виконуючого обов'язки директора у штатному розписі ДП «Грозинське» відсутня, тому вимога щодо поновлення позивача на цій посаді є безпідставною та необґрунтованою (а.с. 65-67).
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити з підстав викладених в ньому.
Представник відповідача Малахов М.В. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову, вказав, що наказ про звільнення було прийнято Фондом державного майна.
Представник відповідача Огороднікова І.В. в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позову, зазначила, що відповідно до статуту рішення про припинення повноважень може бути прийнято в будь-який момент.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21 травня 2020 р. наказом Фонду державного майна України № 847 «Про призначення виконувача обов'язків директора державного підприємства «Грозинське» на ОСОБА_2 покладено виконання обов'язків директора державного підприємства «Грозинське» з дати видання наказу до прийняття суб'єктом управління Підприємством рішення про припинення повноважень виконувача обов'язків Підприємства або призначення керівника Підприємства у встановленому законодавством порядку (а.с. 5).
25 березня 2021 року наказом Фонду державного майна України № 488 «Про звільнення виконувача обов'язків директора державного підприємства «Грозинське» ОСОБА_2 звільнено з посади виконувача обов'язків директора Державного підприємства «Грозинське » на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України з 25.03.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 24 КЗпП України укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», згідно зі ст. 24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи відома власника або уповноваженого ним органу. При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи в зв'язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт).
Як було зазначено вище, ОСОБА_2 був прийнятий на посаду виконувача обов'язків директора державного підприємства «Грозинське» до прийняття суб'єктом управління Підприємством рішення про припинення повноважень виконувача обов'язків Підприємства або призначення керівника Підприємства у встановленому законодавством порядку.
Згідно із ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Таким чином, судом встановлено, що між Фондом державного майна України та ОСОБА_2 був укладений строковий трудовий договір, термін дії якого визначався настанням юридичного факту прийняття суб'єктом управління Підприємством рішення про припинення повноважень виконувача обов'язків Підприємства або призначення керівника Підприємства у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до п.п. 10.1-10.3 Статуту Державного підприємства «Грозинське» суб'єкт управління Підприємства є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавством України. Управління діяльністю Підприємства здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається цим статутом та чинним законодавством України. Виконавчим органом Підприємства (одноосібним) є Директор, який є посадовою особою (а.с. 93).
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, підкреслюючи постійно цінність та важливість дотримання формалізованих норм цивільного процесу, в той же час зазначає, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Вузьке тлумачення процесуальної норми є перешкодою розгляду позову заявника по суті із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист («Белеш та інші проти Чеської Республіки», заява № 47273/99, # 50-51, 69, «Волчі проти Франції», заява № 35787/03, # 29).
Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Аналогічний припис закріплений у ч.1 ст. 10 ЦПК України.
Частиною 3статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
За правилами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п.5 ч. 1ст. 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 займав посаду виконувача обов'язків директора підприємства, а отже був посадовою особою.
В Наказі про призначення позивача на посаду зазначено, що виконання обов'язків покладено до прийняття суб'єктом управління Підприємством рішення про припинення повноважень виконувача обов'язків Підприємства
Таким чином звільнення ОСОБА_2 мало бути здійснено на підставі п.5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, підлягає негайному виконанню (частина 7статті 235 КЗпП України)
Представником відповідача було зазначено, що немає підстав для поновлення працівника, оскільки у штатному розписі відсутні посада виконуючого обов'язки директора, вказане вбачається з копії штатного розпису (а.с. 116). Разом з тим, наказом № 489 від 25.03.2021 року призначено Перехреста М.Ю. виконувачем обов'язків директора ДП «Грозинське» з 26.03.2021 року на підставі його заяви від 25.03.2021.
Враховуючи викладене, суд не бере до уваги твердження представника відповідача.
За таких обставин, позов ОСОБА_2 до Державного підприємства «Грозинське», Фонду державного майна України про поновлення на роботі підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10,11,15,81,89,258-260 ЦПК України, ст.ст. 40,184 КЗпП України, суд,-
Позов ОСОБА_2 до Державного підприємства «Грозинське», Фонду державного майна України про поновлення на роботі - задовольнити..
Поновити ОСОБА_2 на посаді виконуючого обов"язки директора державного підприємства "Грозинське" з 25.03.2021.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Житомирської області.
Відомості про сторін:
Позивач - ОСОБА_2 , ід.номер НОМЕР_1 . Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Державне підприємство «Грозинське». Юридична адреса: 11542, Житомирська обл., Коростенський район, с. Грозине.
Відповідач - Фонд державного майна України. Юридична адреса: 01133, Kиїв, вул. Генерала Алмазова, 18/9.
Суддя Ю. І. Драч
Повний текст рішення складено 02.07.2021