ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 червня 2021 року м. Київ № 640/7438/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю
секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового
провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України
про визнання протиправним та скасування висновку і наказу,
30.03.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», від 22.05.2019, відносно ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Держархбудінспекції № 569 від 27.05.2019 в частині затвердження Висновку щодо результатів повторного оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», від 22.05.2019, відносно ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачем зауважується, що 24.05.2019 поштовим відправленням № 1400605151053 останньому був направлений висновок від 22.05.2019, відповідно до якого ОСОБА_1 був виставлений середній бал « 0» та обґрунтований: «відмовився від виконання всіх поставлених завдань»; вказаний висновок був затверджений наказом Держархбудінспекщї № 569 від 27.05.2019.
Позивач наголошує, що вважає, що відомості внесені ОСОБА_2 до висновку від 22.05.2019, щодо його службової діяльності - не відповідають дійсності, та порушений порядок проведення оцінювання службової діяльності, що є беззаперечними підставами для скасування означеного висновку, та наказу № 569 від 27.05.2019 у окресленій частині.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.
16.04.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/7438/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
Зазначеною ухвалою було запропоновано відповідачу подати до суду у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали відзив на позовну заяву.
Як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105105028870, ухвала була вручена 27.04.2020 представнику відповідача.
Отже, зважаючи на отримання представником відповідача ухвали про відкриття провадження у справі № 640/7438/20, суд вважає, що відповідач своє право на подачу відзиву не реалізував, а тому вирішення справи здійснюється за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
07.11.2018 начальником Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Андрєєвою Т.О. складено Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», а саме ОСОБА_1 , який обіймав посаду завідувача сектору правової роботи.
У вказаному Висновку ОСОБА_1 було виставлено середній бал 0,6, результат оцінювання негативний.
В подальшому ОСОБА_1 були поставлені завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В».
22.05.2019 начальником Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Андрєєвою Т.О. складено Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», у якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від виконання поставлених завдань, за що позивачем було отримано негативний результат оцінювання, а саме середній бал « 0».
Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 569 від 27.05.2019 було затверджено висновки щодо результатів повторного оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Держархбудінспекції, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В».
24.06.2019 позивач звернувся до Голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України зі скаргою щодо скасування Висновку результатів повторного оцінювання та створення комісії.
Листом № 40-702-(90-9)/5076-19 від 15.07.2019, за підписом першого заступника Голови Держархбудінспекції, позивача повідомлено, що викладені у скарзі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки 14.06.2019 відповідно до наказу Держархбудінспекції № 259 «ОС» від 14.06.2019 позивача звільнено з займаної посади, що у свою чергу виключає його з кола осіб, у яких наявне право на оскарження результатів оцінювання.
Не погоджуючись із такою відповіддю, позивач звернувся із відповідним позовом до Чернігівського окружного адміністративного суду, у якому просив визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати створити комісію і провести перевірку фактів, викладених у скарзі позивача від 24.06.2019.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 у справі № 620/2268/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
З метою захисту своїх порушених прав, позивач звернувся з цим позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначаються Законом України «Про державну службу».
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов'язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності.
Відповідно до ст. 44 Закону України «Про державну службу» результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар'єри, виявлення потреби у професійному навчанні.
Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», здійснюється суб'єктом призначення.
Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.
Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
У разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання результатів його службової діяльності.
У разі отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону.
Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.
Процедура проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «А», «Б» і «В» здійснюється відповідно до Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640.
Пунктом 2 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, передбачено, що метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар'єри, визначення потреби у професійному навчанні.
Відповідно до п. 4 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, учасниками оцінювання є: державний службовець; особа, яка визначає завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності та готує пропозиції щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А»; безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В»; керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В»; суб'єкт призначення; служба управління персоналом.
Відповідно до п. 8 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
Пунктом 9 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, передбачено, що оцінювання проводиться щороку у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про проведення оцінювання.
Відповідно до п. 10 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, оцінювання проводиться поетапно: визначення та перегляд завдань і ключових показників; оціночна співбесіда (крім випадків, передбачених цим Типовим порядком); визначення результатів оцінювання та їх затвердження.
