61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
24.06.2021 Справа № 905/265/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,
за участю секретаря судового засідання (помічника судді за дорученням) Барбаш Д.К.
розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТ-МЕТАЛ»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ»
про: стягнення 415489,28грн, з яких: основна заборгованість - 409315,89грн, інфляційні нарахування - 3683,85грн, 3% річних - 2489,54грн,
за участю уповноважених представників сторін:
від позивача: Литвиненко В.В. (адвокат на підставі ордеру серії АХ №1038915 від 22.04.2021);
від відповідача: не з'явився;
Стислий зміст і підстави позовних вимог
19.02.2021 поштовим відправленням Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬТ-МЕТАЛ» (далі - ТОВ «АЛЬТ-МЕТАЛ») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ» (далі - ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ») про стягнення 415489,28грн, з яких: основна заборгованість - 409315,89грн, інфляційні нарахування - 3683,85грн, 3% річних - 2489,54грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором на закупівлю лома і відходів чорних металів №ЭК024/01-018 від 24.01.2018 в частині оплати за поставлений товар, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість у розмірі 409315,89грн, що стало підставою для нарахування позивачем 3% річних та інфляційних нарахувань.
Процедура провадження у справі у господарському суді
Згідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 10.02.2021 для розгляду даної справи автоматизованою системою документообігу суду визначена суддя УстимоваА.М.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.02.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 01.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/265/21; справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання у справі призначено на 23.03.2021.
Ухвалою суду від 23.03.2021 у задоволенні клопотання представника ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ» про продовження строку спрощеного позовного провадження відмовлено; клопотання ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ» про продовження строку для надання відзиву на позовну заяву задоволено та продовжено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву до 05.04.2021; оголошено перерву в судовому засіданні до 08.04.2021.
Ухвалою суду від 08.04.2021 заяву представника ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ» про поновлення строку на надання заперечень та розгляд справи за правилами загального позовного провадження, викладену у запереченнях щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, задоволено; розгляд справи №905/265/21 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче засідання у справі призначено на 22.04.2021.
Ухвалою суду від 22.04.2021 відкладено підготовче засідання на 11.05.2021.
Ухвалою суду від 11.05.2021 відкладено підготовче засідання на 27.05.2021.
Ухвалою суду від 27.05.2021 закрито підготовче провадження у справі №905/265/21 та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 15.06.2021.
Ухвалою від 15.06.2021 внаслідок задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи оголошено перерву в судовому засіданні до 24.06.2021 о 14:30год, одночасно відмовлено у задоволенні клопотання в частині продовження строку розгляду справи №905/265/21 по суті.
Відповідач у судове засідання 24.06.2021 не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали господарського суду на адресу підприємства, зазначену у ЄДРПОУ, 24.06.2021 засобами електронної пошти звернувся до суду з письмовим клопотанням, в якому просить відкласти засідання у справі на іншу дату, за необхідності, продовжити строк розгляду справи. На підтвердження своїх вимог вказує, що уповноважений представник підприємства Куренний С.В. мав намір прибути у м.Харків на судове засідання на потязі №022, який за графіком мав відправитись з м.Київ о 2год.49хв. та прибути до м.Харків о 10год.48хв, однак поїзд затримався на 1год.20хв., що вбачається з довідки виробничого підрозділу Вокзал станції Київ - Пасажирський ПАТ «Укрзалізниця», тому, вважаючи, що вочевидь не встигне своєчасно, представник відповідача повернув залізничний квіток, що вбачається з копії допоміжного документу про повернення грошових коштів. Відповідач з посиланням на приписи п.2 ч.2. ст.202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що неявка під час розгляду справи по суті є першою та обумовлена обставинами, що не залежали від волі відповідача або його представника, а відтак є підстави вважати причини неявки поважними.
У судове засідання 24.06.2021 з'явився уповноважений представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити, надав для огляду оригінали документів, які надані до позову в копіях, заперечив проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, вважає його безпідставним, необґрунтованим, оскільки навіть при затримці потягу на вказаний час представник відповідача у будь-якому разі прибув би до м.Харкова у час, який є достатнім, щоб прийняти участь у судовому засіданні, у попередньому судовому засіданні оголошувалась перерва внаслідок задоволення клопотання іншого представника відповідача, тому неявка не є першою, представник позивача вбачає в даних діях ознаки зловживання процесуальними правами.
