ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
30 червня 2021 року м. Київ №640/15459/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши матеріали позовної заяви в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
провизнання протиправними та скасування містобудівних умов
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якому просила суд:
- визнати протиправними та скасувати надані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 від 28 лютого 2013 року №2394/0/12/009-13.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Представник позивача подав клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. У клопотанні позивач пояснив, що про порушення власних прав дізнався лише після ознайомлення з відповіддю на адвокатський запит від 22 квітня 2021 року.
З даного приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають, зокрема, з органами Пенсійного фонду України (хоча можуть бути застосовані висновки і у інших спорах щодо строку звернення до суду) особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).
Суд звертає увагу, що позивач наголосив на тому, що є власником земельної ділянки суміжної до земельної ділянки, щодо якої надано оскаржувані містобудівні умови, та проживає за цією адресою, в той же час не була обізнана про наявність оскаржуваних містобудівних умов.
Утім, на переконання суду, особа, яка є власником земельної ділянки, при цьому безпосередньо проживає за адресою АДРЕСА_2 , що є суміжною земельною ділянкою щодо якої видано оскаржувані містобудівні умови, - має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого вчиняються дії щодо забудови такої земельної ділянки, якщо на її думку така забудова порушує права у користуванні власною земельною ділянкою.
Отже, з дня виявлення вчинення активних дій щодо забудови такої земельної ділянки, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи, а тому доводи представника позивача щодо виявлення факту порушення права позивача лише після відповіді на адвокатський запит від 22 квітня 2021 року, суд вважає неповажними та відмовляє в задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що недоліки, визначені в ухвалі від 08 червня 2021 року, позивачем належним чином не усунуті, а тому позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтями 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -
1. Відмовити в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування містобудівних умов - повернути позивачу.
3. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
4. Копію ухвали про повернення позовної заяви разом з доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко