05 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/41/20 пров. № А/857/12953/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Святецького В.В., Гудима Л.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ковельського міськрайонного відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанов, -
суддя (судді) в суді першої інстанції - Сорока Ю.Ю.,
місце ухвалення рішення - м. Луцьк,
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправними і скасування постанов про стягнення виконавчого збору від 11.12.2019 у ВП №60117212, від 17.08.2017 у ВП №54529220, від 06.11.2019 у ВП №55589142, від 31.10.2019 у ВП №56057536, від 31.10.2019 у ВП №55789597, про стягнення витрат виконавчого провадження від 11.12.2019 у ВП №60117212, від 31.10.2019 у ВП №56057536, від 31.10.2019 у ВП №55789597, про відкриття виконавчого провадження від 16.12.2019 у ВП №60916798.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року повернуто позовну заяву на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Судове рішення мотивоване тим, що заявником не усунуто недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу. Вважає ухвалу суду незаконною. Просить вирішити питання відкриття апеляційного провадження у даній справі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що він звернувся з адміністративним позовом до Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправними і скасування постанов про стягнення виконавчого збору, проте позовну заяву повернуто незаконно.
В зв'язку з поданням апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, зазначену в пункті 3 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів відповідно до ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 03 січня 2020 року звернувся з адміністративним позовом до Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправними і скасування постанов про стягнення виконавчого збору від 31 жовтня 2019 року в виконавчих провадженнях № 20417008, № 40616303, №42004913, №42004753, № 23039768, № 46171411, № 18692645, № 19790252, № 21399712, № 22045377, № 43399598, № 41224067, № 31180187, № 26072370, № 26072316, № 25930527, № 23038881.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Підставою для залишення позовної заяви без руху було те, що позивач не додав до позовної заяви документу про сплату судового збору та доказів, які підтверджують факт дотримання ним 10-денного строку звернення до суду або заяви про поновлення строку звернення до суду, вказавши підстави для поновлення строку та додавши докази поважності причин його пропуску.
Вказану ухвалу суду від 08.01.2020 позивач отримав 13.02.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
26.02.2020 на виконання вимог ухвали судді Волинського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 про залишення позовної заяви без руху, позивач подав до суду нову редакцію позовної заяви з додатками (у двох примірниках), заяву про поновлення строку звернення до суду та заяву про звільнення від сплати судового збору.
У заяві про звільнення від сплати судового збору позивач зазначив, що обставини стосовно його незадовільного майнового стану встановлено судовими рішеннями, а також підтверджуються довідками Ковельського управління ГУ ДФС у Волинській області за 2018 рік та за період із 01 січня 2019 року по 30 вересня 2019 року. Зазначив, що станом на лютий 2020 року його незадовільний майновий стан не покращився, а розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік, у зв'язку із чим просив звільнити його від слати судового збору.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 продовжено процесуальний строк, встановлений ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправними і скасування постанов на десять днів із дня вручення копії цієї ухвали.
Вказану ухвалу позивач отримав 13.04.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
14.04.2020 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви у зв'язку із установленням із 12.03.2020 до 24.04.2020 на всій території України карантину.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 продовжено процесуальний строк, встановлений ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 про залишення позовної заяви без руху та продовжений згідно ухвали судді від 02.03.2020 про продовження процесуального строку, для усунення недоліків позовної заяви на десять днів з дня закінчення карантинних заходів, визначених постановою КМУ від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19».
17.04.2020 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про долучення документів щодо процесуальних питань, викладених у поданій до суду електронною поштою заяві від 13.04.2020 щодо виконання ухвали суду від 02.03.2020 та продовження встановленого судом процесуального строку.
16.07.2020 позивачем подано заяву про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви у зв'язку із установленням і продовженням на усій території України карантинних заходів.
Ухвалою від 20.07.2020 задоволено клопотання позивача та продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви до 05.08.2020.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно із частиною п'ятою статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
З матеріалів справи слідує, що судом першої інстанції з метою вирішення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 позивача зобов'язано надати достатні докази на підтвердження обставин для звільнення від сплати судового збору (довідки про доходи з податкового органу (центру зайнятості) за 2019 рік, про сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2019 рік, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних, малолітніх, неповнолітніх членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунках коштів у 2019 році, довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків із відомостями про наявність на них коштів за 2019 рік, тощо).
Крім цього, з метою надання можливості позивачу надати вказані судом докази, ухвалами суду тричі продовжувався процесуальний строк на усунення недоліків за клопотаннями ОСОБА_1 .
Разом з тим, позивач не надав жодних доказів вжиття заходів та вчинення дій, спрямованих на отримання витребуваних судом документів, зокрема, доказів про звернення у відповідні органи з метою отримання відповідної інформації.
Водночас, позивач направлячи на адресу суду засобами електронного зв'язку клопотання про продовження процесуальних строків, не був позбавлений чи обмежений у праві звертатись до суб'єктів владних повноважень засобами електронного або поштового зв'язку про надіслання йому відповідної довідки, інформації тощо.
Суд першої інстанції вірно вказав, що запровадження на території України карантинних заходів не зумовило зупинення роботи державних органів.
Також колегія суддів наголошує на тому, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки суду, а й учасників справи.
Як визначено частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 45 КАС України).
Частинами першою, другою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності підстав, які унеможливлюють виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, оскільки позивач не усунув недоліків позовної заяви, суд першої інстанції в межах наданих Кодексом адміністративного судочинства України повноважень дійшов вірного висновку про необхідність повернути позовну заяву і додані до неї документи особі, яка звернулась з позовом.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач отримавши 13.02.2020 ухвалу суду про залишення його позовної заяви без руху (а.с. 8), звернувся до податкового органу лише 14.07.2020 та отримавши 30 липня 2020 року довідку Ковельського управління ГУ ДПС у Волинській області від 22.07.2020 №67/03-20-52 про відсутність інформації про отримані ним доходи за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 (а.с. 130), протягом 25 днів (до 25 серпня 2020 року, дати винесення судом ухвали про повернення його позовної заяви) не вжив жодних заходів для повідомлення суду про наявність таких доказів.
Зазначена бездіяльність позивача свідчить про надмірне зволікання з вчиненням процесуальних дій, необхідних для забезпечення швидкого розгляду справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Судом враховано, що у справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Слід зауважити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Компанія «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії»).
Таким чином, при належному добросовісному відношенні позивач не був позбавлений можливості усунути недоліки позовної заяви та надати суду належні та допустимі докази на підтвердження обставин для звільнення від сплати судового збору, проте таким правом не скористався.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року про повернення позовної заяви у справі № 140/41/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Довгополов
судді Л. Я. Гудим
В. В. Святецький