30 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/14507/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року у справі № 160/14507/20
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області,
третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області,
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, скаржник оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року відмовлено Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху і надано строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:
- вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
- надати докази сплати судового збору в сумі 1261,20 грн.
Копію ухвали суду від 19 травня 2021 року скаржник отримав 31 травня 2021 року.
31 травня 2021 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку скаржник навів підстави поновлення строку апеляційного оскарження аналогічні тим, що були визнані неповажними ухвалою суду від 19 травня 2021 року, а саме зазначив, що розгляд справи проводився без участі скаржника, станом на день подання апеляційної скарги оскаржене рішення він не отримав, про оскаржене рішення дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень 28.04.2021 року. Додатково скаржник послався на практику Європейського суду з прав людини. Вважає, що строк на апеляційне оскарження був пропущений з поважних причин.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 295 КАС України).
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч. 3 ст. 295 КАС України).
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.121 КАС України).
З матеріалів справи вбачається, що оскаржене рішення ухвалено судом 24 грудня 2020 року в порядку письмового провадження.
Докази одержання скаржником копії рішення суду від 24 грудня 2020 року матеріали справи не містять.
Апеляційну скаргу подано скаржником до суду першої інстанції 29 квітня 2021 року, тобто після спливу строку, встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України, який сплив 25 січня 2021 року (з урахуванням положень ч. 6 ст. 120 КАС України).
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Статтею 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
У рішенні у справі “Пономарьов проти України” від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини у п. 41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В постанові від 15 травня 2019 року у справі № 0870/8014/12, адміністративне провадження № К/9901/6938/19, Верховний Суд дійшов висновку, що “сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки”.
З матеріалів справи вбачається, що одержавши 24.11.2020 року копію ухвали від 05.11.2020 року з копією позовної заяви та направивши 25.11.2020 року до суду відзив на позовну заяву, скаржник тривалий час, який не можна вважати розумним, подальшим рухом справи не цікавився, правом на подання відповідних клопотань щодо руху справи, отримання копії рішення тощо не скористався.
Посилання скаржника на те, що про оскаржене рішення він дізнався 28.04.2021 року з Єдиного державного реєстру судових рішень не свідчить про поважність причин пропуску процесуального строку, оскільки оскаржене ним рішення було оприлюднене 11.01.2021 року і доводи скаржника не свідчать про наявність обставин, що об'єктивно перешкоджали йому ознайомитись з судовим рішенням раніше.
Скаржник не навів суду доводів та не надав доказів, що свідчать про наявність обставин, які об'єктивно перешкоджали добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами та вжити заходи, щоб дізнатись про стан судового провадження.
Отже, поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження скаржник не навів.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приймаючи до уваги, що скаржник не навів поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, слід відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 160/14507/20 за апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року.
У зв'язку з відмовою у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою клопотання про відстрочення сплати судового збору не розглядається.
Керуючись статтею 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 160/14507/20 за апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги в порядку та строк, що визначені статтями 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.М. Панченко
Суддя С.М. Іванов
Суддя В.Є. Чередниченко