Справа № 263/3496/21
Провадження № 3/263/1394/2021
03 червня 2021 року м. Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Кулик С.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Маріуполі Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого ПрАТ ММК «ім.Ілліча», громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП, -
14.03.2021 року об 17 годині 50 хвилин, за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, на перехресті вул. Італійській та пр. Металургів водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом BMW 525, державний номерний знак НОМЕР_1 , виконуючи поворот ліворуч, не надав переваги автомобілю Ford Fusion, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого здійснив зіткнення, від чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки, чим порушив п. 10.4 ПДД України, та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Від захисника Дьоміна О.М., надійшла заява про закриття провадження по справі на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП України, у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення невірно зазначено, що ОСОБА_1 , нібито порушив п.п. 10.4 ПДД України, який предписує, що при виконанні маневру повороту водій повинен зайняти крайнє ліве положення, окрім того зазначено, що при виконанні маневру за межами перехрестя водій зобов'язаний надати перевагу зустрічному транспортному засобу, з зазначеною кваліфікацією правопорушення не згоден, оскільки ОСОБА_1 ,виконував маневр з крайнього лівого положення саме на перехресті, а не за його межами, тому вважає що протокол повинен бути складено за порушення п 16.5 ПДР України, на підставі викладено просить провадження по справі закрити.
Потерпілий ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явився, надав диск з відеозаписом з камер спостереження та заяву про розгляд справи без його участі.
Суд, вивчивши матеріали справи, ознайомившись з відеозаписом приходить до наступного.
Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до загальних положень ПДР ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Пунктом 10.4 ПДР України передбачено, що перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот. За наявності трамвайної колії посередині проїзної частини водій нерейкового транспортного засобу, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям, повинен дати дорогу трамваю.
Відповідно до п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пунктом 1.5 ПДР України передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
За змістом п. 2.3.б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.
Суворе дотримання водієм правил дорожнього руху є основою створення безпечних умов руху цього транспортного засобу. Саме на водія покладається відповідальність, яка зобов'язує його контролювати дорожню обстановку.
Факт вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 14 березня 2021 року серії ДПР 18 № 030199; схемою місця ДТП, фототаблицею; поясненнями учасників ДТП.
Дослідивши матеріали справи, необхідно дійти висновку, що дії ОСОБА_1 , правильно кваліфіковані за ст.124 КУпАП, а його вина у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю доведена.
Про наявність порушення п. 10.4 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 , вказують схема місця ДТП, а також відео з камер відоспостережння, які у своїй сукупності узгоджуються із встановленими судом обставинами.
Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08), суд у справі має бути неупередженим і безстороннім і не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У відповідності до ч. 2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, які з урахуванням положень ст. ст. 8, 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
При цьому, суд відхиляє доводи адвоката Дьоміна О.М., про наявність в діях ОСОБА_1 , порушень вимог п. 16.5 ПДР України та відсутності порушення вимог пункту 10.4 ПДР України, оскільки відповідно до п. 16.5 ПДР України у разі подання сигналу регулювальником або ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід, що взагалі ніяким чином не стосується події дорожньо -транспортної пригоди, від 14.03.2021 року.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 124, 252, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850(вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 454,00 грн.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів із дня винесення постанови.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя С.В.Кулик