Ухвала
Іменем України
30 червня 2021 року
м. Київ
справа № 593/173/21
провадження № 61-10689ск21
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 01 квітня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 31 травня 2021 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця, зобов'язання вчинити дії,
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії та рішення державного виконавця, зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування заявлених вимог заявник посилалася на те, що на виконанні у Шевченківському відділі ДВС м. Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) знаходиться судовий наказ Бережанського районного суду Тернопільської області № 2н/593/64/2018 про стягнення із ОСОБА_2 1/3 частини заробітку на утримання неповнолітніх дітей (ВП № 57152840).
Вказувала, що 11 лютого 2021 року нею отримано довідку про заборгованість за виконавчим провадженням, відповідно до якої розмір заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів становить 15 484,36 грн. З вказаним розрахунком ОСОБА_1 не згодна зважаючи на те, що у розрахунку не взято до уваги та не проведено стягнення аліментів із сум премій ОСОБА_2 , які він отримав у листопаді 2020 року (12 352,76 грн.) та у грудні 2020 року (51 689,14 грн), з посиланням на те, що ці нарахування є одноразовими виплатами, з яких утримання аліментів не проводиться.
У зв'язку з викладеним просила суд визнати незаконними дії державного виконавця щодо проведення розрахунку суми заборгованості у виконавчому провадженні № 57152840 від 11 лютого 2021 року; визнати незаконним та скасувати розрахунок заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні № 57152840 від 11 лютого 2021 року; зобов'язати державного виконавця провести перерахунок заборгованості по аліментах за листопад - грудень 2020 року у виконавчому провадженні № 57152840, виходячи з фактично отриманого ОСОБА_2 доходу із врахуванням всіх видів премій, зокрема тих, що виплачені відповідно до наказу керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону № 861к від 27 листопада 2020 року та № 913к від 24 грудня 2020 року.
Ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 01 квітня 2021 року, яка залишена без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 31 травня 2021 року, у задоволенні скарги відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що старшим державним виконавцем Шевченківського відділу ДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кіт В. Ю. розрахунок заборгованості по аліментах від 11 лютого 2021 року було проведено правильно і з дотриманням вимог законодавства.
24 червня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 01 квітня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 31 травня 2021 року в указаній вище справі.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги скарги.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що при розгляді скарги судаминеповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Згідно із статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Суд установив, що 21 серпня 2018 року Бережанським районним судом Тернопільської області видано судовий наказ (справа № 2-н/593/64/2018) про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки - ОСОБА_5 аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 серпня 2018 року до досягнення дітьми повноліття.
10 вересня 2018 року на підставі вказаного судового наказу в Шевченківському відділі ДВС міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області (на час подання скарги Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)) було відкрито виконавче провадження № 57152840.
Відповідно до листа Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону № 21-18 вих-21 від 22 січня 2021 року, адресованого начальнику Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), який надійшов до адресата 27 січня 2021 року, у листопаді 2020 року до складу грошового забезпечення ОСОБА_2 увійшла нарахована одноразова премія в сумі 12 352,76 грн, що не є щомісячною виплатою, так як вид заохочення носить разовий характер, тому вищевказана виплата не враховується при проведенні розрахунку аліментів із грошового забезпечення. У грудні 2020 року до складу грошового забезпечення ОСОБА_2 увійшла нарахована одноразова премія в сумі 51 689,14 грн, що не є щомісячною виплатою, так як вид заохочення носить разовий характер, тому вищевказана виплата не враховується при проведенні розрахунку аліментів із грошового забезпечення. До вказаного листа додано розрахунок заборгованості по аліментах згідно постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 10 вересня 2018 року ВП № 57152840, в якому Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону вказала розмір заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів станом на 01 січня 2021 року у розмірі 8 258,53 грн. В примітці до вказаного розрахунку вказано: згідно наказу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 27 листопада 2020 року № 860к нарахована премія з нагоди свята у розмірі 12 352,76 грн, згідно наказу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 24 грудня 2020 року № 913к нарахована премія як вид заохочення за сумлінне виконання службових обов'язків у розмірі 51 689,14 грн. Вказані премії не виплачуються щомісяця та не мають постійного характеру, передбачаються до нарахування і виплати тільки один раз на рік при виконанні умов преміювання.