Відповідно до п. 11 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, визначення завдань і ключових показників для державного службовця проводиться у грудні року, що передує звітному, або протягом десяти робочих днів після призначення (переведення) на посаду.
Відповідно до п. 13 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, державний службовець: бере участь у визначенні своїх завдань і ключових показників, а також у їх періодичному перегляді; ознайомлюється з визначеними завданнями і ключовими показниками; аналізує виконання визначених завдань і ключових показників; ознайомлюється з результатами оцінювання.
Пунктом 37 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, передбачено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання відповідно до цього Типового порядку.
Відповідно до п. 39 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, нові завдання і ключові показники для державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», визначаються відповідно до пунктів 28 - 30 цього Типового порядку протягом п'яти робочих днів з дня ознайомлення такого державного службовця з висновком щодо результатів оцінювання його службової діяльності, що містить негативну оцінку.
Відповідно до п. 40 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, строк виконання нових завдань і ключових показників повинен встановлюватися залежно від визначеної дати повторного оцінювання, але не менше трьох місяців, а зміст таких завдань і ключових показників повинен відповідати встановленому строку.
Як вже було зазначено вище, та підтверджується матеріалами справи, 07.11.2018 начальником Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Андрєєвою Т.О. складено Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», а саме ОСОБА_1 , який обіймав посаду завідувача сектору правової роботи.
У вказаному Висновку ОСОБА_1 було виставлено середній бал 0,6, результат оцінювання негативний.
В подальшому ОСОБА_1 були поставлені завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В».
Так, завданням № 1 було ведення реєстру справ. Ключовим показником результативності, ефективності та якості було визначено приведення до належного рівня справ про адміністративні правопорушення та правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Строк виконання визначено до 11.02.2019.
Завданням № 2 визначено взаємодію з органами державної виконавчої служби щодо примусового виконання рішень, прийнятих Держархбудінспекцією. Ключовим показником результативності, ефективності та якості було визначено направлення виконавчих документів для примусового виконання органами державної виконавчої служби. Строк виконання визначено до 11.02.2019.
Завданням № 3 визначено приведення до системного обліку справи Управління. Ключовим показником результативності, ефективності та якості було зазначено приведення до порядку судових рішень та справ, які стосуються Управління. Строк виконання визначено до 11.02.2019.
Завданням № 4 визначено участь у роботі структурних підрозділів Управління. Ключовим показником результативності, ефективності та якості вказано перевірку матеріалів справ, складених під час перевірок, та візування внутрішньої документації. Строк виконання визначено до 11.02.2019.
У Висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця за виконання завдань № № 1-4 виставлено по 0 балів, середній бал 0, оскільки ОСОБА_1 відмовився від виконання всіх поставлених завдань.
Як видно з матеріалів справи, зокрема, із власноручних зауважень позивача на завданнях, такі завдання поставлені заступником начальника Управління Кметьом А.М. не конкретизовані, визначені без участі ОСОБА_1 та з порушенням встановленого п'ятиденного терміну після ознайомлення з результатами оцінювання.
Так, як видно з власноручного підпису на Висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця від 07.11.2018, ОСОБА_1 ознайомили з первинним Висновком 08.11.2018. Позивач підкреслив, що ОСОБА_2 , яка є його безпосереднім керівником, участі у визначенні нових завдань і ключових показників не приймала.
Датою ознайомлення позивача із завданнями, ключовими показниками результативності, ефективності та якості службової діяльності зазначено 03.12.2018.
Відтак, беручи до уваги, що ОСОБА_1 був ознайомлений з первинним Висновком про результати оцінювання 08.11.2018, то визначення завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності 03.12.2018 відбулося з безумовним порушенням п'ятиденного строку, передбаченого п. 39 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640.
Суд акцентує увагу і на тому, що строк виконання нових завдань у розрізі дати ознайомлення ОСОБА_1 з такими завданнями також порушено. Пунктом 40 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, строк виконання нових завдань і ключових показників повинен встановлюватися не менше трьох місяців. Всупереч викладеному, ознайомивши ОСОБА_1 із завданнями тільки 03.12.2018, та встановивши строк виконання до 11.02.2019, строк виконання теж було не дотримано.
Щодо тверджень позивача про порушення процедури оцінювання внаслідок не проведення оціночної співбесіди, то варто зазначити наступне.
