1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 29 червня 2021 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 08 червня 2021 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Іваньки, Маньківського району, Черкаської області, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, працюючого консультантом в ТОВ "МР Сервіс", одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину та вагітну дружину, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
за участю: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у міста Києві ОСОБА_8 , погодженого прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 , продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , строком до 12 липня 2021 року.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю або застосувати заставу.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, постановлену всупереч вимогам КПК України.
Вказує на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Зазначає, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Захисник звертає увагу на те, що ОСОБА_6 раніше не судимий, позитивно характеризується, має постійне місце проживання і міцні соціальні зв'язки, працює, є членом та активістом громадських організацій.
Окрім того, посилаючись на вимоги ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, вказує, що слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали мав визначити ОСОБА_6 розмір застави або нічний домашній арешт.
Також, апелянт наголошує на недопустимість доказів, на які посилається орган досудового розслідування, що вказують на причетність ОСОБА_6 до інкримінованого кримінального правопорушення, зокрема протоколу НСРД.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Святошинським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 21 липня 2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12020100080003352, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КПК України.
12 квітня 2021 року ОСОБА_6 затримано відповідно до ст. 208 КПК України, та наступного дня повідомлено про підозру у незаконному виробництві, виготовленні, зберіганні, перевезенні, пересиланні психотропної речовини з метою збуту, а також збуті психотропної речовини, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, та предметом яких були психотропні речовини у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 14 квітня 2021 року відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 10 червня 2021 року.
Ухвалою слідчого Святошинського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю або із застосуванням застави.
Постановою прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва від 07 червня 2021 року строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто, - до 12 липня 2021 року.
04 червня 2021 року старший слідчий СВ Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у міста Києві ОСОБА_8 , за погодженням прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 , звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку тримання під варто підозрюваному ОСОБА_6 , в межах строку досудового розслідування, до 12 липня 2021 року.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 08 червня 2021 року клопотання задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з положеннями ч. 1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження дії запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.
Для того, щоб арешт на підставі обґрунтованої підозри був виправданий у відповідності до статті 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні в момент перебування під вартою (Brogan and Others v. the United Kingdom, judgment of 29 November 1988, § 53). Також не обов'язково, щоб затриманій особі, було в подальшому висунуто обвинувачення або щоб справа проти особи була надіслана до суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке має підтвердити або спростувати підозру, яка є підставою для затримання (Murray v. the United Kingdom, judgment of 28 October1994, § 55).
Слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та, всупереч твердженням сторони захисту, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, те що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для продовження застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення.
Обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).
В клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення вказаного кримінального правопорушення та висновку про обґрунтованість повідомленої йомупідозри.
Відтак, доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри, не заслуговують на увагу, та на даному етапі досудового розслідування не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчого судді та застосування щодо ОСОБА_6 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою.
Також, слідчим суддею досліджено доводи клопотання слідчого відносно обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про продовження тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою, та встановив необхідність проведення ряду слідчих дій та прийняття процесуальних рішень для його завершення, навівши їх перелік в ухвалі.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також з огляду на ступінь тяжкості злочинів, у вчиненні якого він підозрюється. Зокрема, перебуваючи на волі, ОСОБА_6 матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування, перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, впливати на потерпілих та свідків; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей та документів, які мають істотне значення для даного кримінального провадження, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Вказані ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховано під час обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному, на цей час не зменшилися та продовжують існувати.
У зв'язку з цим, слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти вказаним ризикам.
В сукупності із викладеним, для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_6 ,а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Доводи захисників підозрюваного про те, що оскаржувана ухвала є незаконно та необґрунтованою, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дослідив всі обставини, з'ясування яких, могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення відповідно до вимог ст. 370 КПК України.
Доводи апеляційних скарг з приводу відсутності будь-яких ризиків передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки, наявність існування вказаних ризиків підтверджується матеріалами провадження, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 , зокрема, його тяжкість та покарання що йому загрожує.
Посилання захисника на те, що наведені стороною обвинувачення докази не підтверджують причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки доведеність винуватості підозрюваного підлягає перевірці судом під час розгляду кримінального провадження по суті.
Відтак, зазначені в апеляційній скарзі підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, та зводяться до оцінки винуватості чи невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, що вирішує суд при розгляді справи по суті.
Окрім того, слідчим суддею обґрунтовано при продовженні підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не визначено розміру застави в даному кримінальному провадженні, зважаючи на п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України (в редакції Закону № 1094-ІХ від 16 грудня 2020 року).
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не встановлено.
Рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, та ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджено достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження.
Підстав для задоволення апеляційної скарги не убачається.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 08 червня 2021 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , погодженого прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , строком до 12 липня 2021 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 759/12243/21 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_10
Провадження 11сс/824/3904/2021 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.183, 199 КПК