Справа № 308/13742/16-ц
Іменем України
24 червня 2021 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі :
головуючого судді : Джуги С.Д.
суддів : Куштана Б.П., Бисаги Т.Ю.
за участю секретаря: Микуляк Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Закрпатгаз Збут» на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 вересня 2020 року у складі судді Фазикош О.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Закрпатгаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ ,-
У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" ( далі ТОВ "Закарпатгаз Збут") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ.
Позов мотивований тим, що упродовж липня 2015 - січня 2016 відповідачем здійснювалося фактичне споживання природного газу. Однак, споживач не виконувала взятих на себе зобов'язань, а саме не здійснила оплату вартості спожитого газу вчасно. Вказане призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 30.12.2016 складає 25641,31 грн. - основна заборгованість, 2043,03 грн. - інфляційні витрати, 3 % річних - 482,72 грн. Таким чином, ТОВ «Закарпатгаз Збут» просило суд стягнути з відповідача 25641,31 грн. - основної заборгованості, 2043,03 грн. - інфляційних витрат, 3 % річних - 482,72 грн. та 1 378,00 грн. сплаченого судового збору.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 вересня 2020 року заявлений позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» заборгованість за період з 07.07.2016 по 30.12.2016 року за спожитий природній газ в розмірі 11 727,96 грн. - основна заборгованість за споживання житлово-комунальних послуг; 170,61 грн. - 3% річних; 750,58 грн. - інфляційні втрати., та судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень). В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ "Закарпатгаз Збут" просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказано, що суд неправомірно врахував рішення Ужгородського міськрайонного суду від 04.04. 2017 року у справі №308/6957/16-ц та неправильно визначив наявну заборгованість за відповідачем, а тому безпідставно задовольнив позов частково.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Представник апелянта ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу, просить її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 , її представник, в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені. Справа на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України розглянута у його відсутності.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення , виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За приписом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 2 ст. 13 та ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Задовольняючи частково заявлений позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконуються зобов'язання по сплаті за спожитий природний газ, а тому наявні підстави для стягнення заборгованості за період з 07.07.2016 по 30.12.2016 рік, оскільки заборгованість за період з серпня 2013 по червень 2016 року рішенням суду, яке набрало законної сили, стягнута, та наявні підстави для цивільно - правової відповідальності відповідача за прострочення виконання зобов'язання за договором.
З такими висновками погоджується і колегія суддів, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Постановою Кобінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 "Про затвердження положення про накладення спеціальних обов"язків на суб"єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)", Постановою КМУ від 22.03.2017 року№187 "Про затвердження положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу" на виконання ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу", визначено, що на території Закарпатської області постачальником природного газу із спеціальними обов'язками для забезпечення загальносуспільних інтересів є ТОВ "Закарпатгаз Збут".
Згідно з п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 та п.1.3 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2500, постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, що укладається шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Згідно з п.2 Розділу ІІ Правил №2496, за договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статтей 633,634,641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Згідно з п.4 Розділу І Правил №2496 та п.1.3 Типового договору №2500, якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача на приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання), є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником. Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам та заява-приєднання до умов договору опубліковані в газеті «Новини Закарпаття» № 144 (4461) від 22 грудня 2015, а також розміщено на офіційній веб сторінці ТОВ "Закарпатгаз Збут" (zkqaszbut.104.ua) (а.с.9).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримала від постачальника ТОВ «Закарпатгаз Збут» природний газ у необхідних для нього об'ємах та взяла на себе зобов'язання своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Доказом того, що між позивачем та відповідачем відбувалися цивільно-правові відносини щодо надання та споживання житлово-комунальних послуг є виставлені на оплату рахунки за спожитий природній газ, відомості про їх оплату та наявність у відповідача особового рахунку № НОМЕР_1 . Розрахунки за надані послуги з газопостачання здійснювалися відповідно до показників лічильника газу та встановлених цін на газ. Відповідач не зверталася до ТОВ «Закарпатгаз Збут» із заявами про припинення подачі газу, відмови від послуг ТОВ «Закарпатгаз Збут», а фактично користувався послугами із газопостачання, визнаючи таким чином наявність правовідносин, взаємних прав та обов'язків, що з них випливають. Наведені дії відповідача свідчать про прийняття нею умов договору про надання послуг з газопостачання, що узгоджується із положеннями ст. ст.641,642 ЦК України.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що було складено акт про припинення газопостачання №958 від 31.08.2016 року, абоненту НОМЕР_1 , з 01.09.2016 відповідачем ОСОБА_1 підписано заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам ТОВ «Закарпатгаз Збут».
