Справа № 163/757/21
Провадження № 3/163/507/21
01 липня 2021 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Чишій С.С.
з участю секретаря Костюк Р.М.,
представника Волинської митниці Крижановської О.В.,
захисника Довжика Р.С.,
розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею Держмитслужби матеріали справи за протоколом № 0129/20500/21 про притягнення до відповідальності за ст.471 МК України
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, що проживає по АДРЕСА_1 , директора польської компанії, РНОКПП невідомий, закордонний паспорт НОМЕР_1 ,
ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ), прямуючи 23 березня 2021 року з України в Республіку Польща через митний пост "Ягодин" Волинської митниці Держмитслужби водієм автомобіля "Мерседес-Бенц", номерний знак НОМЕР_2 , порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, переміщуючи понад встановлену ст.8 Закону України "Про валюту та валютні цінності" норму вивезення за межі України 8480 євро та 1300 доларів США загальною вартістю 315 319,34 гривні за офіційним курсом НБУ, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.
На розгляд справи ОСОБА_4 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату та місце розгляду; заяв чи клопотань щодо суті протоколу та процедури його розгляду не подав.
Його захисник адвокат Довжик Р.С. не заперечив проти проведення засідання без участі підзахисного та висловив свою правову позицію щодо можливості звільнення його від відповідальності на підставі ст.22 КУпАП.
Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявила, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_5 у вчиненні порушення митних правил, просила накласти стягнення в межах санкції ст.471 МК України у вигляді штрафу з конфіскацією в дохід держави валютних цінностей.
Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні передбаченого ст.471 МК України правопорушення повністю стверджена матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, контрольним талоном, актом про проведення митного огляду транспортного засобу, службовою запискою інспектора митниці.
При вирішенні питання про обсяг відповідальність ОСОБА_5 встановлено таке.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про валюту і валютні цінності" транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. … Порядок транскордонного переміщення валютних цінностей суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами визначається Національним банком України з урахуванням норм частини першої цієї статті..
Відповідно до п.6 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 3, фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Вказаний в протоколі про порушення митних правил п.18 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, встановлює, що фізичні особи - резиденти здійснюють валютні операції з транскордонного переміщення валютних цінностей шляхом їх вивезення/пересилання за межі України в загальній сумі, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро, на підставі документів, що підтверджують: 1) зняття цією фізичною особою готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро; 2) придбання цією особою банківських металів у банках та/або Національному банку виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро.
Санкція ст.471 МК України передбачає накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.
Отже, щодо громадянина-нерезидента чинне законодавство встановлює його обов'язок письмово декларувати валютні цінності при їх переміщенні через митний кордон, однак не передбачає жодних особливостей/обов'язків в частині підтвердження їх походження.
Слід також врахувати, що переміщення ОСОБА_6 іноземної валюти відповідно до підпункту 7 пункту 2 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті становило незначний розмір валютної операції (315 319,34 гривні), оскільки не перевищував розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (400 000 гривень).
Відповідно до ч.1 ст.1 МК України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
В рішенні Європейського Суду з прав людини "Ісмаїлов проти Росії" від 06 листопада 2008 року вказано, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу до Конвенції передбачає, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном повинно бути "законним": у п.2 встановлено, що держави мають право контролювати використання майна шляхом введення "законів". Крім того, принцип верховенства права - одна з підвалин демократичного суспільства - закріплений в усіх статтях Конвенції. Питання, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним. При цьому "суд повинен проаналізувати, чи дотримали органи влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право заявника на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника".
В цій справі встановлено, що чинне законодавство (ст.8 Закону України "Про валюту і валютні цінності", норми Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей) встановлюють певну умову при переміщенні готівкової валюти в розмірі, що перевищує еквівалент 10 000 євро. Такою умовою є обов'язкове письмове декларування. При цьому жодних обмежень щодо загального розміру переміщуваних валютних цінностей законодавство не встановлює, як і заборони на вивезення валюти.
Слід також зауважити, що для ОСОБА_5 як фізичної особи-нерезидента законодавство не встановлює обов'язку підтвердження походження валютних цінностей, а за обставинами справи незаконність такого походження не встановлена.
Крім цього, відсутність у ОСОБА_5 наміру на протиправне уникнення контролю за переміщенням валютних цінностей стверджена і обставинами їх виявлення: порушник добровільно видав всю готівкову валюту в службовому приміщенні митного органу.
З огляду на такі обставини вбачаються підстави для висновку, що конфіскація валютних цінностей суперечитиме статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не відповідатиме характеру правопорушення і буде непропорційним, оскільки становитиме "особистий та надмірний тягар" для порушника.
Отже, враховуючи доведеність вини порушника, стягнення на нього слід накласти у вигляді штрафу, а вилучену валюту належить повернути власнику.
Згідно із п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" такий збір у відповідному розмірі підлягає стягненню з порушника.
Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, за цим законом накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Штраф в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").
Вилучені за цим протоколом в порядку ст.511 МК України 8480 (вісім тисяч чотириста вісімдесят) євро та 1300 (одну тисячу триста) доларів США повернути ОСОБА_7 ( ОСОБА_2 ).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) в користь держави 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області С.С.Чишій