ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 червня 2021 року м. Київ № 640/13008/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доДепартаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Расмус»
про визнання протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.06.2017 № 1051/17012/009-17 для будівництва житлово-офісного комплексу з торговельними приміщеннями та паркінгом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2020 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі № 640/13008/20.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2020 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2020 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, дану справу розподілено на суддю Григоровича П.О.
Ухвалою від 22.12.2020 відкрито спрощене провадження без виклику сторін та проведення судового засідання. Залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Расмус».
Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на доводи викладені в позовній заяві.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 19.01.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105106236921.
Третя особа проти позову заперечує, про що надала до матеріалів справи відповідні письмові пояснення.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір на підставі наявних письмових доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва.
09.06.2017 року Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради надано Товариству з обмеженою відповідальністю «РАСМУС» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянку на АДРЕСА_1 від 09.06.2017 №1051/17012/009-17ю
Не погоджуючись з правомірністю і обґрунтованістю видачі відповідачем третій особі оскаржуваних містобудівних умов і обмежень позивач посилається на те, що вона проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , тобто, у будинку, що знаходиться на суміжній земельній ділянці до земельної ділянки, яка знаходиться у АДРЕСА_1 .
Відповідно, її прав та інтересів безпосередньо стосується використання суміжної земельної ділянки, оскільки безперешкодне користування нерухомим майном залежить, в тому числі, від умов використання сусідніх об'єктів нерухомого майна, дотримання вимог щодо щільності забудови, інсоляції, розміщення об'єктів інфраструктури, тощо.
За таких обставин позивач звернулась до суду з даним позовом і просить його задовольнити.
Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З аналізу зазначеної норми Основного Закону України вбачається, що діяльність органів місцевого самоврядування (у даному випадку виконавчого органу місцевої ради) здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом». Застосування такого принципу забезпечує введення владних функцій у законні рамки і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів, органів місцевого самоврядування.
Правові та організаційні основи містобудівної визначені Законом України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до статті 26 якого забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Основними ж складовими вихідних даних, у розумінні частини першої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
За визначенням, наведеним у пункті 8 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
За змістом частин другої, третьої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.
Наведеним законодавчим приписам кореспондує частина четверта статті 33 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою встановлено, що розміщення об'єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною державною адміністрацією відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов та обмежень або видачі будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації у порядку, передбаченому цим Законом.
Органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», частинами першою, другою якої встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування.
До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV «Про архітектурну діяльність». Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (частина третя цієї ж статті).
За змістом статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», до якої відсилає стаття 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, в тому числі, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні».
Обсяг повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва встановлює стаття 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», підпунктом 9 пункту «а» частини першої якої закріплено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження - надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.
Як встановлено частиною четвертою, п'ятою, восьмою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.
На час видачі спірних містобудівних умов і обмежень чинним був Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст від 07.07.2011 №109.
Термін «містобудівна документація» вживався у Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст в такому значенні: затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (абзац п'ятий пункту 1.2 цього Порядку).
Абзацом другим пункту 2.1 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст передбачалось, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу (абзаци другий, третій пункту 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст).
В той же час, питання, пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, були врегульовані статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за змістом пункту 1 частини одинадцятої, пункту 6 частини дванадцятої якої з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698.
Підпунктом 2 пункту 3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду серед основних завдань нагляду визначено скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів.
Відповідно до повноважень, встановлених у підпункті 6 пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
Також, за приписами абзаців першого - третього пункту 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень. Про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об'єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення. Інформація про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що містобудівні умови та обмеження видаються за заявою суб'єкта містобудування та доданих до неї документів, перелік яких встановлений пунктом 2.2 Порядку №109. При цьому, підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є невідповідність намірів забудови, тобто, якщо запланований для будівництва об'єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме - затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №803/1231/17, від 14.08.2018 у справі №823/5265/15, а також від 15.09.2019 у справі №822/450/16.
Скасування ж рішень об'єктів нагляду з підстав їх незаконності є крайнім заходом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду й належить до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду ДАБІ України, до того ж, наявність таких порушень встановлюється за результатами проведення перевірок у визначеному законом порядку.
Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №807/736/18.
Як свідчать матеріали справи, вважаючи порушеними власні права за наслідками видачі відповідачем на користь третьої особи оскаржуваних містобудівних умов та обмежень, позивач не зверталась до ДАБІ із заявами / скаргами / пропозиціями щодо перевірки правомірності видачі МУО.
В той же час, заявляючи даний позов, позивач фактично просить суд перейняти на себе виключну компетенцію ДАБІ та провести захід державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, що не належить до повноважень суду і суперечить завданням адміністративного судочинства.
За таких обставин, позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного цивільного права, що є самостійною підставою для відмови в позові.
При цьому, приходячи до переконання про невірний спосіб захисту порушеного саме цивільного права, суд приймає до уваги те, що позивач у будь-яких публічно-правових відносинах з відповідачем в рамках даного юридичного спору не перебувала, позивач не має жодних майнових прав на спірну земельну ділянку та не перебуває в процедурі оскарження таких прав, відповідно Департамент містобудування, як суб'єкт владних повноважень, не міг мати вплив на права та інтереси позивача в рамках адміністративних відносин.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ).
ДЕПАРТАМЕНТ МІСТОБУДУВАННЯ ТА АРХІТЕКТУРИ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) (код ЄДРПОУ 26345558, адреса: 01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 32).
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РАСМУС» (код ЄДРПОУ 38799929, адреса: 01042, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПАТРІСА ЛУМУМБИ, будинок 4/6, корпус А, кімната 511).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя П.О. Григорович