Ухвала
30 червня 2021 року
м. Київ
справа № 199/4015/16
провадження № 61-7661ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня
2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 березня
2021 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У червні 2016 року публічне акціонерне товариство «Альфа-банк» (далі - ПАТ «Альфа-банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути з відповідача 21 653 грн заборгованості за кредитним договором
від 01 жовтня 2014 року.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського райсуду м. Дніпропетровськ
від 19 липня 2016 року позовні вимоги ПАТ «Альфа-банк» задоволено. Стягнуто на користь банку з ОСОБА_1 на погашення заборгованості за кредитом 21 653 грн., з яких: 14 742 грн 37 коп. - заборгованість за кредитом, 93 коп. - заборгованість за відсотками, 5 509 грн 70 коп. - заборгованість за комісією,1400 грн - штраф.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 лютого
2017 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровськ від 19 липня 2016 року скасовано в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по комісії та змінено в частині розміру загальної суми заборгованості до 17 521 грн 30 коп. Відмовлено у задоволенні позову ПАТ «Альфа-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по комісії. В іншій частині рішення суду першої інстації залишено без змін.
У липні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - і ТОВ «Вердикт Капітал») звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у вказаній справі.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2020 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2021 року, заяву ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено стягувача - ПАТ «Альфа-Банк» у виконавчому провадженні з виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 липня
2016 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області
від 09 лютого 2017 року справі № 199/4015/16-ц на його правонаступника - ТОВ «Вердикт Капітал».
У квітні 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку
ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня
2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 березня
2021 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення відмову у задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження. Дана касаційна скарга була подана з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень.
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2021 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме надання належних доказів в оригіналах чи належним чином завірених їх копії, з приводу отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції саме 26 березня 2021 року.
На виконання вимог вищевказаної ухвали Верховного Суду заявником надано докази отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції саме 26 березня 2021 року.
Зважаючи на конкретні обставини, заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
У вказаній справі ціна позову становить 21 653 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 100 = 227 000 грн).
Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень з цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, належить до категорії малозначних.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України
суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська
від 30 липня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду
від 03 березня 2021 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2021 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. С. Ткачук
А. А. Калараш
Є. В. Петров