Головуючий І інстанції: Панченко О.В.
02 липня 2021 р. Справа № 520/18555/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Бершова Г.Є. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/18555/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 90% сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року з урахуванням компенсації, передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за період з 01.01.2018 року по дату фактичної виплати і здійснити виплату позивачу перерахованої суми пенсії з 01.01.2018 року єдиним платежем без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів (в т.ч. постанови КМУ №649 від 22.08.2018 року “Про порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду”, тощо), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.04.2019 року по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФХ-86916 від 28.10.2020 року, що складена на виконання постанови ДААС від 29.09.2020 року по справі №520/6502/19;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01.01.2018 року виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення, зазначених в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФХ-86916 від 28.10.2020 року і здійснити виплату позивачу єдиним платежем без обмеження максимальним розміром пенсії перерахованої суми пенсії з 01.04.2019 року виходячи зі 100% перерахованої суми пенсії без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів (в т.ч. постанови КМУ №649 від 22.08.2018 року "Про порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", тощо), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат, з урахуванням компенсації, передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за період з 01.04.2019 року по дату фактичної виплати.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 90% сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року з урахуванням компенсації, передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за період з 01.01.2018 року по дату фактичної виплати і здійснити виплату позивачу перерахованої суми пенсії з 01.01.2018 року єдиним платежем.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.04.2019 року по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФХ-86916 від 28.10.2020 року, що складена на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 року по справі №520/6502/19.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01.04.2019 року виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення, зазначених в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФХ-86916 від 28.10.2020 року, здійснивши виплату єдиним платежем, з урахуванням компенсації, передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за період з 01.04.2019 року по дату фактичної виплати.
В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 доповнено рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру підвищення пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати 75% суми підвищеної пенсії з 05.03.2019 згідно постанови №103.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити суму підвищення пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії однією сумою.
Вважаючи рішення суду, в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо виплати перерахованої пенсії без обмеження її максимальним розміром, таким, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвали в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у цій частині.
Відповідач, вважаючи рішення суду, в частині задоволення позовних вимог, таким, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвали в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції оскаржується позивачем виключно в частині виплати перерахованої пенсії без обмеження її максимальним розміром, а відповідачем в частині задоволення позовних вимог, рішення суду першої інстанції переглядається судом апеляційної інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, у відповідності до ст. 308 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі за текстом - Закон № 2262-ХІІ). Пенсію призначено у розмірі 90% грошового забезпечення з 06.06.1992 року.
З 01 січня 2018 року пенсію позивача перераховано відповідно до ч.4 ст.63 Закону 2262-ХІІ та постанови КМУ від 21.02.2018 №103, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 року, розмір якої визначено виходячи з 70% грошового забезпечення. При цьому, позивачу виплачувалось лише 75% суми підвищення пенсії з 01.01.2019.
Крім того, 29.10.2020 року на запит позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив про направлення на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки № ФХ-86916 від 28.10.2020 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 року.
25.11.2020 року позивач через свого представника звернувся із заявою до відповідача, у якій просив здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з урахуванням відомостей, викладених у довідці №ФХ-86916 від 28.10.2020.
Листом №2000-0203-8/98055 від 07.12.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило заявника, що після визнання протиправним та скасування п.1-2 постанови КМУ №103, інших рішень Уряду по умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалось. Відповідно відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 по новій довідці Харківського обласного військового комісаріату №ФХ-86916 від 28.10.2020 року.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови йому у перерахунку пенсії, звернувся до суду з даним позовом.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зміна позивачу максимального розміру пенсії з 90% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення, є незаконною, оскільки при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Крім того, суд першої інстанції виходив з протиправності бездіяльності відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії позивачу з 01.04.2019 із урахуванням у тому числі додаткових видів грошового забезпечення на підставі довідки Харківського обласного військового комісаріату №ФХ-86916 від 28.10.2020 року. Також, з 05.03.2019 пенсія колишньому військовослужбовцю підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, у зв'язку із скасуванням п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано. Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимога про виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою також підлягає задоволенню, оскільки право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії, з урахуванням вже сплачених сум підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і відповідні суми перерахунку слід вважати "майном" у значенні цього положення, оскільки позивач отримав право на вказані суми виплат. Тому, невиплата пенсії позивачу в належному розмірі є втручанням у право позивача на мирне володіння майном. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Проте, вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, без обмеження її граничним розміром є передчасними, оскільки відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років.
Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з таких підстав.
Відповідно до положень п. "а" ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому ч. 2 цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення.
Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).
Відповідно до ч. 4 ст. 63 цього Закону, у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Відповідно до пункту 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені ч. 2 і 3 ст. 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.
У подальшому Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262 до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону № 2262-ХІІ на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
З наведеного встановлено, що такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим відсоткове співвідношення, встановлене статтею 13 Закону № 2262-ХІІ, вже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Позивачу пенсія призначена з 06.06.1992 року, її розмір складав 90% від грошового забезпечення. Відповідно до ч. 2 ст. 13 указаного Закону в редакції, чинній на час призначення, загальний розмір пенсії обмежений 90% відповідних сум грошового забезпечення.
У подальшому ст. 13 Закону № 2262-ХІІ неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії позивача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів ст. 58 Конституції України.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та від 21.02.2018 № 103, тому застосування ст. 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 04.02.2019 за результатами розгляду зразкової справи № 240/5401/18, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, в частині визнання протиправними дії відповідача щодо обмеження належної ОСОБА_1 пенсії розміром 70% грошового забезпечення та зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області здійснити перерахунок пенсії починаючи з 01.01.2018 з урахуванням 90% розміру грошового забезпечення.
