вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" липня 2021 р. Справа№ 910/680/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Андрієнка В.В.
Пашкіної С.А.
без повідомлення (виклику) учасників справи
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард"
на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2021
у справі № 910/680/21 (суддя - Мельник В.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Аква-Холдинг"
до Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард"
про стягнення 73 004,25 грн,
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Аква-Холдинг" (далі - позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" (далі - відповідач) про стягнення 73 004,25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, щодо оплати вартості поставки товару.
Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі № 910/680/21 задоволено позовні вимоги. Стягнуто із Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Аква-Холдинг" заборгованість в розмірі 63 240 (шістдесят три тисячі двісті сорок) грн, штраф в розмірі 4 426 (чотири тисячі чотириста двадцять шість) грн 80 коп., пеню в розмірі 2 840 (дві тисячі вісімсот сорок) грн 86 коп., 3% річних в розмірі 710 (сімсот десять) грн 24 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 786 (одна тисяча сімсот вісімдесят шість) грн 25 коп., судовий збір в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості товару виконано частково, в зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 63 240,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі № 910/680/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, при ухваленні рішення місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі №910/680/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (судді-доповідач) Ткаченко Б.О., судді Пашкіна С.А., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі № 910/680/21. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі № 910/680/21 у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників.Роз'яснено учасникам справи (крім скаржника) право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Роз'яснено апелянту право подати до суду апеляційної інстанції заперечення на відзив (в разі його надання) в письмовій формі протягом десяти днів з дня його отримання (в разі надання - надати суду докази надсилання (надання) його іншим учасникам справи). Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Роз'яснено учасникам справи про можливість подання пояснень, заяв та клопотань тощо, через офіційну електронну адресу суду (inbox@anec.court.gov.ua) із застосуванням кваліфікованого електронного підпису. Закінчено проведення підготовчих дій. Попереджено учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду у відповідності до ч. 2 ст. 207 ГПК України. Згідно з ч. 2 ст. 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються тільки в письмовій формі.
Позиції учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аква-Холдинг" висловило свою позицію щодо вимог і змісту апеляційної скарги, у відзиві на апеляційну скаргу 08.06.2021 року, в якому просило апеляційний розгляд здійснити без участі представника ТОВ "ТБ "Аква-Холдинг", відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 року у справі № 910/680/21 залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Аква-Холдинг", як постачальником і Приватним акціонерним товариством "Агрохолдинг Авангард", як покупцем було укладено договір постачання продукції 126- 001-ЕА19 від 03 січня 2019 р. (далі - Договір).
Відповідно до п 1.1 Договору Постачальник зобов'язується протягом строку дії Договору поставити (передати у власність) Покупцю визначену цим Договором продукцію виробничо- технічного призначення, а Покупець - зобов'язується прийняти таку продукцію та оплатити її вартість в порядку і строки, передбачені Договором.
Предметом даного Договору є поставка Товару, перелік і найменування якого зазначається у Специфікаціях до Договору, (далі - Продукція).
17 жовтня 2019 року до Договору № 126-001-ЕА19 від 03.01.2019 року між сторонами було укладено Специфікацію №11, відповідно до якої сторони погодили постачання товару загальною вартістю 126 480,00 грн.
Згідно із п. 2.4 Договору порядок оплати за кожну поставлену партію Товару визначається Сторонами у Специфікаціях до даного Договору.
Пунктом 3 вказаної Специфікації визначено, що покупець здійснює оплату за Товар на умовах 50% попередньої оплати за Товар протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання Покупцем рахунку-фактури, решту 50% протягом 5 (п'яти) днів з дати поставки.
Поставка Товару на суму 126 480,00 грн за Специфікацією № 11 була здійснена 17.08.2020 р., про що свідчить видатковою накладна №991 від 17.08.2020 р. та товарно-транспортна накладна № 991 від 17.08.2020р.
Проте відповідачем взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості товару виконано частково, в зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 63 240,00 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно із ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України визначено, що одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
Згідно із статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню у розмірі 63 240,00 грн., про що вірно вказав суд першої інстанції.
Крім суми основної заборгованості позивач просив стягнути із відповідача в зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань пеню в розмірі 2 840,96 грн. та штраф у розмірі 4 426,80 грн., 3 % річних у розмірі 710,24 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 786,25 грн.
Згідно з п 5.2 Договору у разі порушення строків оплати Продукції Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплаченої в строк Продукції, за кожен день прострочення платежу. За прострочення оплати Продукції більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів, Покупець, додатково до пені і не виключаючи її, сплачує Постачальнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від вартості неоплаченої в строк Продукції.
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіривши розрахунок суми пені 2 840,96 грн та штрафу 4 426,80 грн, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розрахунок пені та штрафу відповідає матеріалам справи та умовам договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом першої інстанції встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов'язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).
Крім того, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат з простроченої суми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 710,24 грн. та інфляційних втрат в розмірі 1 786 (одна тисяча сімсот вісімдесят шість) грн. 25 коп. підлягають задоволенню.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.
Згідно з ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також із дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі №910/680/21 залишити без змін.
2. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард".
3. Матеріали справи № 910/680/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді В.В.Андрієнко
С.А. Пашкіна