Справа № 640/10357/20 Головуючий у 1 інстанції - Іщук І.О.
Суддя-доповідач - Василенко Я.М.
01 липня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьмишиної О.М., Мельничука В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2021 у справі за адміністративним позовом державного підприємства «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ДП «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у місті Києві від 31.01.2020 № 0093590409 в частині застосування штрафу у сумі 25 334, 63 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2021 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ГУ ДПС у місті Києві звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Головним державним ревізором-інспектором відділу моніторингу камеральних перевірок податкової звітності управління адміністрування податків з юридичних осіб Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві була проведена камеральна перевірка ДП «НКММК» Мистецький арсенал» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами перевірки був складний акт про результати перевірки від 27.12.2019 № 12339/26-15-04-09-20/33403498.
В акті перевірки зазначено, що контролюючим органом було виявлено порушення ДП «НКММК» Мистецький арсенал» пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:
- розрахунок коригування від 31.10.2017 № 48 (до зведеної податкової накладної від 31.10.2017 № 28) на суму ПДВ 136 856, 13 гривень, що зареєстрована 16.11.2017 (1 день затримки).
- розрахунок коригування від 28.03.2018 № 79 на суму ПДВ 28 975, 41 грн., що зареєстрована 15.05.2018 (30 днів затримки).
- податкова накладна від 30.09.2019 №46 на суму ПДВ 21 983, 50 грн., що зареєстрована 18.10.2019 (3 дні затримки).
- податкова накладна від 31.08.2019 № 49 на суму ПДВ 224, 82 грн., що зареєстрована 18.11.2019 (3 дні затримки).
- податкова накладна від 31.08.2019 № 57 на суму ПДВ 1 916, 50 грн., що зареєстрована 17.09.2019 (2 дні затримки).
- податкова накладна від 31.10.2019 № 51 на суму ПДВ 4 774, 77 грн., що зареєстрована 19.11.2019 (4 дні затримки).
- податкова накладна від 31.10.2019 № 50 на суму ПДВ 9 023, 33 грн., що зареєстрована 19.11.2019 (4 дні затримки).
- податкова накладна від 31.08.2019 № 58 на суму ПДВ 19 641, 83 грн., що зареєстрована 22.11.2019.
Позивачем були подані заперечення від 16.01.2020 № 09-01/09/28 на акт камеральної перевірки від 27.12.2019 № 12339/26-15-04-09-20/33403498 відповідно до ст. 86 ПК України.
Головне управління ДПС у місті Києві листом від 29.01.2020 № 15577/10/26-15-04-09-28 «Про результати розгляду заперечення до акту перевірки» повідомило позивача про те, що за результатами розгляду заперечення відповідач висновки до акту перевірки від 27.12.2019 № 12339/26-15-04-09-20/33403498 залишив без змін.
На підставі акту камеральної перевірки від 27.12.2019 № 12339/26-15-04-09-20/33403498 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.01.2020 № 0093590409 за порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, визначених п. 201.10 ст. 201 та п. 1201.1 ст. 1201 ПК України на загальну суму штрафу у розмірі 31 129,71 грн.
Відповідно до розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації ПН/РК до податкових накладних в ЄРПН, що є додатком до податкового повідомлення-рішення від 31.01.2020 № 0093590409 загальна сума штрафу складається з штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію наступних ПН/РК:
- № 48 від 31.10.2017, сума штрафу становить 13 685, 61 грн.;
- № 79 від 28.03.2018, сума штрафу становить 5 795, 08 грн.;
- № 46 від 30.09.2019, сума штрафу становить 2 198, 35 грн.;
- № 49 від 31.10.2019, сума штрафу становить 22, 48 грн.;
- № 57 від 31.08.2019, сума штрафу становить 191, 65 грн.;
- № 51 від 31.10.2019, сума штрафу становить 477, 48 грн.;
- № 50 від 31.10.2019, сума штрафу становить 902, 33 грн.;
- № 58 від 31.08.2019, сума штрафу становить 7 856, 73 грн.
