ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
24.06.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/394/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Стефанів Т. В.
секретар судового засідання Максимів Н. Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт"
до відповідача: Приватного підприємства "Дімбуд"
про стягнення заборгованості в сумі 56332 грн 89 к., з яких: 37311 грн 52 к. - основний борг, 7462 грн 30 к. - штраф, 2048 грн 68 к. - пеня, 6640 грн 73 к. - 28 % річних та 2869 грн 66 к. - інфляційні втрати,
представники сторін в судове засідання не з'явилися.
З урахуванням ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суть спору.
ТОВ "Ферозіт" звернулося до суду з позовом до ПП "Дімбуд" про стягнення заборгованості в сумі 56332 грн 89 к., з яких: 37311 грн 52 к. - основний борг, 7462 грн 30 к. - штраф, 2048 грн 68 к. - пеня, 6640 грн 73 к. - 28 % річні та 2869 грн 66 к. - інфляційні втрати.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Ухвалою від 05.05.2021 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначити на 31.05.2021.
Протокольною ухвалою від 31.05.2021 суд відклав розгляд справи по суті на 24.06.2021.
31.05.2021 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 31.05.2021 (вх. № 8044/21) про долучення доказів до матеріалів справи, зокрема оригіналів документів, копії яких приєднано позивачем до позовної заяви. У клопотанні позивач просить після огляду оригіналів документів повернути їх на його адресу.
В судовому засіданні 24.06.2021 суд оглянув оригінали документів долучених до позовної заяви та встановив їх відповідність наявним у справі копіям.
14.06.2021 до суду від позивача надійшло клопотання № 120 від 03.06.2021 (вх. № 8940/21) про долучення документів до матеріалів справи, зокрема платіжного доручення № 417 від 31.05.2021 на суму 37311 грн 52 к.
Вказане клопотання суд долучив до матеріалів справи.
22.06.2021 до суду, електронною поштою без ЕЦП, від позивача надійшло клопотання № 134 від 18.06.2021 (вх. № 9375/21) про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Суд залишає без розгляду вищевказане клопотання представника позивача з тих підстав, що клопотання не скріплене електронним цифровим підписом.
Суд констатує, що про дату та час розгляду справи сторони були повідомлені належним чином.
Правом участі у судових засіданнях та правом на подачу відзиву на позов відповідач не скористався.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні норми містяться в ч. 9 ст. 165 ГПК України.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі в судовому засіданні представників сторін, запобігаючи безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
При розгляді даної справи суд також керувався положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Позиції сторін.
Мотивуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати за поставлений товар. Як наслідок, за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховано штраф, пеню, 28 % річних та інфляційні втрати
Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
03.01.2020 між ТОВ "Ферозіт" (постачальник) та ПП "Дімбуд" (покупець) укладено договір № РУ/ІФ/092/20 поставки товарів, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язався постачати і передавати у власність покупцю будівельні матеріали (товар) для використання у господарській діяльності, а покупець зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.
Сторони погодили, що договір вступає в дію з дати його підписання і діє до 31.12.2020, а в частині розрахунків, нарахування пені, штрафу, процентів річних, інфляційних втрат - до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п. 7.1 договору).
Пунктом 4.1 договору сторони визначили форму оплати, а саме: протягом 30 календарних днів від дати отримання товару уповноваженою особою покупця.
Позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 51123 грн 94 к. згідно видаткових накладних: № ІФ000005891 від 13.07.2020 на суму 10325 грн 52 к., № ІФ000005892 від 13.07.2020 на суму 3486 грн 90 к., № ІФ000006301 від 21.07.2020 на суму 20440 грн 36 к., № ІФ000007586 від 18.08.2020 на суму 16871 грн 16 к.
Частково відповідач розрахувався за товар, на момент пред'явлення позову борг становив 37311 грн 52 к. В ході розгляду справи відповідач погасив основний борг в повному обсязі, про що свідчить зокрема платіжне доручення № 417 від 31.05.2021 на суму 37311 грн 52 к.
У п. 5.2 договору сторони погодили, що у разі порушення строків передбачених даним договором винна сторона сплачує іншій пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.
Пунктом 5.3 договору передбачено, що у випадку прострочення оплати поставленого товару більше ніж на 30 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару.