Стосовно визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.04.2019 року по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФХ-86916 від 28.10.2020 року та зобов'язання відповідача перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01.04.2019 року виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення, зазначених в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФХ-86916 від 28.10.2020 року, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону №2011 до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Норма статті 43 Закону міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Зазначений висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.19 у справі №826/3858/18.
Питання перерахунку пенсій унормоване ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.08 № 45 затвердив Порядок № 45.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 п. 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.19, у справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними п. 1, 2 постанови №103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку №45.
Оскільки, зміни внесені постановою № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Водночас, алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема відповідач та уповноважені органи у зв'язку із втратою чинності положеннями п. 1, 2 постанови № 103 та змін до п. 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Зокрема, на час звернення позивача до Харківського ОВК п. 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Тобто, на вказані органи покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку №45.
Поряд із цим, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Відповідно до п. 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому ст. 63Закону № 2262-ХІІ . Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з п. 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі ст. 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Зазначені висновки суду відповідають позиції Верховного Суду у постанові від 10.10.19 по справі № 553/3619/16-а.
Як було зазначено вище, 30.08.17 КМУ прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01.03.18 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, постановою №704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абз. 4 п.п. 1 п. 5); надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (п. 6).
Крім того, п.п. 2 п. 5 постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 % посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Отже, з 05.03.2019 року - дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсії позивача, з урахуванням не тільки розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а і додаткових видів грошового забезпечення, адже з цієї дати позивач набув право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог ст.ст. 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, ст. 9 Закону № 2011.
Крім того, за висновками Верховного Суду у постанові від 12.11.2019 по справі № 826/3858/18 до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
При цьому відповідно до п. 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені ч.ч. 2, 3 ст. 51 Закону № 2262 - з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Таким чином, пенсія ОСОБА_1 підлягає перерахуванню з 01.04.19 виходячи з розміру грошового забезпечення станом на 05.03.2019 зазначеного у довідці № ФХ-86916 від 28.10.2020 року.
Також колегія суддів зазначає, що у зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Суд визначає, що частина друга статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним.
Колегія суддів наголошує на неможливості виконання положення нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним та таким, що прийнятий поза межами повноважень, не в порядку та спосіб, передбачені законом.
Отже, з набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 (з 05.03.2019) позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм права сформовано у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.08.2019 у зразковій справі №160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у зразковій справі №160/3586/19, що враховується судом апеляційної інстанції відповідно до ст. 242 КАС України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з 05.03.2019 пенсія позивачу підлягає виплаті з урахуванням 100% суми підвищення відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, оскільки дії відповідача, з урахуванням викладеного вище, щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати з 05.03.2019 тільки 75 відсотків суми підвищення пенсії є протиправними.
Відносно вимоги позивача здійснити виплату суми перерахунку пенсії єдиним платежем, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Частиною 3 ст.52 Закону № 2262-ХІІ визначено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Колегія суддів зауважує, що системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону № 2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним праву встановлювати строки перерахунку пенсії, строки виплати пенсії.
Отже, питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям "порядок проведення перерахунку пенсії".
Колегія суддів зауважує, що законодавством не передбачено виплати пенсії, належної позивачу, частинами, а отже належним виконанням судового рішення, в даному випадку, є саме виплата суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Так, у своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12.07.2001 у справі Ганс-Адам ІІ проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини").
В даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання пенсійний виплат, передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними, а тому на них поширюється режим "існуючого майна".
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в зазначеній частині.
Щодо заявлених позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром пенсії, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідач, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії, взагалі заперечував право позивача на перерахунок пенсії у зв'язку із тим, що після визнання протиправним та скасування п.1-2 постанови КМУ №103, інших рішень Уряду по умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалось.
У свою чергу, питання щодо обмеження пенсії максимальним розміром, є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Отже, у спірному випадку відсутні підстави стверджувати про те, що права позивача, у зазначеній частині, будуть порушенні відповідачем під час перерахунку пенсії на виконання цього рішення суду.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог, в цій частині, слід відмовити, як передчасних.
Таку позицію висловив і Верховний Суд під час розгляду зразкової справи №560/2120/20, яким зроблено висновок про те, що вимоги щодо відсотку заробітної плати, з якого відбувається перерахунок пенсії, та вимоги щодо здійснення перерахунку пенсій без обмеження їх граничного розміру, задоволенню не підлягають як передчасні (заявлені на майбутнє).
Щодо задоволених судом першої інстанції вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, колегія суддів зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до ст. 1 Закон № 2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закон № 2050-ІІІ визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктом 2 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Згідно з п. 3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); - соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення).
Відповідно до п. 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ та пункті 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
З урахуванням тієї обставини, що заборгованість по пенсії позивача не нараховувалась та не виплачувалась, вимога позивача про зобов'язання відповідача здійснити нарахування і виплату суми компенсації втраченої частини доходів є передчасною.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19, від 16.04.2020 по справі № 200/11292/19-а.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про задоволення вимог позову в наведеній вище частині.
Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції скасуванню в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування і виплату компенсації втрати частини доходу з прийняттям в цій частині нового рішення, яким у задоволенні позову належить відмовити. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 року по справі № 520/18555/2020 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до вимог ст.317 КАС України є підставою для скасування судового рішення частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 по справі № 520/18555/2020 скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за несвоєчасну виплату пенсії.
Прийняти у вказаній частині нове рішення, яким в задоволенні даної частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 року по справі №520/18555/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді Г.Є. Бершов І.С. Чалий