Позивачем була подана скарга від 13.02.2020 № 09-01/09/11 на податкове повідомлення-рішення від 31.01.2020 № 0093590409 до Державної податкової служби України відповідно до ст. 56 ПК України у порядку адміністративного оскарження, яким просило скасувати відповідне податкове повідомлення-рішення у частині застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію наступних податкових накладних/розрахунків коригування № 48 від 31.10.2017, № 46 від 30.09.2019, № 49 від 31.10.2019, № 57 від 31.08.2019, № 51 від 31.10.2019, № 50 від 31.10.2019, № 58 від 31.08.2019 на суму 25 334, 63 грн.
Рішенням Державної податкової служби України від 09.04.2020 № 1272716/99-00-08-05-05-06 про результати розгляду скарги позивача від 13.02.2020 № 09-01/09/11 було залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 31.01.2020 № 0093590409, а скаргу позивача без задоволення.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення у частині застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію наступних податкових накладних/розрахунків коригування № 48 від 31.10.2017, № 46 від 30.09.2019, № 49 від 31.10.2019, № 57 від 31.08.2019, № 51 від 31.10.2019, № 50 від 31.10.2019, № 58 від 31.08.2019 на суму 25 334, 63 грн. протиправним, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято не на підставі, не у межах повноважень, що визначені Конституцією та Законами України, не обґрунтовано та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За змістом окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Системний аналіз статті 201, пункту 1201.1 статті 1201 ПК України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
Аналогічні висновки також містяться у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17, від 11.12.2018 у справі № 807/68/18, від 07.02.2019 у справі № 808/3250/17 та від 10.12.2019 у справі № 540/830/19.
Відповідно до підпунктів «а», «б» пункту 198.5. статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).
У контексті з наведеним колегія суддів враховує Порядок заповнення податкової накладної, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307).
Відповідно до п. 8, 11 Порядку № 1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини: 01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку); 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; 04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 - Складена у зв'язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку; 06 - Складена у зв'язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих; 07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій; 12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку); 13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності; 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента; 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.
В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).
У разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:
1) в операціях, що не є об'єктом оподаткування;
2) в операціях, звільнених від оподаткування;
3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У разі складання зведеної податкової накладної в графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки:
1 - у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України;
2 - у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України;
3 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 15 цього Порядку;
4 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 19 цього Порядку.
У таких зведених податкових накладних у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН « 600000000000», а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).
Як вірно було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, розрахунок коригування № 48 від 31.10.2017 до зведеної податкової накладної № 28 від 31.10.2017, який зареєстрований з порушенням граничного строку, встановленого п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно Порядку №1307 у верхній лівій частині у графі «До зведеної податкової накладної» містить помітку «Х», у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» містить помітку «X» та тип причини: 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.
Зведені податкові накладні № 50 від 31.10.2019, № 58 від 31.08.2019, № 57 від 13.08.2019, №51 від 31.10.2019, №49 від 31.10.2019, №46 від 30.09.2019, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно Порядку № 1307 у верхній лівій частині у графі «Зведена податкова накладна» містять зазначений код ознаки « 1» - у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» містять помітку «X» та тип причини: 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.
Дані обставини дають підстави для висновку, що податкові накладні № 50 від 31.10.2019, № 58 від 31.08.2019, № 57 від 13.08.2019, № 51 від 31.10.2019, № 49 від 31.10.2019, № 46 від 30.09.2019 та розрахунок коригування № 48 від 31.10.2017 до зведеної податкової накладної № 28 від 31.10.2017, зареєстровані позивачем з порушенням граничних термінів реєстрації, при цьому складені ним на постачання послуг, які звільнені від оподатковування податком на додану вартість та є такими, що не видаються платнику податку.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що визначені п. 1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу України виключення підпадають під правовідносини, в межах яких до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням було застосовано штрафні санкції, а тому застосування до позивача сум штрафів за затримку реєстрації таких податкових накладних є необґрунтованим та безпідставним, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 15.01.2021 у справі № 640/3032/19 не береться колегією суддів до уваги, оскільки ця справа не є релевантною та спірні відносини склалися щодо інших обставин. Зокрема, на відміну від обставин у даній справі № 640/10357/20, Верховним Судом у справі № 640/3032/19 було встановлено, що податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України, складені на операції з постачання товарів/послуг, які не стосуються операцій, що звільняються від оподаткування чи оподатковуються за нульовою ставкою.
Також, колегія суддів зауважує, що інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Також, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2021 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьмишина О.М.
Мельничук В.П.