Справа № 152/790/20
іменем України
23 червня 2021 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - Войнаровського І.В.,
за участі:
секретаря - Дешевої В.В.,
прокурора - Гірілл І.Ю.,
представника
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідачів - ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Жмеринської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних правововідносинах Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Рахнівсько-Лісова сільська рада Шаргородського району Вінницької області,
21 липня 2020 року керівник Жмеринської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних правововідносинах Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (надалі - позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач-1), ОСОБА_3 (надалі - відповідач-2) про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Рахнівсько-Лісова сільська рада Шаргородського району Вінницької області (надалі - третя особа), в якому просить стягнути з відповідачів солідарно на користь держави шкоду, завдану навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев в сумі 385381,55 грн та витрати зі сплати судового збору.
В обґрунтування позову зазначив, що слідчим відділенням Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУ НП у Вінницькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020360000292 за фактом незаконної порубки дерев, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Проведеним у кримінальному провадженні № 12018020360000292 від 16.11.2018 слідством встановлено, що в жовтні 2018 року ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 , порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу, в порушення норм ст. 69 Лісового кодексу України, не маючи спеціального дозволу, який дає право на проведення порубки дерев (лісорубного квитка), діючи умисно з корисливих спонукань, прибули до полезахисної лісосмуги, та між кварталами земельних часток № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 на території Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області здійснили незаконну порубку дерев в кількості 100 шт. різних порід та діаметрів, чим заподіяли державі в особі Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області істотної шкоди на суму 385 381,55 грн.
Відповідно до розрахунку розміру збитків від 17.02.2018, проведеного спеціалістами Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» (Додаток 1 «Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту»), розмір збитків, заподіяних ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 , складає 385 381,55 грн.
01.01.2019набрав чинності Закон України № 2531-VIII від 06.09.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобіганню незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», яким внесено примітку у ст. 246 КК України, відповідно до якої, з урахуванням вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», розмір істотної шкоди (матеріальної шкоди), як ознака складу злочину за ч. 1 ст. 246 КК України, складав 1 762 000,00 грн.
Зазначене кримінальне провадження 18.01.2019 закрито з підстав відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та матеріали скеровані до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області для притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку.
18.02.2019постановою старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Враховуючи несплату штрафу ОСОБА_2 в установлений законом строк, постанова про накладення адміністративного стягнення надіслана для примусового виконання до Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області за місцем проживання порушника.
З урахуванням ч. 2 ст. 308 КУпАП, з ОСОБА_2 стягнуто у примусовому порядку подвійний розмір штрафу в розмірі 510 грн, який останнім сплачено протягом квітня 2019 року.
Крім того, 18.02.2019 постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Враховуючи несплату штрафу ОСОБА_3 в установлений законом строк, постанова про накладення адміністративного стягнення надіслана для примусового виконання до Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області за місцем проживання порушника.
З урахуванням ч. 2 ст. 308 КУпАП, з ОСОБА_3 стягнуто у примусовому порядку подвійний розмір штрафу в розмірі 510 грн., який останнім сплачено протягом квітня 2019 року.
Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до ч. 1 ст. 105 Лісового кодексу України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно- правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Частиною 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
У той же час, відповідно до листа Державної екологічної інспекції у Вінницькій області від 26.03.2020 № 1180/12, шкода, спричинена незаконною порубкою дерев в кількості 100 шт. різних порід та діаметрів, у сумі 385 381,55 грн у добровільному порядку відповідачами не відшкодована.
Жмеринською місцевою прокуратурою з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави 18.03.2020 на адресу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області скеровано запит про вжиті інспекцією заходи з метою відшкодування шкоди, завданої правопорушниками ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 .
Відповідно до наданої Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області інформації від 26.03.2020 № 1180/12, неподання до суду позову про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шкоди викликано відсутністю коштів на рахунках інспекції для оплати судового збору.
Враховуючи, що Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області не вжито заходів щодо стягнення спричинених збитків інтересам держави, а також той факт, що незаконна порубка дерев завдає шкоди довкіллю, порушує інтереси держави, є обгрунтовані та достатні підстави для здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави з метою стягнення з відповідачів шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев.
Невідшкодування шкоди ОСОБА_2 та ОСОБА_3 безпопосередньо зачіпає інтереси держави, оскільки кошти на відшкодування такої шкоди сплачуються до відповідного місцевого бюджету, у зв'язку з чим,
з метою для захисту інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення збитків у примусовому порядку.
Ухвалою судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 29 липня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, по справі відкрито провадження, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження (а.с. 41, т.1).
В судовому засіданні прокурор Жмеринської місцевої прокуратури Гірілл І.Ю. позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, з підстав, зазначених у позові.
Представник Державної екологічної інспекції у Вінницькій області - головний спеціаліст - юрисконсульт Іван Бойчук, який приймав участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, підтримав позовні вимоги, викладені прокурором у позовній заяві та просив позов задовольнити.
