17 червня 2021 року Справа № 915/367/21
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Берко О.В.,
представника позивача: Штабовенка Д.В. - ордер Серії АР №1036709 від 15.03.2021 (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);
представника відповідача: Свернюк С.П. - самопредставництво (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТК ПЛЮС" (юридична адреса: 69001, м.Запоріжжя, вул.Рекордна, буд.16а, код ЄДРПОУ 36159024; e-mail: pmu@reis.zp.ua),
до відповідача: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (юридична адреса: 01032, м.Київ, вул.Назарівська, буд.3, код ЄДРПОУ 24584661; e-mail: energoatom@atom.gov.ua),
в особі: Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, код ЄДРПОУ ВП:20915546),
про: стягнення заборгованості у розмірі 841149,68 грн.
Згідно відповіді на відзив б/н від 21.05.2021 (вх.№8180/21 від 28.05.2021): стягнення заборгованості у розмірі 840311,82 грн, з яких: 786300,0 грн основний борг, 44202,76 грн збитки від інфляції та 9809,06 грн - 3% річних, -
22.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗТК ПЛЮС" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 15.03.2021 (вх.№4249/21), в якій просить суд стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 841149,68 грн заборгованості за поставлений по Договору на постачання товару №53-123-01-20-06170 від 05.03.2020 товар, з яких: 786300,0 грн основний борг, 44202,76 грн збитки від інфляції та 10646,92 грн - 3% річних.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам договору та приписам чинного законодавства не розрахувався за поставлений товар, що стало підставою для звернення до суду з вимогою про стягнення основного боргу за поставлений товар та нарахування на суму основного боргу збитки від інфляції та 3% річних.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2021, - справу №915/367/21 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.
Ухвалою суду від 29.03.2021 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
05.04.2021 від позивача на адресу суду надійшла заява б/н від 31.03.2021 (вх.№5042/21) про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 29.03.2021.
Ухвалою суду від 12.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 17.05.2021.
11.05.2021 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву №32/494 від 06.05.2021 (вх.№7048/21), в якому останній зазначає, що у зв'язку із значним зростанням простроченої заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед ДП "НАЕК" Енергоатом", суттєвим зменшенням обсягу відпуску електроенергії, виникла серйозна фінансова криза не платежів, що, в свою чергу, і призвело до порушення строків виконання зобов'язань з оплати за договорами, у тому числі за Договором на постачання товару №53-123-01-20-06170 від 05.03.2020. Відповідач звертає увагу суду, що вина як підстава для відповідальності ВП ЮУ АЕС відсутня.
Крім того, 11.05.2021 від відповідача до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами б/н б/д (вх.№7049/21), в якому просить суд зменшити витрати на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до 1000,0 грн.
17.05.2021 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 08.06.2021.
28.05.2021 від відповідача на адресу суду надійшли пояснення №32/594 від 26.05.2021 (вх.№8173/21), в яких надано контррозрахунки та пояснення щодо правильності нарахування позивачем збитків від інфляції та 3% річних.
28.05.2021 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив б/н від 21.05.2021 (вх.№8180/21), в якій він зазначив, що поданий відзив та клопотання відповідача носять суто формалістичний характер, доводи відповідача жодним чином не спростовують фактичні обставини справи та не звільняють відповідача від відповідальності за невиконання зобов'язання за договором. Позивач вказує, що з урахуванням заяви про залишення без розгляду позовних вимог в частині нарахованих 3% річних за період з 29.09.2020 по 11.10.2020, на підставі оновленого розрахунку, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 840311,82 грн, з яких: 786300,0 грн основний борг, 44202,76 грн збитки від інфляції та 9809,06 грн - 3% річних. Також надійшла заява б/н від 21.05.2021 (вх.№8180/21), в якій просить залишити без розгляду позовні вимоги в частині стягнення нарахованих 3% річних за період з 29.09.2020 по 11.10.2021 в сумі 837,86 грн та вирішити питання про повернення позивачу судового збору в сумі 12,56 грн.
28.05.2021 від позивача на адресу суду надійшла заява про надання доказів в підтвердження заявлених витрат на професійну правничу допомогу б/н від 21.05.2021 (вх.№8183/21), в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 8400,0 грн.
У судовому засіданні 08.06.2021 судом оголошувалась перерва до 17.06.2021.
17.06.2021 суд ухвалив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТК ПЛЮС" б/н від 21.05.2021 (вх.№8180/21) про залишення без розгляду позовних вимог в частині нарахованих 3% річних за період з 29.09.2020 по 11.10.2020 в сумі 837,86 грн, задоволено. Позовні вимоги в частині стягнення нарахованих 3% річних за період з 29.09.2020 по 11.10.2020 в сумі 837,86 грн, залишено без розгляду. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗТК ПЛЮС" у задоволенні клопотання про повернення позивачу судового збору в сумі 12,56 грн.