Статтею 202 ГПК України унормовано, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Згідно ордерів, які містяться в матеріалах справи, інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ» у процесі розгляду справи представляють адвокати Скрипник П.Г. та Куренний С.В.
Судове засідання з розгляду справи №905/265/21 по суті первісно призначено на 15.06.2021, однак представник відповідача у судове засідання не з'явився, мало місце задоволення клопотання представника відповідача Скрипника П.Г. щодо відкладення розгляду справи по суті внаслідок його хвороби, оголошено перерву в судовому засіданні до 24.06.2021 о 14:30год.
Тобто, посилання у клопотанні, яке подано 24.06.2021, що неявка представника відповідача є першою не відповідає фактичним обставинам справи.
Дослідивши доводи, викладені у клопотанні від 24.06.2021, суд, приймаючи до уваги запізнення потягу, на якому повинен був прибути представник відповідача Куренний С.В. до м.Харкова, на 1год.20хв., зазначає, що потяг прибув приблизно о 12год.15хв, тоді як судове засідання призначено на 14год30хв., тому представник відповідача вочевидь мав би час на прибуття до суду.
Крім того, суд приймає до уваги, що від імені підприємства виступають два представника, доказів на підтвердження неможливості явки у судове засідання 24.06.2021 ОСОБА_1 не надано.
Внаслідок викладеного, судом встановлена відсутність підстав для застосування ч.2 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, що передбачає вичерпний перелік випадків, за наслідками настання яких суд повинен відкласти розгляд справи по суті, навпаки застосуванню підлягають приписи п.2 ч.3 202 ГПК України, оскільки має місце повторна неявка в судове засідання учасника справи (його представника), тому суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи по суті.
У судовому засіданні 24.06.2021 суд заслухав вступне слово представника позивача, який підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав, які зазначені у позові, дослідив докази у справі, у тому числі оригінали договору на закупівлю лома і відходів чорних металів №ЭК024/01-018 від 24.01.2018, угоди про внесення змін від 01.1.2019, специфікації №90 від 15.10.2020, видаткових накладних № 20 від 23.10.2020 та №310312 від 06.11.2020, приймально-здавальних актів №1019 від 23.10.2020, №1043 від 06.11.2020, залізничних накладних №43751460, №43902568, акту звірки взаємних розрахунків січень - грудень 2020, претензії №4 від 12.01.2021, доказів її направлення відповідачу, провів судові дебати.
Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 Господарського процесуального кодексу України.
Позиція учасників процесу
ТОВ «АЛЬТ-МЕТАЛ» в обґрунтування заявлених вимог зазначило, що відповідач порушив умови укладеного з позивачем договору на закупівлю лома і відходів чорних металів №ЭК024/01-018 від 24.01.2018 в частині виконання взятого на себе зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати за отриманий товар, зокрема, згідно узгодженої сторонами до договору специфікації №90 від 15.10.2020 за видатковими накладними № 20 від 23.10.2020 та №310312 від 06.11.2020 позивач здійснив поставку товару - брухт та відходи чорних металів - на загальну суму 750936,90грн, відповідач оплату здійснив частково, з порушенням строку, що визначений п.2.2. договору. Як рахує позивач, за накладною № 20 від 23.10.2020 строк оплати сплинув 07.11.2020, за накладною №310312 від 06.11.2020 - 21.11.2020 відповідно. Заборгованість складає 409315,89грн., остання підтверджена актом звірки, що підписаний сторонами станом на 01.01.2021.
В рамках досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача поштовим відправленням надіслана претензія №4 від 12.01.2021 з вимогою погашення вказаної заборгованості. Відповіді з приводу обґрунтування причин невиплати боргу за виконаним договором позивач від відповідача не отримав.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язання за умовами укладеного договору є підставою для стягнення з нього на користь позивача, окрім суми основного боргу, також інфляційних нарахувань в сумі 3683,85грн за грудень 2020року, 3% річних в сумі 2489,54грн за період з 21.11.2020 по 03.02.2021 ( періоди визначені у відповідному окремому розрахунку).
Позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені при зверненні з позовом до суду витрати зі сплати судового збору в розмірі 6232,34грн.