Відповідно до п. 32 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, оціночна співбесіда проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (за наявності) на основі пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», про виконання завдань і ключових показників або його письмового звіту, що подається у довільній формі. Під час оціночної співбесіди визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.
Відповідно до п. 33 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», зазначає результати своєї діяльності у висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за формою згідно з додатком 7 в частині опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання.
Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 29.08.2018 № 208-18 затверджено Методичні рекомендації щодо визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», та затвердження висновку (далі - Методичні рекомендації № 208-18).
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Методичних рекомендації № 208-18 оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Методичних рекомендації № 208-18 оціночна співбесіда проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (за наявності) на основі пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», про виконання завдань і ключових показників або його письмового звіту, що подається у довільній формі.
Державним службовцям рекомендовано самостійно визначитися щодо потреби підготовки та подання безпосередньому керівнику письмового звіту або лише надання усних пояснень при проходженні оціночної співбесіди.
Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Методичних рекомендації № 208-18 державному службовцю, який має невиконані завдання та ключові показники, рекомендовано підготувати письмовий звіт, в якому обґрунтувати причини невиконання завдань, причини порушення строків виконання завдань, а також дати загальну оцінку якості виконання завдань та досягнення результатів. У такому звіті державному службовцю рекомендовано також зазначити про додаткові ініціативи (за наявності) у ході виконання завдання, такі як пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення.
Відповідно до п. 4 розділу ІІІ Методичних рекомендації № 208-18 державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», зазначає результати своєї діяльності у висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за формою згідно з додатком 7 до Типового порядку в частині опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання.
Досягнуті результати рекомендовано зазначати чітко, коротко та по суті, обґрунтовуючи кожен окремо визначений ключовий показник результативності, ефективності та якості.
Строк фактичного виконання рекомендовано зазначати до кожного визначеного завдання.
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Методичних рекомендації № 208-18 такий висновок державному службовцю рекомендовано подати безпосередньому керівнику в електронному вигляді у встановлений у відповідному наказі строк.
Відповідно до п. 7 розділу ІІІ Методичних рекомендації № 208-18 пояснення державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», про виконання завдань і ключових показників рекомендовано відбирати усно під час проведення оціночної співбесіди.
У таких поясненнях державному службовцю рекомендовано зосередити увагу на моментах, що не висвітлені у поданому ним висновку.
Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Методичних рекомендації № 208-18 безпосередньому керівнику перед оціночною співбесідою рекомендовано переглянути визначені державному службовцю завдання і ключові показники на звітний період та результати моніторингу виконання цих завдань протягом звітного періоду (за наявності) з метою виявлення завдань, що не могли бути виконані через обставини, які об'єктивно унеможливили їх виконання і на які державний службовець не міг впливати, чи пропонувати інший спосіб виконання завдань за умови, що про такі обставини своєчасно повідомлено безпосереднього керівника і виконання завдань за його погодженням чи дорученням припинено або завдання скасовано.
Відповідно до п. 9 розділу ІІІ Методичних рекомендації № 208-18 у разі, якщо державним службовцем не подано письмового звіту, а заповнений висновок в частині опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання не підтверджує факт виконання завдання, безпосередньому керівнику рекомендовано при підготовці до співбесіди підготувати перелік запитань для уточнення інформації щодо фактичного виконання завдань та ключових показників і підстав, що зумовили його невиконання.
Відповідно до п. 10 розділу ІІІ Методичних рекомендації № 208-18 безпосередньому керівнику спільно з керівником самостійного структурного підрозділу рекомендовано проводити оціночну співбесіду індивідуально з кожним державним службовцем.
Перед початком співбесіди безпосередньому керівнику рекомендовано повідомити державного службовця про загальний час та процедуру проведення оціночної співбесіди.
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що оціночна співбесіда є головною складовою належного та законного проведення оцінювання. Цей етап дає можливість державному службовцю надати пояснення, уточнюючу інформацію щодо фактичного виконання, або ж підстав, які зумовили його невиконання.