У судовому засіданні 17.06.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
05.03.2020 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (покупець, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗТК ПЛЮС" (постачальник, позивач у справі) було укладено Договір на постачання товару №53-123-01-20-06170 (надалі - Договір) (т.1 а.с.11-16), за умовами якого постачальник зобов'язався передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар - код CPV 31710000-6 по ДК 021:2015 - Електронне обладнання (Радіодеталі в асортименті) (далі - товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у Специфікації №1 (Додаток до договору №1), що є невід'ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару не раніше 2019 року (п.1.1 Договору).
Згідно п.2.1 Договору загальна вартість товару є твердою та складає 786300,0 грн з ПДВ.
Відповідно до п.2.2 Договору за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно Специфікації №1 (Додаток до договору №1) та виконання постачальником умов п.п.3.2, 5.1 цього Договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.
Пунктом 3.2 Договору передбачено, що з товаром постачальник надає покупцю:
- видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно (для платників ПДВ);
- податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на електронну адресу покупця Yuaes_pdv2@sunpp.atom.gov.ua протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН;
- гарантійний лист постачальника, або паспорт, або сертифікат, або документ, підтверджуючий якість товару (завірені печаткою постачальника).
Пунктом 3.3 Договору визначено, що датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.
Згідно п.5.1 Договору приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкцій П-6 "Про порядок приймання продукції по кількості" і П-7 "Про порядок приймання продукції по якості", СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС".
Договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою. Дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.12.1 цього договору, та закінчується 31.12.2021 (п.п.12.1, 12.2 Договору).
Судом встановлено, що на виконання п.1.1 Договору між сторонами було складено та підписано Специфікацію №1 (Додаток №1 до договору), якою визначено найменування товару, кількість, асортимент та ціну (т.1 а.с.17-41).
На виконання умов Договору та Додатку №1 до нього позивачем було поставлено товар відповідачу на загальну суму 786300,0 грн, що підтверджується видатковими накладними (т.1 а.с.42-68):
-№РН-0000029 від 01.06.2020 на загальну суму 167220,0 грн з відміткою про отримання товару відповідачем - 09.06.2020;
-№РН-0000030 від 01.06.2020 на загальну суму 42114,24 грн з відміткою про отримання товару відповідачем - 09.06.2020;
-№РН-0000031 від 02.06.2020 на загальну суму 48552,60 грн з відміткою про отримання товару відповідачем - 09.06.2020;
-№РН-0000032 від 02.06.2020 на загальну суму 21235,92 грн з відміткою про отримання товару відповідачем - 09.06.2020;
-№РН-0000033 від 02.06.2020 на загальну суму 9725,04 грн з відміткою про отримання товару відповідачем - 09.06.2020;
-№РН-0000034 від 09.06.2020 на загальну суму 63546,60 грн з відміткою про отримання товару відповідачем - 15.06.2020;
-№РН-0000035 від 09.06.2020 на загальну суму 61733,64 грн з відміткою про отримання товару відповідачем - 15.06.2020;
-№РН-0000036 від 09.06.2020 на загальну суму 62528,40 грн з відміткою про отримання товару відповідачем - 15.06.2020;
-№РН-0000037 від 09.06.2020 на загальну суму 150575,04 грн з відміткою про отримання товару відповідачем - 15.06.2020;
-№РН-0000041 від 18.06.2020 на загальну суму 21176,40 грн з відміткою про отримання товару відповідачем - 22.06.2020;
-№РН-0000042 від 18.06.2020 на загальну суму 9382,08 грн з відміткою про отримання товару відповідачем - 22.06.2020;
-№РН-0000043 від 18.06.2020 на загальну суму 10175,88 грн з відміткою про отримання товару відповідачем - 22.06.2020;
-№РН-0000044 від 18.06.2020 на загальну суму 9892,08 грн з відміткою про отримання товару відповідачем - 22.06.2020;
-№РН-0000045 від 18.06.2020 на загальну суму 34420,32 грн з відміткою про отримання товару відповідачем - 22.06.2020;
-№РН-0000047 від 02.07.2020 на загальну суму 16036,44 грн з відміткою про отримання товару відповідачем - 09.07.2020;
-№РН-0000048 від 02.07.2020 на загальну суму 9869,52 грн з відміткою про отримання товару відповідачем - 09.07.2020;
-№РН-0000049 від 02.07.2020 на загальну суму 4755,0 грн з відміткою про отримання товару відповідачем - 09.07.2020;
-№РН-0000050 від 03.07.2020 на загальну суму 2009,64 грн з відміткою про отримання товару відповідачем - 09.07.2020;
-№РН-0000051 від 03.07.2020 на загальну суму 6739,68 грн з відміткою про отримання товару відповідачем - 09.07.2020;
-№РН-0000052 від 03.07.2020 на загальну суму 9117,72 грн з відміткою про отримання товару відповідачем - 09.07.2020;
-№РН-0000062 від 20.07.2020 на загальну суму 6450,96 грн з відміткою про отримання товару відповідачем - 27.07.2020;
-№РН-0000063 від 20.07.2020 на загальну суму 11061,0 грн з відміткою про отримання товару відповідачем - 27.07.2020;
-№РН-0000064 від 20.07.2020 на загальну суму 7981,80 грн з відміткою про отримання товару відповідачем - 27.07.2020.