На підтвердження заявлених позовних вимог позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору на закупівлю лома і відходів чорних металів №ЭК024/01-018 від 24.01.2018, угоди про внесення змін від 01.1.2019, специфікації №90 від 15.10.2020, видаткових накладних № 20 від 23.10.2020 та №310312 від 06.11.2020, приймально-здавальних актів №1019 від 23.10.2020, №1043 від 06.11.2020, залізничних накладних №43751460, №43902568, акту звірки взаємних розрахунків січень - грудень 2020, претензії №4 від 12.01.2021, доказів її направлення відповідачу.
Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на статті 526, 625, 655 - 658, 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 13,161-164,173 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)
У відзиві на позову заяву ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ» просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивач не надав докази на підтвердження надсилання Покупцю повідомлення про відправку товару способом, що передбачений пунктом 2.2 договору - засобами факсимільного зв'язку, як наслідок строк попередньої оплати за товар, встановлений п. 2.2 договору не настав. Крім того, позивач не надав рахунку на оплату кількості товару, що встановлена в актах, внаслідок чого відповідач робить висновок, що кінцевий строк на оплату товару також не настав. Виходячи з викладеного, з посиланням на приписи ст.ст. 74,165 ГПК України, ст.ст. 625,712 ЦК України відповідач вказує, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу, 3%річних та інфляційних нарахувань є недоведеними належними доказами у справі.
У письмових поясненнях, що додатково надані суду, позивач посилається на те, що між сторонами у справі існували довгострокові партнерські відносини та оплати за договором носили ритмічний характер, що вбачається з виписки з банківського рахунку за період з 01.01.2020 по 31.12.2020, рахунки направлялись відповідачу засобами факсимільного зв'язку, як то передбачено п.2.2 договору, при цьому, рахунок №120 від 23.02.2020 частково сплачено відповідачем (заборгованість за накладною № 20 від 23.10.2020 складає 31264,29грн.), рахунки №128 від 29.10.2020 та №132 від 06.11.2020 - не сплачувались, у акті звірки розмір заборгованості відповідачем підтверджено. Також позивач зазначає, що при відправленні товару залізничним транспортом сторони користуються спеціальною програмою відправки вантажів та обміну документами «Ас Клієнт УЗ: Електронний документообіг - Укрзалізниця», Постачальник додатково згідно умов договору повідомляє Покупця про відправлення товару на чотири адреси електронної пошти - керівникам та працівникам відповідальних підрозділів Покупця з обов'язковою назвою файлу за номером вагону, що й було зроблено за спірними накладними. На підтвердження вказаного позивач надав суду належним чином засвідчені копії: виписки по розрахунками, посвідчень про вибухобезпечність, хімічну та радіаційну безпечність металобрухту чорних металів №18/1 від 18.10.2020, №29/2 від 20.10.2020, актів про походження брухту чорних металів від 18.10.2020, від 29.10.2020, сертифікатів якості №18/1 від 18.10.2020, №29/2 від 29.10.2020, залізничних накладних №43751460, №43902568, рахунків на оплату №120 від 23.10.2020, №128 від 29.10.2020 та №132 від 06.11.2020, доказів направлення повідомлень електронною поштою, виписки по рахунку 361 за 2020.
Виклад обставин справи, встановлених судом
24.01.2018 ТОВ «АЛЬТ-МЕТАЛ» (Постачальник) та ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ» (Покупець) уклали договір на закупівлю лома і відходів чорних металів №ЭК024/01-018, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити лом та відходи чорних металів у відповідності до ДУСТУ 4121-2002, що подальшому має найменування - товар, на умовах - для поставок залізничним транспортом - FCA (станція відправлення), згідно правил ІНКОТЕРМС 2010, всі витрати по транспортуванню несе Покупець; для поставок автомобільним транспортом - CPT (склад Покупця, м.Курахове) ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ» згідно правил ІНКОТЕРМС 2010.
Сторонами договору підписано угоду про внесення змін до останнього, від 01.11.2019, в якій визначена редакція п.7.1 договору, зокрема: даний договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками обох сторін та діє до 31 грудня 2020. У разі якщо не одна зі сторін за місяць до закінчення строку дії договору не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, то договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік.
Положеннями пункту 1.2 договору передбачено, що кількість товару, що поставляється, ціна товару, асортимент (види, підвиди, марки), відвантажувальні реквізити, строки поставки узгоджуються сторонами в Специфікаціях, що є невід'ємними частина даного договору.