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст.13 Закону України "Про ринок природного газу"споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів. У разі порушення або невиконання своїх обовязків споживач несе відповідальність згідно із законом.
Відповідно до п. 11 Правил постачання природного газу, затверджених постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2496, розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору постачання природного газу.
У відповідності до п. 14 Розділу 3 Правил № 2496 розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання побутовим споживачем є календарний місяць.
Згідно з п.п.4.5 та 4.6 публічного Договору постачання природного газу побутовим споживачам затвердженого постановою НКРЕКП №2500, розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються за рахунками та/або квитанціями абонентської книжки Постачальника. При розрахунку за квитанціями абонентської книжки Постачальника Споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його Постачальнику не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. Оплата рахунка Постачальника про сплату послуг за цим Договором має бути здійснена Споживачем в термін, визначений в рахунку, який не може бути меншим п'яти робочих днів з моменту отримання Споживачем цього рахунка.
Відповідно до ст. ст.67,68 ЖК України, п. 5 ч. З ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов"язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст.611-612 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріалами справи доведено, що відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання по сплаті за спожитий природний газ і за нею наявна заборгованість. Разом з тим судом правильно встановлено, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність непогашеної заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Закарпатгаз Збут» за адресою: АДРЕСА_1 за період з липня 2015 року по червень 2016 року.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.04.2017, яке набрало законної сили, у справі №308/6957/16-п за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за природний газ та штрафних санкцій позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 9632, 44 грн. , суму штрафних санкцій у розмірі 3570, 29 грн. та сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1378,17 гривень.
Вказаним рішенням встановлено, а також вбачається з позовної заяви, за якою ухвалено дане рішення, що 26.10.2010 між ПАТ «Закарпатгаз» та ОСОБА_3 укладено Договір про надання послуг з постачання природного газу № 55775, згідно з п.1.1. якого позивач зобов'язувався безперервно надавати споживачеві послуги з постачання природного газу. Згідно інвентаризаційної картки споживача ОСОБА_3 , доданої до матеріалів цивільної справи, остання є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач, порушивши умови укладеного договору, з липня 2013 року своєчасно не сплачувала за надані послуги по газопостачанню, що призвело до утворення заборгованості станом на 07.07.2016 року у розмірі 9632,44 грн. Відповідач ОСОБА_3 зазначила, що 27.10.2011 року не є власником будинку АДРЕСА_1 , оскільки продала такий, що підтвердила доданою до матеріалів справи копією договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Резванова І.Д. та зареєстрованого за № 2382, згідно з яким новим власником будинку АДРЕСА_1 стала ОСОБА_1 , яка була залучена до участі у справі в якості співвідповідача.
Даним рішенням суду, яке набрало законної сили, стягнута заборгованість за спожитий природний газ саме станом 07.07.2016 року.
Таким чином судом першої інстанції правильно зроблено висновок, що період, за який позивач просить стягнути заборгованість в межах заявлених позовних вимог у даній справі з відповідача (липень 2015 - грудень 2016) частково охоплюється періодом (серпень 2013 - червень 2016), визначеним відповідно рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.04.2017 у справі №308/6957/16-ц, яким ухвалено стягнути заборгованість за спожитий природний газ за адресою: АДРЕСА_1 з відповідача ОСОБА_3 .
Суд правильно зазначив, що позивач не має правових підстав для повторного стягнення заборгованості.
За вказаних обставини суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за спожитий природній газ за період з липня 2016 по грудень 2016 в розмірі 11 727,96? грн., 3% річних в розмірі 170,61грн. та 750,58 грн. інфляційних втрат за цей період, навівши відповідні розрахунки, та обґрунтовано в цій частині задовольнив заявлений позов.
Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Наведені доводи в апеляційній скарзі не відповідають вище вказаним фактичним обставинам справи та повністю спростовуються матеріалами справи, а тому не заслуговують на увагу.
За вказаних обставин апеляційний суд, відповідно до ст. 375 ЦПК України дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
постановив :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Закрпатгаз Збут» залишити без задоволення.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 вересня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 02 липня 2021 року.
Головуючий:
Судді: