ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 червня 2021 року м. Київ № 640/15695/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аверкова В.В., розглянувши, у порядку письмового провадження, заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі
за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу в розмірі 1 180 590,71 грн,
Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути податковий борг фізичної особи ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1 083 317,05 грн та по військовому збору з фізичних осіб у сумі 97 273,66 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Київській області - задоволено повністю. Стягнуто податковий борг фізичної особи ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1 083 317 (один мільйон вісімдесят три тисячі триста сімнадцять) гривень 05 копійок та по військовому збору з фізичних осіб у сумі 97 273 (дев'яносто сім тисяч двісті сімдесят три тисячі) 66 копійок.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року набрало законної сили - 24 листопада 2020 року.
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про розстрочення виконання зазначеного рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2021 року призначено судове засідання щодо розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду на 01 червня 2021 року. Зобов'язано заявника подати до суду до 31 травня 2021 року: довідку 1 ДФ, докази отримання оплати нотаріальних послуг за 2020 та 2021 року та всі наявні докази у заявника на підтвердження її скрутного матеріального стану.
У судовому засіданні 01 червня 2021 року, суд, відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, перейшов до подальшого розгляду заяви про розстрочення виконання рішення у порядку письмового провадження.
Станом на 30 червня 2021 року від заявника до суду не надходило документів на вимогу ухвали суду від 24 травня 2021 року.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та вказану заяву, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, урегульовані Податковим кодексом України.
Стаття 100 Податкового кодексу України передбачає розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.
Згідно з пунктом 100.1, пунктом 100.2 статті 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 100.4 статті 100 Податкового кодексу України підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Пунктом 100.6 статті 100 Податкового кодексу України встановлено, що розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 затверджено Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин.
Згідно з пунктом 1 Розділу І цього Переліку обставиною, що є підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника, є зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або не доведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, а також неперерахування (несвоєчасне перерахування) заявнику з бюджету коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів).
Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 574, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за №1853/24385, затверджено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків (надалі - Порядок).
Згідно з пунктом 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення). Визначення сум грошових зобов'язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться органами доходів і зборів.
Наведене свідчить, що чинне податкове законодавство передбачає особливий порядок розстрочення податкового боргу.
Водночас, суд зазначає, що процедура розстрочення податкового боргу платника податків та розстрочення виконання судового рішення не можуть ототожнюватись, а відтак, розглядаючи питання відстрочення виконання судового рішення, застосуванню підлягає положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 2а-25767/10/0570 та від 10 червня 2020 року у справі №809/949/17.
Порядок та підстави відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення встановленні у статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частин першої, другої та третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Тобто, під встановленням способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. При цьому, змінюючи або встановлюючи новий спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Відповідно до частини четвертої та п'ятої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до частини дев'ятої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України
Із системного аналізу наведеної статті слідує, що відстрочення, розстрочення виконання рішення суду здійснюється у виняткових випадках і є правом, а не обов'язком суду, а відповідне рішення приймається судом на основі закону та власних переконань.
Необхідною умовою для надання відстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.
При цьому, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути лише конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.
Обґрунтовуючи заяву про необхідність розстрочення виконання рішення суду відповідач зазначає про скрутний фінансовий стан, обумовленим тяжким фінансовим становищем протягом тривалого періоду із-за обмеження здійснення професійної діяльності, що викликане введенням карантину та суттєвим зменшенням попиту населення на нотаріальні послуги, просить суд прийняти рішення про розстрочення виконання судового рішення.
У відповідності до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд враховує, що 11 березня 2020 року постановою Кабінету Міністрів України № 211 установлений на всій території України карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Також, 17.03.2020 Верховна Рада України прийняла законопроект №3219 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким карантин визначено форс-мажорною обставиною, а також запроваджено податкові та адміністративні пільги для підприємств, бізнесу та громадян у зв'язку із запровадженням карантину через пандемію коронавірусу.
При цьому, суд також враховує умови роботи відповідача у зв'язку із установленим на всій території України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Проте, заявник не надала жодного доказу, який би свідчив, що у зв'язку з вищевикладеними обставинами, вона не працювала, не мала взагалі будь-якого доходу і як наслідок це вплинуло на її платоспроможність та унеможливило сплату боргу.
Отже, в даному випадку правові підстави для розстрочення виконання рішення суду відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні зави ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року - відмовити.
Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до частини другої статті 293, статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя В.В. Аверкова