Також в п. 2.3 договору визначено, що номенклатура та ціни на товар визначаються у відповідності зі специфікацією, що діє на дату здійснення відправки товару.
Загальна сума договору визначається як сумарна вартість товару, поставка якого здійснюється згідно з Специфікаціями, що додаються до даного договору. (п.2.4 договору).
Датою відвантаження партії товару вважається дата, що вказана на залізничній накладній на штемпелі станції відправлення або у товаро-транспортній накладній. Датою поставки товару Покупцю вважається дата виписки заводської форми приймально- здавального акту Ф.69 та/або Ф.19. Датою переходу права власності від Постачальника до Покупця є дата поставки товару та відповідно дата виписки Ф.69 (Ф.19) ( п.п. 3.2- 3.4 договору).
Постачальник зобов'язується одночасно з товаром (на кожну транспортну одиницю) оформити та надати Покупцю: посвідчення про вибухобезпечність, хімічну та радіаційну безпечність вантажу (форма посвідчення - додаток «Г» ДСТУ 4121-2002); документ, що підтверджує якість товару з обов'язковим вказанням виду та категорії товару; товарно-транспортну накладну тощо.(п. 3.7 договору).
Крім того, сторонами договору у п.3.10 узгоджено, що Постачальник зобов'язаний надати Покупцю оформлені у відповідності з діючим законодавством України рахунок, акт приймання-передачі, податкову накладну. Копію квитанції про включення податкової накладної в Єдиний реєстр податкових накладних у період з 3-го по 5 число місяця, що слідує за звітним, протягом 2-х днів після кінцевої звірки згідно відомості Покупця.
Порядок проведення щомісячного звіряння визначений у п. 3.9 договору, який передбачає, що кінцевий щомісячний обсяг та строки поставок (вивантажень) за даним договором визначається за результатами звірки Постачальником та Покупцем помісячно на підставі приймально - здавальних актів Ф.69 (Ф.19) та фіксується у щомісячних актах приймання-передачі товару або накладних на поставлений товар, у обов'язковому порядку підписаних обома сторонами. Один раз на квартал сторони підписують акти звіряння.
Згідно п. 2.1 договору ціною партії товару, що сплачується, є ціна, що діяла на момент (дату) відправлення товару.
При цьому, сторонами у п. 2.2 договору узгоджено порядок здійснення оплати, згідно якого оплата за товар здійснюється Покупцем за кожну конкретну партію товару у наступному порядку - 80% від вартості партії товару Покупець сплачує шляхом предоплати, кінцевий розрахунок в розмірі 20% вартості партії товару здійснюється протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання товару. Рахунок на кінцеву оплату видається на кількість товару, що вказано в актах Ф.69 та/або Ф.19 Покупця. Предоплата здійснюється після отримання Покупцем засобами факсимільного зв'язку повідомлення від Постачальника про відправлення товару, що підтверджується копією (копіями) квитанції (квитанцій) по приймання вантажу до перевезення при відправленні товару залізничним транспортом та /або копією (копіями) товарно-транспортної (их) накладної (их). Повідомлення повинно бути відправлено Постачальником не пізніше 24 годин з моменту здачі товару до перевезення з обов'язковим вказанням наступних даних: номерів вагонів та залізничних накладних; ваги товару за кожною транспортною одиницею (повагонно); наявності різних видів товару у вагоні (кожній транспортній одиниці).
15.10.2020 Постачальник - ТОВ «АЛЬТ-МЕТАЛ» та Покупець - ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ» підписали специфікацію № 90 на постачання до закінчення поточного (2020 року) лому чорних металів за визначеними видами у загальній кількості 16200тн, на загальну суму 97660600,00грн без ПДВ. Ціна на товар встановлена без ПДВ та діє з 15.10.2020.
Видатковими накладними № 20 від 23.10.2020 на суму 372885,30грн та №310312 від 06.11.2020 на суму 378051,60грн підтверджено поставку товару Постачальником Покупцю. Всього за вказаними накладними здійснена поставка товару на загальну суму 750936,90грн.
Накладні містять підписи уповноважених представників сторін, що скріплені відтисками печаток підприємств. Зокрема, з боку Покупця товар отримав начальник дільниці (скрапобаза) Младленов О.Д.