11 лютого 2021 року старшим державним виконавцем ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кіт В. Ю. на підставі наявних матеріалів виконавчого провадження було проведено розрахунок заборгованості по аліментах. Відповідно до проведеного розрахунку заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів станом на 31 грудня 2020 року становить 15 484,36 грн. Відповідно до приміток до вказаного розрахунку у ньому не враховано премії з нагоди свята за листопад 2018 року, квітень, серпень, листопад, грудень 2019 року, листопад 2020 року та премію як вид заохочення за сумлінне виконання службових обов'язків за грудень 2020 року. Зокрема, в листопаді 2020 року в суму грошового забезпечення, з якого проводиться стягнення аліментів, не враховано 12 352,76 грн премії з нагоди свята, в грудні 2020 року в суму грошового забезпечення, з якого проводиться стягнення аліментів, не враховано 51 689,14 грн премії як виду заохочення за сумлінне виконання службових обов'язків.
Боржник за виконавчим провадженням з 16 березня 2020 року капітан юстиції Шадловський В. В. призначений на посаду прокурора військової прокуратури Чернівецького гарнізону Західного регіону України (наказ № 39к від 16 березня 2020 року) і проходив військову службу у військовій прокуратурі Чернівецького гарнізону Західного регіону України.
Відповідно до наказу Міністра оборони України № 50 від 16 лютого 2021 року ОСОБА_2 , прокурора військової прокуратури Чернівецького гарнізону Західного регіону України, звільнено з військової служби у запас.
Відповідно до наказу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону № 861к від 27 листопада 2020 року вирішено виплатити за листопад 2020 року прокурорським працівникам військових прокуратур гарнізонів Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону грошову премію у розмірі 75 відсотків до встановленого місячного фонду оплати праці (без премії).
Згідно з наказом Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону № 913к від 24 грудня 2020 року вирішено виплатити в грудні 2020 року військовим прокурорам гарнізонів, їхнім заступникам та прокурорам військових прокуратур гарнізонів Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону грошову премію в розмірі 325 відсотків до встановленого місячного фонду оплати праці (без премії).
З відповіді Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 29 березня 2021 року встановлено, що керівник Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону з 10 вересня 2020 року не є військовослужбовцем. Премія за листопад та грудень 2020 року виплачена ОСОБА_2 (як і іншим військовослужбовцям) на підставі наказів керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону № 861к від 27 листопада 2020 року та № 913к від 24 грудня 2020 року за рахунок додаткових бюджетних асигнувань по загальному фонду, КПК 0901010, КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців», затверджених керівником розпорядника вищого рівня відповідними довідками про зміни до кошторису № 287 від 12 листопада 2020 року та № 313 від 11 грудня 2020 року.
Вимогами статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців), а згідно із статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, шостої статті 71 Закону «Про виконавче провадження» виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому сімейним законодавством. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця.
У разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця.
Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном (частина перша статті 195 СК України).
Постановою Кабінету Міністрів України № 146 від 26 лютого 1993 року (з наступними змінами) затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб (далі - Перелік № 146).
Зокрема, у пункті 1 Переліку № 146 визначено, що утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з: 1) основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо; 2) усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати; 3) грошових і натуральних премій; 4) оплати за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні; 5) заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку; 6) заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов'язків, та в інших випадках збереження середньої заробітної плати; 7) винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємств та організацій; 8) винагороди, що виплачується штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телебачення із фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, що підлягають державному соціальному страхуванню; 9) одноразової винагороди (відсоткових надбавок) за вислугу років; 10) допомоги по державному соціальному страхуванню, а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встановлені в колективних сільськогосподарських підприємствах; 11) доплат до допомоги по державному соціальному страхуванню, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій; 12) сум, виплачуваних для відшкодування збитків у зв'язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого пошкодження здоров'я, за винятком сум для відшкодування витрат на догляд за ними, на додаткове харчування, санаторно-курортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезування потерпілих; 13) допомоги по безробіттю; 14) одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються особам з інвалідністю першої групи на догляд за ними; 14-1) державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства, призначеної відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»; 15) стипендій, виплачуваних студентам в період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчально-виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів; 16) доходів від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об'єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства; 17) усіх видів заробітку, одержуваного адвокатами за роботу в юридичних консультаціях; 18) плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю); 19) інших видів заробітку.
