Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1237/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Чистякової І.О.
за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.В.
розглянувши за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, ідентифікаційний код 31557119)
до Комунального підприємства "Харківська обласна філармонія" (61057, м. Харків, вул. Римарська, 21, ідентифікаційний код 02225766)
про стягнення 762 625,52 грн
за участю представників учасників справи:
позивача - Міндарьової М.Ю., довіреність №40-604/16 від 16.02.2021;
відповідача - адвоката Тюменцева В.Ю., Ордер Серія АХ №1055655 від 14.06.2021;
Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Комунального підприємства "Харківська обласна філармонія", в якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за неналежне виконання зобов'язань за договором про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 1560/20 від 18.08.2020 щодо сплати спожитої теплової енергії за період з січня 2020 року по лютий 2021 року в сумі 2 163 254,75 грн, інфляційних втрат в сумі - 80 563,41 грн, 3 % річних в сумі 36 539,19 грн та пені у розмірі 39 168,72 грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.04.2021 залишено позовну заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" без руху. Встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення даної ухвали. Позивачу у встановлений строк запропоновано подати до господарського суду Харківської області: всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: двосторонні акти звірки розрахунків та акти виконаних робіт по відпустку теплової енергії за квітень 2020 року на суму 144565,01 грн, за грудень 2020 року на суму 299706,54 грн, за січень 2021 року на суму 340048,64 грн та за лютий 2021 року на суму 266305,56 грн або клопотання про їх витребування.
26.04.2021 до господарського суду Харківської області надійшла заява позивача разом із документами на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 13.04.2021 за вх.№ 9446. До вказаної заяви позивачем надано: копію акту звіряння станом на 01.01.2021 та акти виконаних робіт по відпуску теплової енергії за квітень 2020 року на суму 144565,01 грн, за грудень 2020 року на суму 299706,54 грн, за січень 2021 року на суму 340048,64 грн та за лютий 2021 року на суму 266305,56 грн. Вказану заяву та додані до неї документи направлено позивачем поштовим відправленням 23.04.2021, про що свідчить поштовий конверт в якому надійшла заява.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1237/21. Зазначено, що справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24 травня 2021 р. о 10:00 год.
19.05.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №11508), який судом приєднано до матеріалів справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач визнає позов частково та зазначає, що платіжним дорученням №189 від 19.04.2021 ним було перераховано на користь позивача грошові кошти в сумі 1 556 900,55 грн, якими сплачено заборгованість за договором № 1560/20 від 18.08.2020 за січень, лютий, березень, квітень, листопад та грудень 2020 р.
Таким чином, станом на сьогодні, неврегульованою є заборгованість за січень-лютий 2021 р. в розмірі 606 354,20 грн і відповідач визнає позовні вимоги в цій частині.
Проте, відповідач заперечує щодо розрахунку пені за квітень 2020, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку не були прийняті до уваги приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, період нарахування пені за квітень 2020 року обмежується 184 календарними днями (05.05.2020-05.11.2020) та при всіх інших показниках, зазначених позивачем становить 9369,08 грн. Враховуючи зазначене, безпідставними є вимоги позивача щодо нарахування пені на суму 7087,55 грн.
В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 24 травня 2021 року про відкладення підготовчого засідання на 14.06.2021 о 10:00 год.
27.05.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №12348), яка приєднана судом до матеріалів справи.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що у договорі №1560/20 від 18.08.2020 сторони домовились, що за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію передбачена можливість стягнення зі споживача (відповідача) пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день всього періоду прострочення до дня повної фактичної оплати (п.7.3.3 Договору).
Отже, позивачем розраховано суму пені відповідно до умов укладеного договору.
10.06.2021 до господарського суду Харківської області позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог (на підставі статті 46 ГПК України) за вх.№ 13661, в якій останній повідомив про часткове погашення відповідачем суми основного боргу у розмірі 1 556 900,55 грн (в рахунок основного боргу), у зв'язку із чим просить суд стягнути з Комунального підприємства "Харківська обласна філармонія" грошові кошти у розмірі 762 625,52 грн, з яких: 606354,20 грн основного боргу; 80563,41 грн інфляційних втрат; 36539,19 грн 3% річних; 39168,72 грн пеня. Також, у поданій заяві позивач просить повернути йому надмірно сплачений судовий збір у розмірі 23353,52 грн при поданні позовної заяви згідно п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір". До вказаної заяви позивачем надані докази надсилання вказаної заяви відповідачу.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 червня 2021 року прийнято заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про зменшення позовних вимог до розгляду та запропоновано відповідачу надати письмові пояснення з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог до закінчення підготовчого провадження.
У судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 14 червня 2021 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 23.06.2021 року об 11:20 год.
23.06.2021 представник відповідача супровідним листом (вх. №14798) надав заяву, в якій просить суд розстрочити виконання рішення на 12 календарних місяців, шляхом сплати заборгованості рівними щомісячними платежами.
Представник позивача у судовому засіданні 23.06.2021 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, та просив суд задовольнити позов, з підстав вказаних у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав частково та просив суд розстрочити виконання рішення на 12 місяців.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.
18.08.2020 між позивачем, як теплопостачальною організацією, та відповідачем, як споживачем, укладено договір №1560/20 про закупівлю теплової енергії в гарячій воді (надалі - Договір).
Позивач на підставі розпорядження про початок та кінець опалювального сезону 2019-2020 р.р. та договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 1560/20 від 18.08.2020 здійснює постачання теплової енергії до приміщень адресою: вулиця Римарська, 21.
Відповідно до п.1.2. договору Теплопостачальна організація зобов'язується у період дії цього Договору поставити Споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач - прийняти і оплатити теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором. Теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього Договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію; гаряче водопостачання.
Згідно з п. 4.1 Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться шляхом перерахування коштів на рахунок Теплопостачальної організації, вказаний в Договорі, відповідно до встановлених тарифів, діючих в період постачання теплової енергії та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії.
Розрахунковим періодом є місяць за результатами якого підписується акт виконаних робіт по відпуску теплової енергії за період (п.4.2 Договору).
Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію Споживач здійснює до 4-го числа місяця, наступного за розрахунковим за показниками приладів обліку на підставі самостійно отриманого до 1-го числа поточного місяця акту виконаних робіт (п.4.3. Договору).
Відповідно до п. 4.8 Договору, Споживач з 29 числа розрахункового місяця до 1- го числа наступного за розрахунковим, самостійно отримує від Теплопостачальної організації за адресою: м. Харків, вулиця Мефодіївська, 11, кімната 17 , документи за розрахунковий період - рахунок-фактуру, акт виконаних робіт по об'єктам що обладнані приладами обліку.
Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість спожитої теплової енергії згідно умов та порядку, які передбачені Договором (п.6.1.1 Договору).
Відповідно до п. 7.1 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.
Згідно п.7.3.3 Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію передбачена можливість стягнення зі споживача (відповідача) пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день всього періоду прострочення до дня повної фактичної оплати.
Розрахунок вартості спожитої теплової енергії по нежитлових приміщеннях, розташованих у будинках, оснащених приладами обліку теплової енергії, здійснюється згідно їх показань (з урахуванням теплових втрат від наружної стіни будинку до місця установки приладу обліку відповідно до п. 7.2.43 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71), які розподіляються пропорційно тепловим навантаженням (п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198).
Відповідно до Розділу X Договору, Договір № 1560/20 від 18.08.2020 набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками Сторін та поширює дію на відносини, що фактично склались між Сторонами з 1 січня 2020 року і діє у частині поставки теплової енергії по 31 грудня 2020 року включно (згідно частини 3 статті 631 Цивільного Кодексу України), а у частині розрахунків - до їх повного здійснення. Припинення дії Договору не звільняє Споживача від обов'язку повної оплати на умовах Договору за фактично спожиту теплову енергію. Дія цього Договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року.
Станом на 01.04.2021 заборгованість за неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань складала 2 163 254,75 грн, яка утворилася за період з січня 2020 року по лютий 2021 року (включно).
Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується - актами на включення теплової енергії у приміщеннях відповідача (акти на включення та відключення опалення підписані та скріплені печатками повноважених представників КП “Харківські теплові мережі"); Актами виконаних робіт по відпуску теплової енергії підписаними сторонами Договору; Рахунками - фактурами отриманими представником споживача.
12.03.2021 на адресу відповідача була направлена вимога № 74-1100 (отримана 16.03.2021) та 25.03.2021 на адресу відповідача була направлена вимога № 37 (отримана 29.03.2021) щодо неналежного виконання як договірних зобов'язань по договору № 1560/20 від 18.08.2020, так і законодавчо встановлені обов'язки по сплаті боргу за спожиту теплову енергію, яка станом на 01.04.2021 складала 2 163 254,75 грн та підтверджується двосторонніми актами звірки розрахунків, додатковою угодою до договору про закупівлю теплової енергії № 1560/20 від 18.08.2020.
Вказані вимоги залишені відповідачем без відповіді і без задоволення.
Після подачі позову до суду відповідач сплатив частину суми заборгованості у розмірі 1556900,55 грн згідно платіжного доручення №189 від 09.04.2021 на суму 1556900,55 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.
Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору не допускається.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 Господарського кодексу України.