Також на підтвердження здійснення поставки Постачальником надані копії приймально-здавальних актів №1019 від 23.10.2020, №1043 від 06.11.2020 форми 69, залізничних накладних №43751460, №43902568, дані яких щодо кількості товару відвантаженого товару відповідають даним видаткових накладних. На підтвердження виконання п. 3.7 договору Постачальник надав суду копії посвідчень про вибухобезпечність, хімічну та радіаційну безпечність металобрухту чорних металів №18/1 від 18.10.2020, №29/2 від 20.10.2020, актів про походження брухту чорних металів від 18.10.2020, від 29.10.2020, сертифікатів якості №18/1 від 18.10.2020, №29/2 від 29.10.2020
Повідомлення від Постачальника про відправлення товару, за свідченням позивача, направлено на адреси електронної пошти - керівникам та працівникам відповідальних підрозділів Покупця з назвою файлу за номером вагону, що вбачається з скріншотів з електронної пошти за відповідні дати.
Крім того, позивач стверджує, що при відправленні товару залізничним транспортом сторони користуються спеціальною програмою відправки вантажів та обміну документами «Ас Клієнт УЗ: Електронний документообіг - Укрзалізниця», де наявна відповідна інформація, але надати докази на підтвердження цього факту не має можливості з огляду на обмежений час зберігання даних у програмі (6 місяців), що на момент звернення з позовом щодо спірних правовідносин перебіг.
На оплату товару позивачем виставлені рахунки №120 від 23.10.2020, №128 від 29.10.2020 та №132 від 06.11.2020, які, за ствердженням останнього, направились відповідачу засобами факсимільного зв'язку.
Оскільки між сторонами за договором існували довготриваючі правовідносини, позивач надав суду бухгалтерське сальдо - виписка по рахунку 361 за договором №ЭК024/01-018 від 24.01.2018 за контрагентом ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ», в якій висвітлено весь хід господарських операцій, в якій наявна інформація щодо здійснення поставки товару за спірними накладними. За даними вказаного документу заборгованість відповідача перед позивачем складає 409315,89грн.
Між сторонами у справі підписаний акт звірки взаємних розрахунків січень - грудень 2020, в якому також підтверджено наявність заборгованості в сумі 409315,89грн.
Позивач у порядку досудового врегулювання спору звертався до відповідача з претензією №4 від 12.01.2021, в якій просить сплатити вартість поставленого товару за накладними № 20 від 23.10.2020 та №310312 від 06.11.2020 в розмірі 409315,89грн. Факт направлення претензії підтверджується описом вкладення у цінний лист та рекомендованим повідомленням про направлення поштового відправлення, згідно з яким претензія отримана відповідачем 18.01.2021.
Відповіді на претензії відповідач не надав.
Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, та подані заперечення, дослідивши надані сторонами в порядку статті 74 Господарського процесуального кодексу України письмові докази в їх сукупності та взаємозв'язку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, зважаючи на таке.
Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення заборгованості за неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань з оплати поставленого товару, правомірність нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
За змістом частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Господарські зобов'язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).
Укладений між ТОВ «АЛЬТ-МЕТАЛ» та ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ» договір на закупівлю лома і відходів чорних металів №ЭК024/01-018 від 24.01.2018 за своєю правовою природою є договором поставки.
Зазначений договір та специфікація до нього укладені у письмовій формі, підписані повноважними представниками сторін без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплені відтисками печаток підприємств. Зі змісту правочину убачається, що сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами щодо: предмету договору, об'ємів поставки товару та її якості, а також ціною та строками виконання.
Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями частин першою, другою статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (стаття 662 ЦК України).
Позивач надав суду залізничні накладні №43751460, №43902568, видаткові накладні № 20 від 23.10.2020 та №310312 від 06.11.2020, приймально-здавальних актів Ф.69 №1019 від 23.10.2020, №1043 від 06.11.2020, які складені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та засвідчують факт виконання п.п. 3.2- 3.4 договору щодо здійснення господарських операцій.
Факт поставки товару відповідачем не оспорюється.
Виходячи з викладеного, суд вважає встановленим факт поставки товару ТОВ «АЛЬТ-МЕТАЛ» на виконання умов спірного договору протягом жовтня - листопада 2020 року ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ».