Відповідач-1 та відповідач-2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, зокрема пояснили, що дійсно в жовтні 2018 року вони здійснювали порубку дерев на території Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області, проте робили це за вказівкою ФОП ОСОБА_4 , який платив їм кошти за виконану роботу, тому вважають, що їхньої вини у завданні шкоди навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев немає.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 на землях Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області в полезахисній лісовій смузі між кварталами земельних ділянок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , в порушення норм ст.ст. 67,69 Лісового кодексу України, не маючи спеціального дозволу, який дає право на проведення порубки дерев (лісорубного квитка), здійснили незаконну рубку 100 дерев різних порід та діаметрів, чим вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ст.246 КК України.
Постановою слідчого СВ Шаргородського відділення поліції Жмеринського ВП ГУ НП у Вінницькій області лейтенанта поліції Куцолапського В.О. від 18.01.2019 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020360000292 від 16.11.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (не завдано істотної шкоди). Копії матеріалів направлено до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності винних осіб (а.с.16).
За результатами перевірки відносно громадянина ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення № 009376 від 13.02.2019 року за знищення полезахисної лісової смуги, а саме за те, що в жовтні 2018 року він спільно з ОСОБА_3 здійснив незаконну порубку дерев в кількості 100 шт. різних порід та діаметрів, що підтверджується копією цього протоколу (а.с.21) та письмовими поясненнями ОСОБА_5 , які містяться в протоколі допиту свідка від 16.11.2018 року (а.с. 20), відповідно до яких на початку жовтня 2018 року ОСОБА_5 разом зі своїм братом ОСОБА_3 , за замовленням ОСОБА_4 , вирізали дерева в лісозахисній смузі біля його яблуневого кварталу, за що останній заплатив їм частково грошові кошти в сумі 2500 грн (з обіцяних 5000 грн) та надав для цієї роботи бензопилу, масло та бензин. Зрізані дерева за вказівкою ОСОБА_4 вони розрізали на метрівки та складали в складометри, а грубі зрізані дерева - не розрізали, а залишали як діловий матеріал (а.с.20).
Постановою старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Зарванського В.Г. від 18 лютого 2019 року № 04/074 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 65-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. (а.с.22).
Згідно з постановою головного державного виконавця Шаргородського районного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області Грелі Н.А. від 25.04.2019 року виконавче провадження №58843750 з примусового виконання постанови старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Зарванського В.Г. №04/074 від 18.02.2019 року закінчено у зв'язку із сплатою ОСОБА_2 коштів (а.с.23).
Також відносно відповідача-2 ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення № 009395 від 13.02.2019 року за знищення полезахисної лісової смуги, а саме за те, що у жовтні 2018 року він спільно з ОСОБА_2 здійснив незаконну порубку дерев в кількості 100 шт. різних порід та діаметрів, що підтверджується копією цього протоколу та письмовими поясненнями ОСОБА_3 , які містяться в протоколі допиту свідка від 16.11.2018 року (а.с.25, 24).
Постановою старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Зарванського В.Г. від 18 лютого 2019 року № 04/075 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 65-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. (а.с.26).
Згідно з постановою головного державного виконавця Шаргородського районного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області Грелі Н.А. від 25.04.2019 року виконавче провадження №58843434 з примусового виконання постанови старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Зарванського В.Г. №04/075 від 18.02.2019 року закінчено у зв'язку із сплатою ОСОБА_3 коштів (а.с.27).
Вказані дії відповідачів, які полягають у незаконній рубці дерев, є порушенням ст. 10 Закону України «Про рослинний світ», та ст.ст. 67, 69 Лісового Кодексу України, відповідно до якого спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
Згідно зі ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відтак, виникли підстави звернення позивача до суду з метою застосування до ОСОБА_2 та ОСОБА_6 цивільно-правової відповідальності.
Незаконною порубкою протягом жовтня 2018 року дерев в полезахисній лісовій смузі між кварталами земельних часток АДРЕСА_1 та № НОМЕР_2 на території Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 нанесли державі збитків, заподіяних внаслідок незаконної порубки дерев в розмірі 385381,55 гривень, що підтверджується розрахунком розмірів лісопорушення та заподіяної ним шкоди від 17.12.2018 року (а.с.28).
Розрахунок збитків здійснено у відповідності з додатком № 1 до Постанови КМ України від 23 липня 2008 року № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».
21.05.2019 року Державною екологічною інспекцією Слободянюку Ю.В. та ОСОБА_3 направлено претензію № 2251/06 щодо можливості в добровільному порядку солідарно відшкодувати збитки, завдані державі в розмірі 385381,55 грн. (а.с.29).
Відомості щодо добровільного відшкодування завданої шкоди відповідачами у матеріалах справи відсутні.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомив суду, що він в складі комісії сільської ради, здійснював виїзд на місце події, а саме порубки дерев за межами с. Рахни Лісові. Даний виїзд здійснювався за заявою ОСОБА_8 . На місці події було виявлено порубку дерев, а саме посадки між земельними паями. Після підрахунку зрізаних дерев, було складено відповідні документи та в подальшому направлено до компетентних органів.
Допитаний свідок ОСОБА_8 повідомив, що він виявив факт порізки дерев, а саме посадки поруч з належними йому паями. Повідомив, що з цього приводу він звернувся до державних органів для перевірки. Зазначив, що дану порізку організував ФОП ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_9 показав суду, що він як працівник поліції виїжджав на перевірку факту порізки дерев, в ході якої, зокрема, було встановлено, що її здійснили відповідачі.
Судом також досліджено в судовому засіданні звукозапис розмови свідка ОСОБА_8 з ФОП ОСОБА_4 щодо порізки дерев, досліджено фотокопії з зображенням порізаних дерев, однак дані докази не беруться судом до уваги, оскільки не є належними та допустими доказами у справі, оскільки подані з порушенням процесуальних вимог ЦПК України.
Іншими доказами, відповідачі не довели, що порізку дерев вони здійснювали за домовленістю та за дорученням ФОП ОСОБА_4 .
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Відповідно до статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належать: складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом; пред'являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275 Державна екологічна інспекція України (далі - Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Пунктом 7 вищевказаного Положення визначено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Наказом Міністерства енергетики та захисту довікілля України від 07 квітня 2020 року № 230 затверджено Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції.
Відповідно до п.п. 1, 3 даного наказу Державна екологічна інспекція відповідної області є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Основними завданнями Держекоінспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції України у межах відповідної території.
Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, в тому числі і щодо законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема: законності вирубки, ушкодження дерев і чагарників, знищення або ушкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, а також молодняку природного походження й самосівів на площах, призначених під лісовідновлення та тощо (Розділ ІІ).
Згідно з п.п. 6-10 Розділу ІІ Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, для виконання покладених на неї завдань Держекоінспекція має право: розраховувати розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належить до її компетенції, пред'являти претензії, вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Таким чином, саме Державна екологічна інспекція є органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У той же час, відповідно до листа Державної екологічної інспекції у Вінницькій області від 26.03.2020 № 1180/12, шкода, спричинена незаконною порубкою дерев в кількості 100 шт. різних порід та діаметрів, у сумі 385 381,55 грн у добровільному порядку відповідачами не відшкодована.
Статтею 16 Конституції України обов'язком держави визначено забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України.
Згідно статті 131-1 Конституції України, на органи прокуратури і кладена функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді інтересів держави у разі порушення або загрози по рушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до приписів ст. 20-2 Закону України «Про охорону природного навколишнього середовища» до компетенції державної екологічної інспекції належить організація і здійснення державного контролю за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень вимог законодавства про охорону, утримання і використання зелених насаджень. Вказаним законом вищезазначений орган наділений повноваженнями виступати позивачем у судах.
Стаття 3 Закону України «Про рослинний світ» визначає, що рослинний світ, це сукупність усіх видів рослин. Отже, дерева є видом рослин.
Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про рослинний світ» спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.
Відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
Статтею 40 Закону України «Про рослинний світ» передбачено, що порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у: самовільному спеціальному використанні природних рослинних ресурсів; порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.
Статтею 105 Лісового кодексу України передбачено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідачів покладено обов'язок доведення відсутності їх вини в завданні шкоди позивачу.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Оскільки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 добровільно не відшкодували завдану позивачеві шкоду, суд вважає позовні вимоги керівника Жмеринської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому суд виходить з приписів ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідачі не надали суду належних доказів повного чи часткового відшкодування шкоди, не спростували надані позивачем розрахунки та обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню солідарно судовий збір в розмірі 5780,72 грн (а.с.1).
Керуючись статтями 2-5, 12, 13, 23, 76-81, 89, 141, 147, 259, 280-284 ЦПК України,-
Позовну заяву - задовольнити.
Стягнути в солідарному порядку зі ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код: НОМЕР_4 ) на користь держави шкоду, завдану навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев в сумі 385 381,55 гривень, які перерахувати до місцевого бюджету Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області (УК у Шаргородському районі/с. Рахни-Лісові/24062100, код ЄДРПОУ 37337796, Казначейство України (ЕАП), рахунок: UА458999980333169331000002710).
Стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно, на користь прокуратури Вінницької області (отримувач коштів: прокуратура Вінницької області, код ЄДРПОУ 02909909, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок: UА568201720343110002000003988) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 5 780 (п'ять тисяч сімсот вісімдесят) грн 72 копійки.
Повний текст рішення суду виготовлено 02 липня 2021 року.
Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.В. Войнаровський