Справа №705/1019/19
1-кп/705/819/21
30 червня 2021 року Уманськийміськрайонний суд Черкаськоїобласті в складі: головуючоїсудді - ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
законного представника підозрюваного ОСОБА_7
представника служби у справах дітей ОСОБА_8
представника підрозділу ювенальної превенції Уманського РУП ОСОБА_9 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Умань клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 , за ознаками вчинення суспільно-небезпечного діяння, що підлягає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, внесеного до Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018250100000680 від 06.11.2018 року,-
З Уманської місцевої прокуратури Черкаської області до Уманського міськрайонного суду Черкаської області надійшли матеріали клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 , за ознаками вчинення суспільно-небезпечного діяння, що підлягає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, внесеного до Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018250100000680 від 06.11.2018 року.
Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_6 18 жовтня 2018 року, близько 15 год. 00 хв., з метою таємного викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав велосипед «Дорожник», який знаходився біля будівлі придорожнього кафе «Привал», що на 539км+400м автодороги Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка, поблизу с. Паланка Уманського району Черкаської області, вартість якого, згідно висновку судової товарознавчої експертизи №10/862 від 29.12.2018 року становить 2030 грн., та який належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму, після чого залишив місце вчинення злочину, а викраденим майном в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Такі дії ОСОБА_6 підпадають під ознаки діяння передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна.
З урахуванням зібраних по кримінальному провадженню доказів вина ОСОБА_6 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України доведена та повністю підтверджується:
- показами ОСОБА_6 , який в судовому засіданні показав, що він в жовтні 2018 року пішки дійшов до с. Паланка. Біля кафе, що знаходиться біля с. Паланка побачив велосипед, який поцупив та поїхав на ньому в м. Христинівка до дівчини та через деякий час приїхали із школи в якій він навчався та забрали його та викрадений велосипед. Велосипед вилучили працівники поліції;
- показами потерпілої ОСОБА_4 , яка в судовому засіданні показала, що є жителькою с. Паланка Уманського району Черкаської області. 18.10.2018 року вона на велосипеді приїхала до своєї дочки в придорожне кафе, що знаходиться поблизу с. Паланка Уманського району. Велосипед поставила біля кафе. Біля кафе ходив хлопець (при цьому вказала в залі суду на ОСОБА_6 ), на питання, що він робить біля кафе повідомив, що чекає на автомобіль, який має за ним приїхати. Вона на прохання ОСОБА_6 дала йому попити та зайшла до приміщення, а через деякий час через вікно побачила, що не має ОСОБА_6 та велосипеда також не було в місці де вона його залишила. В подальшому велосипед їй повернули працівники поліції, тому жодних претензій ні до кого вона не має;
- показами свідка ОСОБА_10 , який вказав, що працює заступником начальника з виховної роботи в Ладиженській спеціалізованій школі інтернат. ОСОБА_6 являвся учнем вказаного закладу. ОСОБА_6 навчався в Ладиженській спеціалізованій школі інтернат з першого класу, фактично жив у закладі, інколи порушував дисципліну. Бували випадки коли він самовільно, без попередження залишав заклад. В жовтні 2018 року ОСОБА_6 самовільно залишив школу та цього дня поблизу с. Паланка викрав велосипед. В заклад зателефонувала мама дівчини, яка також навчається в школі інтернат, яка на той час була вдома в зв'язку з хворобою, та повідомила, що ОСОБА_6 приїхав до них додому на велосипеді. Він разом з директором вказаного закладу поїхали до м. Христинівка забрали ОСОБА_6 , велосипед та поїхали до відділку поліції.
Крім того, вина ОСОБА_6 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України підтверджується письмовими доказами наданими прокурором в судовому засіданні, а саме:
- протоколом прийняття заяви від 06.11.2018 року у ОСОБА_4 , яка повідомила про обставини вчинення кримінального правопорушення;
- витягом з ЄРДР згідно якого, відомості про вчинення кримінального правопорушення по факту таємного викрадення велосипеда належного ОСОБА_4 були внесені 06.11.2018 року, номер провадження 12018250100000680;
- протоколом огляду місця події від 06.11.2018 року та таблицею зображень до протоколу огляду місця події від 06.11.2018 року, в якому зафіксовано відомості про місце огляду на території придорожнього кафе «Привал», яке розташоване на 539 км + 400 м а/д Стрій - Тернопіль - Кіровоград - Знам'янка;
- рапортом о/у СКП Уманського РВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 від 16.11.2018 р., згідно якого проведеними оперативно - розшуковими заходами встановлено, що крадіжку вчинив неповнолітній ОСОБА_6 . Викрадений ОСОБА_6 велосипед «Дорожник» перебуває в Христинівському ВП УВП ГУЦНП в Черкаській області;
- рапортом інспектора СРПП Христинівського відділення поліції Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_12 , згідно якого зафіксовано звернення соціального працівника про втечу з Ладижинської школи-інтернат 14 річного хлопця, якого виявили за адресою у громадянки ОСОБА_13 в Христинівському районі, яка не є його матір'ю;
- заявою ОСОБА_14 начальнику Христинівського ВП, якою просить дозволити зберігати велосипед, яким 18.10.2018 керував учень Ладижинської СЗОШ - інтернату ОСОБА_6 у Христинівському ВП до встановлення власника;
- протоколом огляду предметів від 26.11.2018 року та таблицею зображень до протоколу огляду предметів від 26.11.2018 року, в якому зафіксовано огляд велосипеда «Дорожник» червоного кольору;
- постановою про визнання предмету речовим доказом від 26.11.2018 року, відповідно до якого, оглянутий велосипед «Дорожник» визнано речовим доказом;
- розпискою ОСОБА_4 від 10.01.2019 року, відповідно до якої вона отримала в Уманському РВП належний їй велосипед «Дорожник», який був у неї викрадений 18.10.2018 року;
- висновком експерта № 10/862 від 29.12.2018 року відповідно до якого ринкова вартість бувшого у використанні велосипеду «Дорожник» станом на 18.10.2018 року, могла становити - 2030 грн.;
- висновком судово-психіатричного експерта № 23 від 25.01.2019 року, відповідно до якого у ОСОБА_6 на період часу, до якого відносится скоєння інкримінованого йому правопорушення, виявляються прояви психічного розладу у формі легкої розумової відсталості (рівень легкої дебільності) з помірно-вираженими емоційно- вольовими розладами і порушенням адаптації (F-70.1 за міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду), через що на вказаний період часу він не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії і керувати ними. На теперішній час у ОСОБА_6 виявляються прояви психічного розладу у формі легкої розумової відсталості (рівень легкої дебільності) з помірно-вираженими емоційно-вольовими розладами і порушенням адаптації, через що він не здатний повною мірою усвідомлювати свої дії і керувати ними, не може самостійно здійснювати свої процесуальні права і обов'язки при проведенні слідчих дій і розгляді справи в суді, і за своїм психічним станом через відмічені в клінічній картині прояви розумової дефіцитарності, особистісної незрілості, нестійкості мотивації, адаптаційні розлади, зниження критичності, що становить пасивний тип суспільної небезпеки і може привести до скоєння суспільно-небезпечних дій, ОСОБА_6 потребує надання амбулаторного психіатричної допомоги у примусовому порядку;
- заявою ОСОБА_4 від 24.01.2019 року відповідно до якої остання претензій не має.
В судовому засіданні прокурор, пославшись на обставини викладені у клопотанні, просив клопотання задовольнити та застосувати до ОСОБА_6 міри медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо застосування відносно ОСОБА_6 визначених у клопотанні примусових заходів медичного характеру не заперечував.
Законний представник підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_7 просив застосувати до ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала думку прокурора.
Представник служби у справах дітей ОСОБА_8 та представник підрозділу ювенальної превенції Уманського РУП ОСОБА_9 підтримали позицію прокурора.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши докази, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання, виходячи з таких підстав.
Статтею 513 КПК України передбачено, що під час постановлення ухвали щодо застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує, чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, чи вчинено це діяння певною особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення в стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які саме.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 23 від 25.01.2019 року у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого йому правопорушення, наявні прояви психічного розладу у формі легкої розумової відсталості (рівень легкої дебільності) з помірно-вираженими емоційно-вольовими розладами і порушенням адаптації (F-70.1 за міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду), через що на вказаний період часу він не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії і керувати ними. На теперішній час, у ОСОБА_6 виявляються прояви психічного розладу у формі легкої розумової відсталості (рівень легкої дебільності) з помірно-вираженими емоційно-вольовими розладами і порушенням адаптації, через що він не здатний повною мірою усвідомлювати свої дії і керувати ними, не може самостійно здійснювати свої процесуальні права і обов'язки при проведенні слідчих дій і розгляді справи в суді, і за своїм психічним станом через відмічені в клінічній картині прояви розумової дефіцитарності, особистісної незрілості, нестійкості мотивації, адаптаційні розлади, зниження критичності, що становить пасивний тип суспільної небезпеки і може привести до скоєння суспільно-небезпечних дій, ОСОБА_6 потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
У відповідності до ч. 2 ст. 94 КК України, надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу.
Враховуючи, що в судовому засіданні з'ясовано, суспільно небезпечне діяння мало місце, ОСОБА_6 вчинив суспільно-небезпечне діяння в стані неосудності та потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, учасники судового провадження вважають за можливе застосування до нього такого примусового заходу, а тому суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_6 вказаний у клопотанні примусовий захід медичного характеру.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 19, 93, 94 ч. 2 КК України, ст.ст. 395, 503, 512-513, 516 КПК України, суд,
Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань, Черкаської області, українця, громадянина України, з початковою освітою, учня ДНЗ «Уманський професійний ліцей», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, що вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, примусовий захід медичного характеру, передбачений ст. 94 КК України, у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Процесуальні витрати: за проведення судово-товарознавчої експертизи №10/862 від 29.12.2018 в сумі 572 грн. віднести за рахунок держави.
Речовий доказ: велосипед «Дорожник», який передано на зберігання власнику - потерпілій ОСОБА_4 , залишити за належністю потерпілій.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Леся Сергіївна Годік