За вищевказаними видатковими накладними позивачем були зареєстровані податкові накладні (т.1 а.с.69-103). Остання податкова накладна була зареєстрована 31.07.2020, що підтверджується копією відповіді ГУ ДПС у Запорізькій області згідно Додатку №13577/6/08-01-18-02-17 від 04.03.2021 (т.1 а.с.104-105).
Факт отримання товару на вище зазначену суму відповідачем не заперечується. Претензій щодо якості поставленого товару на адресу позивача від відповідача не надходило.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання з оплати придбаного ним товару за Договором на постачання товару №53-123-01-20-06170 від 05.03.2020 у сумі 786300,0 грн не здійснив, що призвело до утворення заборгованості на вказану суму.
Позивач звернувся до відповідача з листом №28-09/3 від 28.09.2020, в якому просив останнього виконати договірні зобов'язання та в найкоротший термін погасити заборгованість (786300,0 грн) перед позивачем у повному обсязі.
В свою чергу відповідачем було направлено на адресу позивача лист №07/16399 від 02.10.2020, в якому він визнає заборгованість перед позивачем у розмірі 786300,0 грн. Вказує, що на сьогоднішній час в зв'язку зі значним зростанням простроченої заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед ДП "НАЕК "Енергоатом", суттєвим зменшенням обсягу відпуску електроенергії виникла фінансова криза неплатежів. На підставі Окремого доручення від 30.04.2020 №15 ДП НАЕК "Енергоатом", просить позивача розглянути можливість перенесення термінів виконання договірних зобов'язань, в частині сплати по договору за раніше поставлені ТМЦ, на максимально можливі терміни.
В подальшому позивач знову звернувся до відповідача з листом №3-11/1 від 03.11.2020, в якому позивач погодився з відтермінуванням виконання договірних зобов'язань ДП НАЕК "Енергоатом" ВП "ЮУ АЕС" у частині сплати за раніше поставлені ТМЦ до кінця 2020 року. Із свого боку просить здійснити розрахунки за Договором на постачання товару №53-123-01-20-06170 від 05.03.2020 у будь-який зручний спосіб до 31.12.2020.
Отже, загальна сума прострочення відповідачем з оплати за поставлений йому товар за Договором на постачання товару №53-123-01-20-06170 від 05.03.2020 склала 786300,0 грн, що стало підставою звернення позивача до суду.
Станом на час розгляду справи, відповідач не надав суду доказів оплати заборгованості за поставлений йому товар на загальну суму 786300,0 грн.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.
У відповідності до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч.1 ст.173 ГК України).
Частинами 1, 2 ст.180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
За приписами ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Будь-яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання за спірним договором щодо повної та своєчасної оплати за поставлений йому товар, останній, у порушення приписів ст.ст.73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості.
Відповідач не спростував вимоги позивача та не надав суду відповідні докази, які свідчать про погашення ним суми основного боргу в розмірі 786300,0 грн.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 786300,0 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивачем також нараховано та заявлено до стягнення збитки від інфляції у розмірі 44202,76 грн за період з жовтня 2020 року по лютий 2021 року та 3% річних у розмірі 9809,06 грн за період з 12.10.2020 по 12.03.2021 згідно оновленого розрахунку заборгованості, наданого разом із відповіддю на відзив б/н від 21.05.2021 (вх.№8180/21).
У наданому відповідачем контррозрахунку кінцевою датою періоду нарахування зазначено 28.02.2021.
Перевіривши розрахунки збитків від інфляції та 3% річних суд вважає позовні вимоги в частині стягнення збитків від інфляції та 3% річних обґрунтованими та арифметично вірними.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача.
До того ж позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8400,0 грн.
Відповідно до положень ч.1 та п.1) ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).
