ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 червня 2021 року м. Київ №640/15791/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомАкціонерного товариства «Укргазвидобування»
до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
провизнання протиправними дій та скасування постанови про стягнення виконавчого збору
встановив:
Акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просило:
-визнати протиправними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 19 травня 2021 року у ВП №4022699;
-визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення виконавчого збору від 19 травня 2021 року у ВП №4022699 в сумі 500,00 грн.
Позовні вимоги позивач мотивував тим, що 20 червня 2007 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області у справі №2/648 про стягнення з дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 5000,00 грн.
Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 23 вересня 2020 року у справі №689/1268/20 здійснено заміну сторони (боржника) виконавчого провадження №4022699 з ДК «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» його правонаступником - Акціонерним товариством «Укргазвидобування».
В свою чергу, Акціонерне товариство «Укргазвидобування» платіжним дорученням від 02 жовтня 2020 року №334243 повністю сплатило борг у сумі 5000,00 грн.
За таких обставин, враховуючи добровільну сплату позивачем боргу 02 жовтня 2020 року, правових підстав для винесення постанови про стягнення виконавчого збору ВП №4022699 у розмірі 500,00 грн. відповідач не мав.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 22 червня 2021 року.
У судове засідання 22 червня 2021 року прибув представник позивача.
Представник відповідача не прибув, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення судового засідання.
В зв'язку з чим, заслухавши доводи представника позивача, за згодою останнього, суд вирішив завершити розгляд справи у порядку письмового провадження.
23 червня 2021 року від Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли матеріали виконавчого провадження ВП №4022699.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV (в редакції, на час відкриття ВП №6669912) виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з частинами першою, другої статті 2 Закону №606-XIV примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби, державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя, державної виконавчої служби у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах (далі - державні виконавці).
У відповідності з пунктами 1, 1-1 частини першої статті 3 Закону №606-XIV примусовому виконанню Державною виконавчою службою відповідно до цього Закону підлягають виконанню: рішення, ухвали і постанови судів у цивільних та адміністративних справах; судові накази.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 18 Закону №606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: - за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
За нормами частин першої та другої статті 24 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
За змістом статті 46 Закону №606-XIV (в редакції станом на час відкриття виконавчого провадження) у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.
З 05 жовтня 2016 року умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII.
Відповідно до частини сьомої розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Стаття 27 Закону №1404-VІІІ (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Частиною п'ятою цієї статті встановлені випадки коли виконавчий збір не стягується, а саме: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
У разі наступних пред'явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.
У разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.
У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.
Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Статтею 40 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Отже, стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення.
Виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов'язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.
При цьому, стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання.
Початком примусового виконання у розумінні Закону № 1404-VІІІ є винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Як вбачається із матеріалів справи Ярмолинецьким районним судом Хмельницької області 10 квітня 2007 року у справі №2/648/2006 був виданий виконавчий лист про стягнення з Дочірньої компанії «Укргазвидобування» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 5000 гривень моральної шкоди.
20 червня 2007 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції розглянута заява ОСОБА_1 від 10 травня 2007 року про примусове виконання виконавчого листа Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 10 квітня 2007 року у справі №2/648/2006 та відкрито виконавче провадження, про що винесено відповідну постанову ВП №4022699.
Пунктом 2 резолютивної частини постанови зобов'язано ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» добровільно сплатити борг у сумі 5000,00 грн у семиденний термін з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження на р/р 37316001004457, МФО 820019, код 34967593.
У пункті 3 резолютивної частини постанови застережено, що при невиконанні рішення в наданий строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.
З огляду на викладені вище положення чинного законодавства початком примусового виконання виконавчого листа Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 10 квітня 2007 року у справі №2/648/2006 є винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження від 20 червня 2007 року.
При цьому, матеріали справи не містять доказів виконання рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області, на примусове виконання якого виданий виконавчий лист від 10 квітня 2007 року, боржником, як до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, так і у семиденний строк після відкриття виконавчого провадження ВП №4022699, як встановлено у постанові про відкриття виконавчого провадження від 20 червня 2007 року.
Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 23 вересня 2020 року у справі №689/1268/20 здійснено заміну сторони (боржника) виконавчого провадження №4022699 з ДК «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» його правонаступником - Акціонерним товариством «Укргазвидобування».
Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 27 грудня 2012 року Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" припинена як юридична особа за рішенням засновників. Водночас, правонаступником Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" зареєстровано юридичну особу - Акціонерне товариство "Укргазвидобування".
За таких обставин Акціонерне товариство "Укргазвидобування" є правонаступником прав та обов'язків Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
За приписами частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
12 січня 2021 року державним виконавцем винесено постанову у ВП №4022699 про заміну сторони виконавчого провадження.
Таким чином, боржником у виконавчому провадженні ВП №4022699 стало АК «Укргазвидобування», до якого, як до правонаступника Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" перейшли всі права та обо'язки первісного боржника.
Дійсно, матеріали справи містять платіжне доручення №334243 від 02 жовтня 2020 року про сплату боржником - правонаступником - Акціонерним товариством «Укргазвидобування» коштів у сумі 5000,00 грн на погашення боргу на користь ОСОБА_1 .
Однак, в розумінні Закону України «Про виконавче провадження», як в редакції Закону №606-XIV, так і в редакції Закону № 1404-VІІІ сплата правонаступником коштів 02 жовтня 2020 року не є добровільним виконанням судового рішення.
За таких обставин державний виконавець при прийнятті постанови від 19 травня 2021 року ВП №4022699 про стягнення виконавчого збору у розмірі 500,00 грн діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
У відповідності з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Позивачем по справі не доведено обгрунтованість заявленого позову, а відтак позов задоволенню не підлягає.
В зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати, які підлягають розподілу у відповідності зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 287, 250 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Укргазвидобування» відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 287, 296 - 297, з урахуванням перехідних положень, Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко