30 червня 2021 року
м. Київ
справа № 239/18/18
провадження № 61-44297св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Покровська центральна районна лікарня,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Відокремлений підрозділ «Шахта «Котляревська» Державного підприємства «Селидіввугілля», Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, Новогродівське міське управління соціального захисту населення,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 5 березня 2018 року, ухвалене у складі судді Грідяєвої М. В., та постанову апеляційного суду Донецької області від 7 серпня 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Папоян В. В. Гапонова А. В., Кішкіної І. В.,
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Покровської центральної районної лікарні, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Відокремлений підрозділ «Шахта «Котляревська» Державного підприємства «Селидіввугілля», Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, Новогродівське міське управління соціального захисту населення, про видачу листків непрацездатності.
В обґрунтування позову зазначила, що 28 липня 2016 року Покровською центральною районною лікарнею їй видано довідку ДОН № 271 для призначення та виплати допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. 18 серпня 2016 року вона звернулася до Новогродівського міського управління соціального захисту населення для призначення державної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, яке у вересні 2016 року виплатило їй державну допомогу у розмірі 1 496,77 грн.
9 вересня 2016 року ОСОБА_1 працевлаштовано до Відокремленого підрозділу «Шахта «Котляревська» Державного підприємства «Селидіввугілля».
12 вересня 2016 року позивач звернулася до Новогродівського міського управління соціального захисту населення із заявою про повернення отриманої державної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами у розмірі 1 496,77 грн.
18 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Покровської центральної районної лікарні із заявою про видачу листків непрацездатності, проте їй відмовили, оскільки заявнику видано довідку серії ДОН № 271 для призначення та виплати допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами.
Таку відмову Покровської центральної районної лікарні ОСОБА_1 вважає неправомірною, оскільки з часу працевлаштування вона є застрахованою особою і на неї розповсюджуються положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просила суд зобов'язати Покровську центральну районну лікарню видати листки непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами на 126 календарних днів та додатково на 14 календарних днів за передчасні пологи.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх прийняття
Рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 5 березня 2018 року позов задоволено частково.
Зобов'язано Покровську центральну районну лікарню видати ОСОБА_1 листок непрацездатності у зв'язку із вагітністю та пологами на 83 календарних днів з 9 вересня 2016 року до 30 листопада 2016 року та листок непрацездатності на 14 календарних днів у зв'язку із передчасними пологами.
У іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що видача довідки серії ДОН № 271 не є правовою підставою для відмови у видачі листка непрацездатності особі, яка з часу працевлаштування є застрахованою, тому наявні правові підстави для часткового задоволення позову.
Надавши оцінку доказам, суд дійшов висновку, що видати листок непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами для підтвердження днів тимчасової непрацездатності і їх оплати необхідно з 9 вересня 2016 року, тобто з дня працевлаштування ОСОБА_1 .
Ухвалою Новогродівського міського суду Донецької області від 11 травня 2018 року внесено виправлення у рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 5 березня 2018 року, а саме в тексті судового рішення найменування третьої особи - ВП шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» замінено на Відокремлений підрозділ «Шахта «Котляревська» Державного підприємства «Селидіввугілля».
Додатковим рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 11 травня 2018 року стягнено з Покровської центральної районної лікарні на користь ОСОБА_1 493,36 грн у відшкодування судового збору.
Постановою апеляційного суду Донецької області від 7 серпня 2018 року апеляційні скарги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та Покровської центральної районної лікарні залишено без задоволення, рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 5 березня 2018 року та додаткове рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 11 травня 2018 року - без змін.
З висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову суд апеляційної інстанції погодився з огляду на те, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У вересні 2018 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 5 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Донецької області від 7 серпня 2018 року скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції і постанова апеляційного суду прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
На думку заявника, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що ОСОБА_1 є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та такою, що має право на отримання листків непрацездатності.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2018року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій за матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 навчалася у Красноармійському індустріальному інституті Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» до 30 червня 2017 року.
28 липня 2016 року Покровською центральною районною лікарнею ОСОБА_1 як особі, яка не є працевлаштованою, видано довідку серії ДОН № 271 для призначення і виплати державної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Зі змісту вказаної довідки судами встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у зв'язку з вагітністю у Покровській центральній районній лікарні та на 28 липня 2016 року має термін вагітності 30 тижнів. Період надання державної допомоги з 28 липня 2016 року до 30 листопада 2016 року.
18 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Новогродівського міського управління соціального захисту населення для призначення державної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, яке у вересні 2016 року виплатило їй державну допомогу у розмірі 1 496,77 грн.
Відповідно до наказу Відокремленого підрозділу «Шахта «Котляревська» Державного підприємства «Селидіввугілля» № 1474К від 8 вересня 2016 року ОСОБА_1 прийнята на посаду робітника виробничої лазні з окладом 2 232 грн з 9 вересня 2016 року.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що ОСОБА_1 є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 під час передчасних пологів народила дитину - ОСОБА_2 .
18 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Покровської центральної районної лікарні із заявою про видачу листків непрацездатності, проте їй відмовили, оскільки заявнику вже видано довідку серії ДОН № 271 для призначення та виплати допомоги в зв'язку з вагітністю та пологами.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України у цій же редакції Кодексу під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Статтею 46 Конституції України установлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).
Статтею 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.
Частиною першою статті 19 цього ж Закону визначено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.
Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку із вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше
дітей - 70) календарних днів після пологів (частина перша статті 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Відповідно до вимог Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 3 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406 (далі - Інструкція), документом, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи у разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів, є саме листок непрацездатності.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановивши, що ОСОБА_1 є застрахованою особою у розумінні положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
Правильним є й висновок судів попередніх інстанцій про зміну статусу ОСОБА_1 , яка з моменту офіційного працевлаштування стала особою, застрахованою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, і має право на отримання листка непрацездатності для підтвердження днів тимчасової непрацездатності та їх оплати.
Твердження заявника проте, що ОСОБА_1 на момент настання страхового випадку не була застрахованою особою, не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки з моменту офіційного працевлаштування позивач є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та має право на соціальний захист, у тому числі право на отримання допомоги у зв'язку із вагітністю та пологами, як застрахованої особи.
Інші доводи касаційної скарги на законність судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій не впливають.
Аргументи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в апеляційних скаргах, та не спростовують висновків судів першої і апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальних частинах судових рішень.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів і встановлення на їх підставі нових обставин, що не відноситься до визначених статтею 400 ЦПК України повноважень касаційного суду під час касаційного перегляду справи, згідно з якими касаційний суд не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у
державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України»). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено і на такі заявник не вказує.
За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування судових рішень, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК Україниє підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції і постанови апеляційного суду без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтею 400 у редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги, статтями 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області залишити без задоволення.
Рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 5 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Донецької області від 7 серпня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Карпенко
В. М. Ігнатенко
В. А. Стрільчук