Таким чином, при виставлені позивачу негативної оцінки, відповідач під час оціночної співбесіди мав би уточнити інформацію щодо фактичного виконання завдань та ключових показників і підстав, що зумовили його невиконання, визначити ті компетенції, які можуть підвищити ефективність виконання або потребують удосконалення, які викласти за формою згідно з додатком 7 Типового порядку № 640.
Однак, з матеріалів справи видно, що така форма складена, у ній визначені потреби у професійному навчанні, вказано деталізацію компетенції. Форма підписана тільки начальником Управління Андрєєвою Т.О., натомість підпис про ознайомлення державного службовця відсутній, що свідчить про не проведення оціночної співбесіди з позивачем, а отже право ОСОБА_1 надати пояснення, уточнюючу інформацію щодо фактичного виконання, або ж підстав, які зумовили його невиконання, було порушено.
Як вже зазначалося вище, відповідно до п. 10 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, оцінювання проводиться поетапно: визначення та перегляд завдань і ключових показників; оціночна співбесіда (крім випадків, передбачених цим Типовим порядком); визначення результатів оцінювання та їх затвердження.
Враховуючи те, що позивач посилається на не проведення оціночної співбесіди, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази її проведення, то суд прийшов до висновку, що не проведення оціночної співбесіди є порушенням етапів проведення процедури оцінювання, що є безумовною підставою для скасування результатів такого оцінювання, а саме Висновку від 22.05.2019 відносно ОСОБА_1 та наказу Держархбудінспекції № 569 від 27.05.2019 в частині затвердження Висновку щодо результатів повторного оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», від 22.05.2019, відносно ОСОБА_1 .
Досліджуючи вищевикладені процедурні порушення проведення оцінювання суд бажає зазначити, що відповідно до п. 43 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, висновок щодо результатів оцінювання окремого державного службовця скасовується суб'єктом призначення або судом. Не підлягає скасуванню висновок щодо результатів оцінювання, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.
Суд переконаний, що вказані процедурні порушення, які були допущені відповідачем при проведенні процедури оцінювання, впливають на процедуру оцінювання, оскільки, зокрема, але не вичерпно, ОСОБА_1 був позбавлений можливості під час проходження оціночної співбесіди надати пояснення щодо підстав, які зумовили невиконання завдань.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, поміж іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Європейський суд з прав людини при розгляді справ «Баришевський проти України» від 26.02.2015, «Двойних проти України» від 12.10.2006, «Меріт проти України» від 30.03.2004 зазначав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у постанові від 04.02.2020 у справі № 280/1765/19 зазначив, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи між ОСОБА_1 та адвокатом Єрашовим Романом Вікторовичем укладено договір про надання правової допомоги від 01.07.2019.
Відповідно до п. 1.1 договору про надання правової допомоги від 01.07.2019 клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах передбачених даним договором, для надання консультацій, складання документів процесуального характеру, позовної заяви про оскарження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця від 22.05.2019 відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 4.2 договору про надання правової допомоги від 01.07.2019 порядок визначення гонорару визначається додатковою угодою між клієнтом та адвокатом.
Відповідно до додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 01.07.2019 клієнт зобов'язаний сплатити адвокату гонорар за надання правової допомоги з розрахунку одна година роботи (надання послуг) адвоката становить 1 000,00 грн.
З розрахунку оплати роботи (послуг) адвоката за надання правової допомоги від 01.06.2020 видно, що на надання консультацій з вивченням документів адвокатом було витрачено 2 години, а на складання позовної заяви - 3 години. Загальна вартість послуг склала 5 000,00 грн.
Квитанцією № 14 від 01.06.2020 підтверджується факт оплати ОСОБА_1 5 000,00 грн. за надання правової допомоги згідно договору від 01.07.2019.
Аналізуючи матеріали справи та беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку, що витрати позивача на правничу допомогу за ведення справи № 640/7438/20 підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 5 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.2020 ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору за подання позову від 17.03.2020.
Враховуючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позову, та беручи до уваги, що позивач звільнений від сплати судового збору, то питання про відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору не вирішується.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», від 22.05.2019, відносно ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Держархбудінспекції № 569 від 27.05.2019 в частині затвердження Висновку щодо результатів повторного оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», від 22.05.2019, відносно ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, ідентифікаційний код юридичної особи 37471912) шляхом їх безспірного списання на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко