Справа № 357/6993/21
1-кп/357/1250/21
05 липня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в м. Біла Церква в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні, без виклику учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021116030001031, яке внесене до ЄРДР 03 червня 2021 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Терезине Білоцерківського району Київської області, РНКОПП: НОМЕР_1 , працюючого водієм в ФОП « ОСОБА_4 », із повною загальною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого,
за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
учасники кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_5 ,
обвинувачений - ОСОБА_3
захисник - ОСОБА_6 , установив таке.
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Досудовим розслідуванням встановлено таке.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР, передбачено, що обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, тобто і «амфетаміну», включеного до таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, допускається лише в цілях, передбачених ст. 19, 20 та 23 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР, а саме:
1.Використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності (ст. 19 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР);
2.Діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст.20 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР);
3.Використання наркотичних засобів, психотропних речовин у ветеринарній медицині (ст.23 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР);
Однак, всупереч положенням ст. 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР, ОСОБА_3 , 03 червня 2021 року, близько 02:50 год., перебуваючи по вул. Травнева в с. Вільна Тарасівка Білоцерківського району Київської області, на земельній ділянці незаконно придбав - знайшов два прозорих поліетиленових пакетика, у яких знаходилися порошкоподібна речовина світлого кольору, а саме психотропна речовина - «амфетамін».
Після цього, ОСОБА_3 поклав вищевказані два прозорих поліетиленових пакетика, в середині яких знаходилася психотропна речовина - «амфетамін», до кишені своєї сумки, яку він ніс із собою, для власного вживання, без мети збуту.
Цього ж дня, близько 03:00 год., перебуваючи поблизу будинку № 41 по вул. Травнева в с. Вільна Тарасівка Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_3 був зупинений працівниками поліції для перевірки на предмет зберігання заборонених в обігу речей та в подальшому, під час проведення особистого обшуку у останнього, в кишені сумки, яку він ніс із собою, виявлено та вилучено два поліетиленових пакетика, в середині яких знаходилась, згідно висновку експерта, психотропна речовина - «амфетамін», загальною масою 0,240 г., яку ОСОБА_3 посягаючи на встановлений законом порядок обігу психотропних речовин і охорону здоров'я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР, незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання без мети збуту.
Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 349 КПК України, допит обвинуваченого не здійснювався.
Згідно із ч. 2 ст. 382 КПК України, замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає: щире каяття.
Обставини, передбачені ч. 1 ст. 67 КК України, прокурором не заявлялися, судом не установлені.
Мотиви призначення покарання.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно із ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України є кримінальним проступком, за вчинення якого передбачене покарання у виді: штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років.
Отже, зважаючи на ступінь тяжкості та обставини вчинення кримінального правопорушення, установлені дані про особу ОСОБА_3 , який раніше не судимий (а.с. 69), за місцем роботи характеризується позитивно (а.с. 70), має на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_7 (а.с. 68), працює на посаді водія в ФОП « ОСОБА_4 », обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе без його ізоляції від суспільства.
Таким чином, за викладених обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 належить призначити мінімальне покарання, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, у виді штрафу в розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд вважає, що призначення більш суворого виду покарання не є необхідним.
Згідно із п. 5 Перехідних положень ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень.
Таким чином, розмір штрафу, який має сплатити ОСОБА_3 становить 1 000 х 17 = 17 000 гривень.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12021116030001031 від 03 червня 2021 року, висновок експерта від 17 червня 2021 року № СЕ-19/111-21/26712-НЗПРАП, витрати на проведення експертизи становлять 1 372,96 грн.
Згідно із ч. 2 ст. 124 КПК України, їх необхідно стягнути із ОСОБА_3 в дохід держави.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Згідно із постановою про визнання речових доказів від 23 червня 2021 року, залишки та порошкодібну речовину світло-жовтого кольору, які є психотропною речовиною загальною масою 0,240 г., первинне пакування, та які було запаковано до спеціального пакету № 0017894, визнано речовим доказом.
Згідно із п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України, їх необхідно знищити.
Підстав, передбачених ч. 2 ст. 177 КПК України для застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу, судом не встановлено.
Керуючись ст. 100, 124, 368, 374, 381-382, 395, 475, 532 КПК України, суд
визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу у розмірі - одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн..
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 1 372,96 грн.
Речові докази, а саме: залишки та порошкодібну речовину світло-жовтого кольору, які є психотропною речовиною загальною масою 0,240 г., первинне пакування, та які було запаковано до спеціального пакету № 0017894, - знищити.
Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, через Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених частиною першою статті 394 цього Кодексу
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя
Білоцерківського міськрайонного суду ОСОБА_1
Київської області