Із військовослужбовців Збройних Сил України, інших військ, Держспецзв'язку, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, ДСНС та Державної кримінально-виконавчої служби утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, що надається щомісячно (оклад за штатною посадою, оклад за військове або спеціальне звання, відсоткова надбавка за вислугу років, вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби) (пункт 8 Переліку № 146).
Відповідно до пункту 12 Переліку № 146 утримання аліментів не провадиться з: 1) вихідної допомоги при звільненні і сум неоподаткованого розміру матеріальної допомоги; 2) компенсації працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років; 3) допомоги на лікування; 4) допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; 5) компенсаційних виплат при відрядженнях і переведенні на роботу в іншу місцевість; 6) польового забезпечення, надбавок до заробітної плати й інших сум, які виплачуються замість добових і квартирних; 7) компенсаційних сум, які виплачуються за амортизацію інструментів і зношеність одягу; 8) матеріальної допомоги осіб, які втратили право на допомогу по безробіттю; 9) вартості безкоштовного надання квартир та комунальних послуг; 10) одноразової допомоги при народженні дитини; 11) державної допомоги на поховання; 12) допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 13) допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням; 14) допомоги малозабезпеченим сім'ям з дітьми; 15) соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям; 16) державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю, а також надбавки на догляд за особою з інвалідністю з дитинства та дитиною з інвалідністю, що передбачені Законом України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»; 17) допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років; 18) тимчасової державної допомоги, якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину; 19) субсидій готівкою для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива; 20) щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на територіях радіоактивного забруднення; 21) вартості речового, продовольчого забезпечення або його грошової компенсації; 22) дотацій на обіди, вартості путівок до санаторіїв і будинків відпочинку, що надаються за рахунок коштів підприємств та організацій.
З військовослужбовців, а також осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, ДСНС та Державної кримінально-виконавчої служби утримання аліментів не провадиться з вихідної допомоги при звільненні з військової служби і з органів внутрішніх справ, ДСНС та Державної кримінально-виконавчої служби, а також інших видів грошового забезпечення, що не має постійного характеру.
Утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків (пункт 13 Переліку № 146).
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146, якою затверджено цей Перелік, наказом Міністра оборони України від 15 травня 2013 року № 316 додатково затверджено Перелік додаткових видів грошового забезпечення та інших виплат, здійснених у грошовій формі, що не підлягають облікові при відрахуванні аліментів з військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Перелік за наказом МОУ № 316), а саме: 1) одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби; 2) одноразова допомога на початкове обзаведення; 3) матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; 4) грошова компенсація за піднайом (найом) жилих приміщень; 5) грошова компенсація у розмірі вартості набору продуктів особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом; 6) суми витрат, що відшкодовуються під час відряджень; 7) польові виплати; 8) грошова премія як вид заохочення, встановлений Дисциплінарним статутом Збройних Сил України; 9) допомога в проведенні поховання і компенсація матеріальних витрат на ритуальні послуги та спорудження надгробків; 10) грошова допомога для оздоровлення; 11) винагорода за тривалість безперервної військової служби; 12) підйомна допомога та добові за час перебування в дорозі; 13) допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; 14) грошова компенсація за невикористані дні відпустки; 15) грошова компенсація військовослужбовцям за належне їм для отримання жиле приміщення.
Враховуючи, що ОСОБА_2 , як військовослужбовцю, було виплачено премії як вид заохочення, які не виплачуються щомісячно та не мають постійного характеру, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильно висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 .
З огляду на вищевказане, суди прийшли до правильного висновку відносно того, що старший державний виконавець дотримався передбаченого законодавством порядку розрахунку заборгованості по аліментах.
Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частинами п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 01 квітня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 31 травня 2021 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
В. С. Висоцька
І. В. Литвиненко