Ухвала
01 липня 2021 року
м. Київ
справа № 335/10173/19
провадження № 61-5223св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Київської області, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства, прокуратури і суду, за касаційними скаргами представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Запорізького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Полякова О. З., від 23 лютого 2021 року,
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до прокуратури Київської області, Державної казначейської служби України, в якому просив стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на його користь завдану майнову шкоду в розмірі 478 654 грн та в рахунок відшкодування моральної шкоди
3 000 000 грн.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 до прокуратури Київської області, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової
і моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства, прокуратури і суду, задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 моральну шкоду
у розмірі 3 000 000 грн.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 235 054 грн.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів
з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 витрати
на правничу допомогу у розмірі 28 200 грн.
В іншій частині позов залишено без задоволення.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 23 лютого
2021 року апеляційні скарги Державної казначейської служби України, Київської обласної прокуратури задоволено частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 вересня 2020 року у цій справі змінено, позов ОСОБА_1 до прокуратури Київської області, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства, прокуратури і суду, задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 моральну шкоду
у розмірі 112 333,20 грн.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 майнову шкоду
у розмірі 12 054 грн.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів
з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 витрати
на правничу допомогу у кримінальному процесі 25 000 грн.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції розмірі 12 000 грн.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції розмірі 5 850 грн.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні інших позовних вимог залишено без змін.
Вирішено питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.
У касаційній скарзі заступник керівника Київської обласної прокуратури просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 23 лютого 2021 року у частині задоволення позовних вимогі ухвалити нове судове рішення, яким у відповідній частині позову відмовити, а в іншій частині постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення прокурор зазначив неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду
від 26 червня 2018 року у справі № 214/8526/15-ц, від 27 червня 2018 року
у справі № 497/2885/15-ц, від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 від 11 липня 2018 у справі № 497/2750/15-ц, від 26 вересня 2018 року
у справі № 700/304/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі
№ 619/1922/16-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 334/3231/16-ц,
від 07 травня 2020 року у справі № 320/327/19, від 30 вересня 2020 року,
у справі № 379/1418/18, від 09 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17,
від 23 листопада 2020 року у справі № 638/7748/18 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої
статті 389 ЦПК України).
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 23 лютого
2021 рокуі ухвалити нове судове рішення, яким у відповідній частині позову відмовити, а в іншій частині постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначив неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду
від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц, від 22 квітня 2019 року
у справі № 236/893/17, від 02 вересня 2020 року у справі № 556/896/18,
від 18 листопада 2020 року у справі № 554/5980/18, від 18 лютого
2021 року у справі № 758/8728/16-ц та постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-2203цс15 (пункт 1 частини другої
статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої
статті 389 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, а тому призначає справу до судового розгляду.
У прохальній частині касаційної скарги заступник керівника Київської обласної прокуратури просить суд касаційної інстанції повідомити Київську обласну прокуратуру та Офіс Генерального прокурора про час та місце розгляду його касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Інформація про дату розгляду справи і персональний склад колегії суддів буде оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади.
Керуючись статтями 34, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Київської області, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства, прокуратури і суду, за касаційними скаргами представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Запорізького апеляційного суду
від 23 лютого 2021 рокупризначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи і персональний склад колегії суддів оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович