Справа № 560/7785/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
05 липня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ-Лайн 1" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ-Лайн 1" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газ-Лайн 1" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового податкового повідомлення-рішення від 21.08.2020 №0004203201 про нарахування штрафних санкції у розмірі 20000,00 грн.
2. Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 21 серпня 2020 року №0004203201 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.03.2021 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ-Лайн 1" відмовлено в повному обсязі.
4. Апелянт Товариство з обмеженою відповідальністю "Газ-Лайн 1", не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
5. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки винесене всупереч вимогам чинного законодавства. Вказує, що на виконання вимог ст. 230 Податкового кодексу України, ТОВ "Газ-Лайн 1", 31.03.2020 шляхом подання через систему електронного документообігу "Електронний кабінет платника" довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри з приміткою "Основна".
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі наказу ГУ ДПС у Хмельницькій області №1248 від 20.07.2020 та направлень на перевірку №1337 та №1338 від 20.07.2020 проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним.
7. За результатами перевірки складено акт від 21.07.2020 №0204/22-01-32-01/41257118.
8. В акті зафіксовано факт роздрібної торгівлі пальним - газом скрапленим 22.04.2020 без реєстрації на акцизному складі резервуарів введених в експлуатацію витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України).
9. За наслідками виявлених порушень, 21.08.2020 Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області було винесено податкове повідомлення-рішення №0004203201, яким нараховано позивачеві штрафні санкції в розмірі 20000,00 грн.
10. Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив до суду.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
11. Апелянт зазначає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки винесене з порушенням вимог чинного законодавства. Вказує, що на виконання вимог статті 230 Податкового кодексу України (далі - ПК України) товариство з обмеженою відповідальністю "Газ-Лайн 1" 31.03.2020 подало через систему електронного документообігу "Електронний кабінет платника" довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри з приміткою "Основна". Позивач отримав квитанцію про прийняття документу, що свідчить про прийняття (реєстрацію) витратомірів лічильників та рівнемірів лічильників на конкретному акцизному складі.
12. Відповідач вказує, що відомості щодо встановлення на акцизному складі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників внесено позивачем 23.04.2020 до Єдиного реєстру витратомірів-лічильників рівня пального у резервуарі, що підтверджується квитанціями №1 та №2 - витяги з ІТС "Єдине вікно подання електронної звітності". Відомості про внесення до Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального в резервуарі до 23.04.2020 в системі відсутні, що підтверджується фото екрану з вкладкою "Архів ЕД" ІТС "Єдине вікно подання електронної звітності". При введенні реєстраційного номеру 16501159 квитанції №2, наданої ТОВ "Газ-Лайн 1" до адміністративного позову, ІТС "Єдине вікно подання електронної звітності" інформує про відсутність даних, що підтверджується фото екрану.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
13. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
15. За приписами пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.
16. Відповідно до п. 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
17. Згідно із п.п.75.1.3 п.75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
18. За приписами п.п. 14.1.6. п. 14.1 ст. 14 ПК України, акцизний склад - це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.
19. В свою чергу, п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що розпорядник акцизного складу - це суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб'єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.
20. Пунктом 230.1 ст. 230 ПК України визначено, що акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку.
21. Акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник), які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.
22. Відпуск пального без наявності витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників забороняється.
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
23. Розглядаючи питання законності та обґрунтованості судового рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
24. За змістом п.12 підрозділу 5 розділу XX ПК України, норми п.230.1 ст.230 цього Кодексу щодо обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками застосовуються з 1 січня 2017 року.
25. Статтею 230 ПК України, постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №891 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку (далі - Порядок).
26. Відповідно до пп.3 п.2 Порядку резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці.
27. Згідно з нормами пп.4 п.2 Порядку обіг пального - будь-які операції, що передбачають: фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції); фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).
28. З огляду на положення норм п.22 підрозд.5 розд. XX ПК України, та відповідно до п.12 підрозд. 5 розд. XX ПК України, розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:
1) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яка перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 01.07.2019;
2) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 01.10.2019;
3) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 01.01.2020.
29. Тобто, при визначенні загальної місткості розташованих на акцизному складі резервуарів беруться до уваги стаціонарні споруди або ємності, які введені в експлуатацію та призначені для здійснення операцій, що передбачають фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального чи/або фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне та його зберігання, при цьому акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
30. Пункт 128 прим.1.1 ст.128 прим.1 ПК України передбачає, що необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу, та/або незареєстрований витратомір-лічильник.
31. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо вчасної реєстрації витратоміра-лічильника, оскільки навіть при обчисленні строку з моменту подачі довідки з приміткою "основна" від 31.03.2020 року строк є пропущеним.
32. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
33. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
34. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
35. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
36. В той же час згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
37. Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.
38. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
39. Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення - рішення ввід 21.08.2020 №0004203201 про нарахування штрафних санкції у розмірі 20000,00 грн., відтак позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ-Лайн 1" задоволенню не підлягають.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
40. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
41. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
42. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
43. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
44. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
45. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ-Лайн 1" слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ-Лайн 1" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.