Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" липня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1662/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія", м.Есхар Харківської області
про стягнення 24 777,21грн.
без виклику учасників справи
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" (надалі - відповідач) про стягнення 24777,21грн., з яких: 9629,86грн. пені, 4343,46грн. 3% річних та 10803,89грн. інфляційних втрат.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого природного газу за договором постачання природного газу №1025/1718-БО-32 від 04.09.2017.
Ухвалою від 11.05.2021 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Зокрема, частиною 5 статті 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
У даному випадку клопотань про розгляд справи з повідомленням учасників справи до суду не надходило.
В той же час, відповідач 31.05.2021 скористався своїм правом на подання відзиву, в якому він просив суд зменшити розмір пені до 100%, а в іншій частині позов задовольнити. При цьому, відповідач зазначив, що він регулярно здійснював платежі за договором і не мав наміру ухилятися від його виконання. Відповідно до умов п.6.4 Договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору, сторони погоджуються що грошова сума, яка надійшла від споживача (відповідача), погашає вимоги постачальника (позивача) у такій черговості, незалежно від призначення платежу, визначеного позивачем: 1. У першу чергу витрати постачальника, пов'язані з одержанням виконання; 2. У другу - інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3. У третю чергу - основна сума заборгованості. Позивач зараховував платежі відповідача весь час - як основні платежі, що вбачається з суті позовних вимог, що підтверджує факт низького ступеню збитковості для позивача. Крім того, відповідач вказує на те, що його підприємство у період дії Договору перебувало у збитковому фінансовому стані.
У строк встановлений судом в ухвалі від 31.05.2021 позивач не скористався правом на подання відповіді на відзив в порядку статті 166 ГПК України.
Згідно з частиною 2 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 1 статті 248 ГПК України).
Відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
04 вересня 2017 року між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір №1025/1718-БО-32 постачання природного газу (надалі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов'язався оплатити його на умовах цього договору.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.
Згідно з пунктом 2.1 Договору позивач передає відповідачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 (включно) природний газ обсягом до 1462,0тис.куб.м.
Додатковою угодою №2 від 04.04.2018 пункт 2.1 Договору доповнено абзацом, відповідно до якого позивач передає відповідачу з 01.04.2018 по 31.05.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 104,00тис.куб.м.
Пунктом 3.7 Договору передбачено, що приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.
Ціна за 1000куб.м. природного газу була встановлена сторонами в пункті 5.2 Договору в розмірі 9488,64грн. (з ПДВ).
За умовами пункту 6.1 Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Згідно з пунктом 12.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 04.04.2018) він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 по 31.05.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Відповідно до наявних у справі актів приймання-передачі природного газу від 31.12.2017, 31.01.2018, 28.02.2018, 31.03.2018, 30.04.2018 на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 237747,35грн. Дані акти підписано уповноваженими представниками сторін і скріплено їх печатками.
Відповідач за поставлений природний газ розрахувався з порушенням передбачених Договором строків, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості, а також доданими до відповіді на відзив банківськими виписками.
Враховуючи несвоєчасне погашення заборгованості відповідачем, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом, в якому просив стягнути на свою користь 9629,86грн. пені, 4343,46грн. 3% річних та 10803,89грн. інфляційних втрат.
Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам сторін, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За умовами частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 526 ЦК України та частини 1 статті 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріали справи свідчать, що відповідач повністю розрахувався за поставлений газ згідно Договору, але з порушенням узгоджених сторонами строків оплати.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.2 Договору визначено, що у разі прострочення відповідачем оплати згідно п. 6.1 Договору, відповідач зобов'язується сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі 16,4 % річних (з 01.01.2018 - 15,3 % річних згідно Додаткової угоди № 1 від 12.01.2018 до Договору), але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Крім того, згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаних норм чинного законодавства та умов Договору, позивачем за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань нараховано відповідачу 9629,86грн. пені, 4343,46грн. 3% річних та 10803,89грн. інфляційних втрат.
Перевіривши розрахунки вказаних сум, суд вважає їх такими, що відповідають матеріалам справи та вимогам законодавства, а тому вважає за можливе задовольнити їх у повному обсязі.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
У п. 3.17.4 постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", роз'яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
В даному випадку суд враховує, що грошові кошти за договором вносились несвоєчасно, чим останній порушує права та інтереси позивача. Доказів вжиття відповідачем відповідних заходів з цього приводу матеріали справи також не містять. Також матеріали справи не містять і доказів фактичної неможливості сплати відповідачем заборгованості за договором.
Крім того, розмір нарахованої позивачем до стягнення з відповідача пені є співрозмірним з допущеним відповідачем порушенням, не є надмірно великим, що в майбутньому стимулюватиме відповідача належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання, відповідно до цього суд не вважає даний випадок винятковим,
Також, суд зазначає, що зменшення суми пені на 100 % є значним та не повною мірою узгоджується з приписами ст. 551 ЦК України, ст. 223 ГК України щодо врахування інтересів як боржника, так і кредитора при зменшенні судом розміру неустойки (штрафних санкцій).
За таких обставин, у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 100 % слід відмовити.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" (63524, Харківська область, Чугуївський район, смт.Есхар, вул.152 Стрілецької дивізії, буд.16, код 34181461) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 9629,86грн. пені, 4343,46грн. 3% річних та 10803,89грн. інфляційних втрат, а також 2270,00грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "01" липня 2021 р.
Суддя М.В. Калантай