З урахуванням п. 5.2 та п. 5.3 договору позивач нарахував відповідачу:
- пеню в сумі 2048 грн 68 к. за період прострочення з 21.08.2020 до 17.09.2020 на суму основного боргу 20440 грн 36 к., з 18.09.2020 до 16.02.2021 на суму основного боргу 37311 грн 52 к.;
- штраф в сумі 7462 грн 30 к., що становить 20 % від вартості неоплаченого товару - 37311 грн 52 к.
Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України та п. 5.5 договору, який вказує, що за прострочення оплати покупець сплачує постачальнику 28 % річних від простроченої суми, відповідачу нараховано:
- 28 % річних в сумі 6640 грн 73 к. за період прострочення з 21.08.2020 до 17.09.2020 на суму основного боргу 20440 грн 36 к., з 18.09.2020 до 22.04.2021 на суму основного боргу 37311 грн 52 к.;
- інфляційні втрати в сумі 40181 грн 18 к. за період прострочення: вересень 2020 року на суму основного боргу 20440 грн 36 к.; жовтень 2020 року - березень 2021 року на суму основного боргу 37311 грн 52 к.
Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.
Із змісту ст. 11 ЦК України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 51123 грн 94 к.
До моменту звернення позивачем до суду борг відповідача становив 37311 грн 52 к.
На момент прийняття рішення відповідач розрахувався за товар в повному обсязі, про що свідчить направлене на адресу суду платіжне доручення № 417 від 31.05.2021 на суму 37311 грн 52 к. (призначення платежу: оплата за товар згідно договору РЕ/РР/092/20 від 03.01.2020).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Так, у п. 3.12, 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, а саме платіжного доручення № 417 від 31.05.2021 сума основного боргу, що заявлена до стягнення і становить частину предмета даного позову (основний борг) в повному обсязі сплачена відповідачем на користь позивача.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (п. 3 ст. 231 ГПК України).
Враховуючи наведене, провадження у справі, в частині стягнення основного боргу підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Що стосується нарахованих позивачем 28 % річних, штрафу, пені та інфляційних втрат, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У договорі сторони визначити можливість стягнення штрафу у розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
У договорі сторони погодили інший розмір процентів річних - 28 %.
Здійснивши перевірку правильності нарахування заявлених позивачем 28 % річних, штрафу, пені та інфляційних втрат суд визнає такі нарахування правомірними та арифметично правильними.
Висновок суду.
В контексті наведеного позов підлягає задоволенню в частині стягнення 7462 грн 30 к. - штрафу, 2048 грн 68 к. - пені, 6640 грн 73 к. - 28 % річних та 2869 грн 66 к. - інфляційних втрат та закриттю в частині заявленої вимоги про стягнення основного боргу.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В ч. 4 ст. 231 ГПК України зазначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Враховуючи викладене суд вважає за доцільне судовий збір в сумі 766 грн 60 к. покласти на відповідача (пропорційно розміру задоволених позовних вимог). та звернути увагу позивача на приписи п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", з огляду на які сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" до відповідача Приватного підприємства "Дімбуд" про стягнення 37311 грн 52 к. - основний боргу - закрити.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" до відповідача Приватного підприємства "Дімбуд" про стягнення 7462 грн 30 к. - штрафу, 2048 грн 68 к. - пені, 6640 грн 73 к. - 28 % річних та 2869 грн 66 к. - інфляційних втрат - задоволити.
Стягнути з Приватного підприємства "Дімбуд" (вул. Мартовича, буд. 13, с. Підгір'я, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77706; ідентифікаційний код 32909147) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" (вул. Шевченка, буд. 171, м. Теребовля, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48100; ідентифікаційний код 37961273) 7462 (сім тисяч чотириста шістдесят дві) грн 30 к. - штрафу, 2048 (дві тисячі сорок вісім) грн 68 к. - пені, 6640 (шість тисяч шістсот сорок) грн 73 к. - 28 % річних, 2869 (дві тисячі вісімсот шістдесят дев'ять) грн 66 к. - інфляційних втрат та 766 (сімсот шістдесят шість) грн 60 к. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. п. 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення підписане 05.07.2021.
Суддя Т. В. Стефанів