В силу статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно вимог ч. 4 ст. 74 ГПК України, суд позбавлений права самостійно збирати докази, а відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статей 73, 74, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, суд приходить до висновку про порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості теплової енергії в сумі 606354,20 грн та діючого законодавства, тому визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 606354,20 грн обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 80563,41 грн та 3% річних в сумі 36539,19 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, згідно з ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".).
Перевіривши розрахунок позивача за допомогою системи "Законодавство", період нарахування останнім сум 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 80563,41 грн інфляційних втрат та 3% річних в сумі 36539,19 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 39168,72 грн.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з п. 6.3. договору сторони погодили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день всього періоду прострочення до дня повної фактичної оплати.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не встановлено законом або договором.
Таким чином, сторонами у договорі період нарахування пені збільшено, отже й нарахування пені припиняється до дня повної фактичної оплати, а отже доводи відповідача стосовно того, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано є безпідставними та необґрунтованими.
У п. 1.9. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 р. за № 14, господарським судам роз'яснено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.
Крім того, у п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз'яснено, що господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
За таких обставин, перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені за допомогою системи "Законодавство", не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, судом встановлено, що позовні вимоги щодо пені у розмірі 39168,72 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Також, відповідач просить розстрочити виконання рішення суду у даній справі строком на 12 календарних місяців, шляхом сплати заборгованості рівними щомісячними платежами.
В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач посилається на те, що він здійснює господарську діяльність у сфері культури.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" з метою запобігання поширенню па території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, на території України установлено карантин.
Згідно підпункту 7 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1236 на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, та забороняється приймання відвідувачів у кінотеатрах, інших закладах культури та приймання відвідувачів іншими суб'єктами діяльності у сфері культури з наповненістю кінозалів або залів понад 50 відсотків місць (розміщення здійснюється з вільним місцем поруч, спереду та позаду) у кожному окремому кінозалі або залі.
Крім того, значний час заклад відповідача взагалі не міг здійснювати концертну діяльність через карантині обмеження.
Наведене вказує на значне зниження дохідної частини відповідача, яке сталося не з його вини. Так, чистий дохід від реалізації концертних послуг за 2019 рік склав 8,211 млн. грн, а за 2020 рік - лише 3,519 млн. грн. Фінансовим результатом 2019 року є прибуток у розмірі 1,140 млн. грн, а 2020 року - збиток 2,601 млн. грн.
Обставини зі зменшення дохідної частини через карантинні обмеженим продовжують існувати і зараз.
Попри це, відповідач виконує свої зобов'язання по утриманню персоналу у вигляді сплати заробітної плати та інших соціальних гарантій, сплаті податків та несе інші видатки, пов'язані з утриманням будівлі.
Також, через перебування артистичного персоналу відповідача у відпустках в період липня-серпня, концертна діяльність буде відновлена лише у вересні цього року. Отже, дохідна частина бюджету відповідача буде формуватися за рахунок продажу білетів на культурні заходи тільки з початку вересня.
Відповідач також вважає за необхідне зазначити, що заборгованість, яка є предметом стягнення у цій справі, утворилася внаслідок припинення бюджетної допомоги за програмою 1014020 "Фінансова підтримка філармоній, художніх і музичних колективів, ансамблів, концертних та циркових організацій".
Так, відповідно до бюджетного запиту на 2019-2021 рр. за бюджетною програмою 1014020 департаментом культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації у 2019 року надавалась підтримка на оплату комунальних послуг та енергоносіїв (оплата теплопостачання) в розмірі 977 150,00 грн. Підтримка за цією статтею видатків на 2020 рік - відсутня.
Як вбачається, розмір позовних вимог зі сплати основного боргу є меншим, ніж сума бюджетної підтримки, яка надавалася раніше. Тож, відповідач міг би виконати свої зобов'язання перед позивачем належним чином. Нажаль, відповідач отримав інформацію про відсутність бюджетного фінансування запізно, щоб мати можливість утворення резервів або залучення додаткового фінансування для виконання.
Відповідно до частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою стягувача суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення суду.
Згідно частини 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідно до частини 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно частини 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до пункту 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до Фінансового звіту за 2020 рік у Комунального підприємства "Харківська обласна філармонія" є прибуток у сумі 1,140 млн. грн (код рядка 2190), а збиток (код рядка 2195) складає 2,601 млн.грн.
Так само відповідно до бюджетного запиту на 2019-2021 рр. за бюджетною програмою 1014020 департаментом культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації у 2019 року надавалась підтримка на оплату комунальних послуг та енергоносіїв (оплата теплопостачання) в розмірі 977 150,00 грн. Підтримка за цією статтею видатків на 2020 рік - відсутня.