За приписами частин першої, другої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Суд виходячи з п.2.2 договору вбачає, що оплата товару повинна була бути здійснена двома етапами:
- 80% від вартості партії товару Покупець сплачує шляхом предоплати;
- кінцевий розрахунок в розмірі 20% вартості партії товару здійснюється протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання товару.
З метою здійснення попередньої оплати на Постачальника покладався обов'язок направлення Покупцю засобами факсимільного зв'язку повідомлення від Постачальника про відправлення товару, що підтверджується копією (копіями) квитанції (квитанцій) по приймання вантажу до перевезення при відправленні товару залізничним транспортом та /або копією (копіями) товарно-транспортної (их) накладної (их).Повідомлення повинно бути відправлено Постачальником не пізніше 24 годин з моменту здачі товару до перевезення з обов'язковим вказанням наступних даних: номерів вагонів та залізничних накладних; ваги товару за кожною транспортною одиницею (повагонно); наявності різних видів товару у вагоні (кожній транспортній одиниці).
Крім того, Постачальник повинен був видати Покупцю рахунок на кінцеву оплату - на кількість товару, що вказано в актах Ф.69 та/або Ф.19 Покупця.
Позивач вказує, що повідомляв Покупця про відправлення товару на адреси електронної пошти - керівникам та працівникам відповідальних підрозділів Покупця з обов'язковою назвою файлу за номером вагону з посиланням на скріншоти з електронної пошти за відповідні дати, одночасно, відповідач, на думку позивача, беззаперечно отримував інформацію про відправлення товару, оскільки сторони користуються спеціальною програмою відправки вантажів та обміну документами «Ас Клієнт УЗ: Електронний документообіг - Укрзалізниця», де наявна відповідна інформація, але надати докази на підтвердження цього факту не має можливості з огляду на обмежений час зберігання даних у програмі (6 місяців), що на момент звернення з позовом щодо спірних правовідносин перебіг.
Суд вважає, що оскільки умовами договору не передбачено іншого порядку повідомлення про відправлення товару, ніж порядок, що визначений сторонами у п.2.2, зокрема, застосування засобів електронної пошти з наведенням відповідних електронних адрес, що можуть бути використані, також договором не встановлено використання вказаної програми, позивачем не доведено належними доказами факту направлення повідомлень.
Одночасно, факт отримання вказаного повідомлення є визначальним відносно виникнення у відповідача обов'язку сплатити предоплату за договором, у даному випадку товар поставлений, що відповідачем не оспорюється, як наслідок, після отримання товару у відповідача виник обов'язок з зустрічного виконання зобов'язання, який обумовлений порядком здійснення вже кінцевого розрахунку, що узгоджений сторонами протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання товару. Окремо предоплата за вказаними накладними не здійснювалась.
Заперечення відповідача, що позивач не надав рахунку на оплату кількості товару, що встановлена в актах, внаслідок чого кінцевий строк на оплату товару також не настав, судом не приймаються виходячи з наступного.
За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за поставлений товар, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку оплатити товар.
Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №915/641/19, від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18 і суд не вбачає підстав для відступу від зазначеної позиції у цій справі.
Окрім цього, матеріали справи містять копії рахунків №120 від 23.10.2020, №128 від 29.10.2020 та №132 від 06.11.2020.
Позивач зазначає, що рахунки направились відповідачу засобами факсимільного зв'язку, однак доказів такого направлення суду не надав.
Виходячи з того, що умови договору передбачають здійснення кінцевого розрахунку протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання товару - настання такого строку обумовлюється виключно фактом отримання товару, а датою переходу права власності від Постачальника до Покупця є дата поставки товару та відповідно дата виписки Ф.69 (Ф.19), що відбулось 23.10.2020 та 06.11.2020 відповідно.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Щодо строку виникнення зобов'язання з оплати поставленого товару у позовній заяві позивач припускається помилки щодо визначення кінцевого строку оплати, так як останнім не враховано, що строк визначається у договорі в банківських, а не календарних днях.
Суд виходячи з встановленого сторонами строку кінцевого розрахунку - протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання товару, встановив, що за накладною № 20 від 23.10.2020 строк оплати 13.11.2020 включно, за накладною №310312 від 06.11.2020 - 27.11.2020 включно.
За поясненнями представника позивача, оскільки між сторонами у справі існували за договором довготриваючі відносини, здійснені відповідачем оплати, зараховувались позивачем за першою заборгованістю, яка виникла, внаслідок того, що при здійсненні оплати відповідач не конкретизував, за яку конкретну господарську операцію вона здійснюється. На даний час за накладною № 20 від 23.10.2020 заборгованість складає 31264,29грн (є частково сплаченою), за накладною №310312 від 06.11.2020 - 378051,60грн. Всього 409315,89грн.
Розмір заборгованості підтверджується даними бухгалтерського сальдо - виписка по рахунку 361 за договором №ЭК024/01-018 від 24.01.2018 за контрагентом ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ» та актом звірки взаємних розрахунків січень - грудень 2020 та відповідачем не оспорюється.
Доказів оплати вартості поставленого товару в сумі 409315,89грн відповідач суду не надав.
Зважаючи на викладене, господарський суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов правочину в частині виконання зобов'язань з належної оплати прийнятого від позивача товару та встановленою наявність основного боргу Покупця перед Постачальником за договором на закупівлю лома і відходів чорних металів №ЭК024/01-018 від 24.01.2018 в сумі 409315,89грн.
Предметом спору в даній справі також є матеріально-правова вимога позивача про стягнення нарахованих ним інфляційних втрат та 3% річних у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати поставленого природного газу.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, у разі порушення боржником виконання грошового зобов'язання у нього в силу укладеного договору та закону за вимогою кредитора виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому, грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.
У випадку відсутності зазначення в договорі розміру процентів цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов'язання настає на підставі вимог закону, а саме норми статті 625 Цивільного кодексу України.
Враховуючи положення частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
За розрахункам позивача (арк. справи 49-51) 3% річних нараховані за період з 21.11.2020 по 03.02.2021 на суму 409315,89грн.
З огляду на встановлений судом строк виконання зобов'язання накладною № 20 від 23.10.2020 - 13.11.2020 включно, за накладною №310312 від 06.11.2020 - 27.11.2020 включно, позивачем невірно визначено дату виникнення прострочення виконання зобов'язання щодо суми 378051,60грн (заборгованість за накладною №310312 від 06.11.2020 виникла 28.11.2020).
Суд здійснює розрахунок 3% річних наступним чином: від простроченої суми заборгованості 31264,29грн (накладна №20) за період 21.11.2020 по 03.02.2021 сума 3% річних складає 192,14грн, від простроченої суми заборгованості у розмірі 378051,60грн за період з 28.11.2020 по 03.02.2021 - 2120,06грн, що всього складає 2302,50грн.
Позовні вимоги щодо стягнення 3% річних задовольняються частково в сумі 2302,50грн, у задоволенні решти позовних вимог в цій частині суд відмовляє, оскільки вони заявлені безпідставно.
Також, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення інфляційних втрат за один місяць - грудень 2020 на суму 409315,89грн у розмірі 3683,85грн.
Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.
Наведені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18, 26.06.2020 у справі № 905/21/19, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19.
За наслідками перевірки судом наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат за визначений період, встановлено, що методологічно він є правильним, тоді як арифметично наявна помилка, здійснивши власний розрахунок, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 3683,84грн, у задоволенні решти позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, ураховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, прийшов до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 409315,89грн, інфляційних втрат в сумі 3683,84грн., 3% річних в сумі 2302,50грн,у задоволенні решти позовних вимог суду відмовляє.
Розподіл судових витрат
Судовий збір відповідно ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України стягується пропорційно заявлених до стягнення вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТ-МЕТАЛ» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ» про стягнення 415489,28грн, з яких: основна заборгованість - 409315,89грн, інфляційні нарахування - 3683,85грн, 3% річних - 2489,54грн задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ» (адреса місцезнаходження:85612, Донецька область, Маріїнський район, м.Курахове, Промислова зона, буд.115 код ЄДРПОУ:41491822) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТ-МЕТАЛ» (адреса місцезнаходження:61060, м.Харків, вул..Ковтуна, буд.60 код ЄДРПОУ:33118755) заборгованість в сумі 409315,89грн, інфляційні втрати в сумі 3683,84грн., 3% річних в сумі 2302,50грн, судовий збір в розмірі 6229,53грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 24.06.2021року.
Повний текст рішення складено та підписано 05.07.2021.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.М. Устимова