З огляду на вказані обставини, беручи до уваги фінансовий стан боржника, часткове погашення відповідачем заборгованості перед позивачем та наявність наміру відповідача здійснити добровільне погашення решти суми заборгованості за отримані послуги по договору, суд вважає заможливе розстрочити виконання рішення у даній справі, оскільки вказане сприятиме досягненню мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.
Водночас, розстрочення виконання судового рішення не сприятиме ухиленню від його виконання та не вплине на фінансовий стан позивача.
Отже, суд вважає за необхідне розстрочити боржнику - Комунальному підприємству "Харківська обласна філармонія" (61057, м. Харків, вул. Римарська, 21, ідентифікаційний код 02225766) виконання рішення суду про стягнення 762 625,52 грн, з яких: 606354,20 грн основного боргу, 80563,41 грн інфляційних втрат, 36539,19 грн 3% річних, 39168,72 грн пені, а також судового збору у розмірі 11 439,38 грн з 23.06.2021 по 23.06.2022 рівними частинами за наступним графіком: до 23.07.2021 - 64505,41 грн.; до 23.08.2021 - 64505,41 грн.; до 23.09.2021 - 64505,41 грн.; до 23.10.2021 - 64505,41 грн.; до 23.11.2021 - 64505,41 грн.; до 23.12.2021 - 64505,41 грн.; до 23.01.2022 - 64505,41 грн.; до 23.02.2022 - 64505,41 грн.; до 23.03.2022 - 64505,41 грн.; до 23.04.2022 - 64505,41 грн.; до 23.05.2022 - 64505,41 грн.; до 23.06.2022 - 64505,39 грн.
Вирішуючи питання з розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 11 439,38 грн.
Щодо заяви позивача про повернення судового збору сплаченого відповідно до платіжного доручення №4774 від 06.04.2021 у сумі 23 353,52 грн, суд з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог вважає за можливе задовольнити вказану заяву.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, на користь позивача підлягає повернення з державного бюджету України судовий збір в сумі 23353,52 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 611, 612, 623-629, 759, 762 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Харківська обласна філармонія" (61057, м. Харків, вул. Римарська, 21, ідентифікаційний код 02225766) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, ідентифікаційний код 31557119) грошові кошти у розмірі 762 625,52 грн, з яких: 606354,20 грн основного боргу; 80563,41 грн інфляційних втрат; 36539,19 грн 3% річних; 39168,72 грн пеня.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 11 439,38 грн покласти на відповідача Комунальне підприємство "Харківська обласна філармонія" (61057, м. Харків, вул. Римарська, 21, ідентифікаційний код 02225766).
Стягнути з Комунального підприємства "Харківська обласна філармонія" (61057, м. Харків, вул. Римарська, 21, ідентифікаційний код 02225766) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, ідентифікаційний код 31557119) судовий збір у розмірі 11 439,38 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Задовольнити клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду.
Розстрочити виконання рішення суду про стягнення 762 625,52 грн, з яких: 606354,20 грн основного боргу, 80563,41 грн інфляційних втрат, 36539,19 грн 3% річних, 39168,72 грн пені, а також судового збору у розмірі 11 439,38 грн з 23.06.2021 по 23.06.2022 рівними частинами за наступним графіком:
- до 23.07.2021 - 64505,41 грн.;
- до 23.08.2021 - 64505,41 грн.;
- до 23.09.2021 - 64505,41 грн.;
- до 23.10.2021 - 64505,41 грн.;
- до 23.11.2021 - 64505,41 грн.;
- до 23.12.2021 - 64505,41 грн.;
- до 23.01.2022 - 64505,41 грн.;
- до 23.02.2022 - 64505,41 грн.;
- до 23.03.2022 - 64505,41 грн.;
- до 23.04.2022 - 64505,41 грн.;
- до 23.05.2022 - 64505,41 грн.;
- до 23.06.2022 - 64505,39 грн.;
Управлінню державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова повернути Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, ідентифікаційний код 31557119) з Державного бюджету частину судового збору в розмірі 23 353,52 грн, сплаченого до господарського суду Харківської області згідно платіжного доручення № 4774 від "06" квітня 2021 року, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Оригінал платіжного доручення № 4774 від "06" квітня 2021 року про сплату судового збору у розмірі 34 792,90 грн залишається в матеріалах справи № 922/1237/21.
Позивач: Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, ідентифікаційний код 31557119).
Відповідач: Комунальне підприємство "Харківська обласна філармонія" (61057, м. Харків, вул. Римарська, 21, ідентифікаційний код 02225766).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "05" липня 2021 р.
Суддя І.О. Чистякова