За частинами 3, 4 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивач надав суду:
- Договір про надання правничої допомоги б/н від 11.03.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗТК ПЛЮС" та Адвокатським об'єднанням "Юридична компанія Радник" в особі керуючого партнера адвоката - Штабовенка Дениса Всеволодовича;
- Додаткову угоду №1 від 03.03.2021 до вказаного договору, відповідно умов, якої Адвокатське об'єднання зобов'язується надати клієнту наступну правничу допомогу:
-п.п.1.1. складання та подання позовної заяви до Господарського суду Миколаївської області за позовом ТОВ "ЗТК ПЛЮС" до ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Южно-Українська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" про стягнення заборгованості;
-п.п.1.2. Складання заяв по суті спору та додаткових процесуальних документів по справі;
-п.п.1.3. Представництво інтересів в судових засіданнях по справі.
У відповідності до умов Додаткової угоди №1 до договору сторони визначили, що:
- винагорода Адвокатського об'єднання за п.1.1 цієї угоди складає 5000,0 грн, які оплачуються протягом десяти днів з моменту підписання цієї угоди (п.2);
- винагорода Адвокатського об'єднання за п.1.1 цієї угоди встановлюється в залежності від часу роботи Адвокатського об'єднання для підготовки відповідного процесуального документу, із розрахунку одна година роботи = 1250,0 грн (п.3);
- винагорода Адвокатського об'єднання за п.1.2 цієї угоди встановлюється в залежності від часу роботи Адвокатського об'єднання для підготовки відповідного процесуального документу, із розрахунку одна година роботи = 1000,0 грн (п.4);
- винагорода Адвокатського об'єднання за п.1.3. цієї угоди складає: 1200,0 грн за одне судове засідання у справі, у випадку участі адвокатів в судовому засіданні безпосередньо в Господарському суді Запорізької області або за допомогою відеоконферензвязку. Винагорода сплачується авансом або протягом десяти днів з моменту виставленого рахунку (п.5);
- рахунок-фактура №СФ-0000117 від 12.03.2021 на суму 5000,0 грн та платіжне доручення №1251 від 15.03.2021, що підтверджує сплату позивачем адвокату наданої правової допомоги у розмірі 5000,0 грн;
- рахунок-фактура №СФ-0000199 від 21.05.2021 на суму 3400,0 грн та платіжне доручення №1307 від 21.05.2021, що підтверджує сплату позивачем адвокату наданої правової допомоги у розмірі 3400,0 грн.
Судом встановлено, що представником позивача в Господарському суді Миколаївської області був адвокат Штабовенко Денис Всеволодович, відомості про якого розміщені в Єдиному реєстрі адвокатів України, який діяв на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги Серія АР №1036709 від 15.03.2021 (т.1 а.с.9).
Адвокат Штабовенко Д.В. в межах даної справи №915/367/21 підготував та підписав позовну заяву, заяву про усунення недоліків позовної заяви, відповідь на відзив, заяву про залишення без розгляду позовних вимог в частині нарахованих 3% річних за період з 29.09.2020 по 11.10.2020, заяву про надання доказів в підтвердження заявлених витрат на професійну правничу допомогу, клопотання про проведення відеоконференції, 17.05.2021, 08.06.2021 та 17.06.2021 приймав участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, проведених поза межами приміщення суду з використанням комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".
Відповідач в клопотанні б/н б/д (вх.№7049/21 від 11.05.2021) не погоджується із заявленими позивачем витратами на правничу допомогу та просить суд зменшити витрати до 1000,0 грн, посилаючись на те, що йому зовсім не зрозуміло, якими критеріями керувався адвокат під час складання вартості правової допомоги. Наприклад, яка дійсна вартість години роботи адвоката, з чого саме складається така вартість, чи має бути присутній елемент іміджу, рейтингу адвоката, або чи має справа для позивача важливе зазначення, чи, можливо, позивач є публічною особою, і відповідно, така справа має публічний інтерес для суспільства. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтвердженні та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (постанова палати КЦС Верховного Суду від 03.05.2018 по справі №372/1010/16-ц). Відповідач вказує на те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, а саме доказів на підтвердження виконаних послуг, перелік складових наданих послуг, розрахунок вартості складових наданих відповідних послуг, і тому це є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
В свою чергу позивач у відповіді на відзив б/н від 21.05.2021 (вх.№8180/21 від 28.05.2021), виклав свої заперечення на вищезазначене клопотання відповідача та зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу, що були понесені позивачем документально підтвердженні, абсолютно співмірні із складністю справи, ціною позову та витраченим часом адвоката, а також відповідають принципам розумності та справедливості.
Судом приймається до уваги, що згідно ст.16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12) ч.3 ст.2 ГПК України).
Водночас за змістом ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).
У розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Зокрема, відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч.6, 7, 9 ст.129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України, може з власної ініціативи не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч.5-7, 9 ст.129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (до таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18).
У п.1) ч.4 ст.129 ГПК України вказано, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному ч.6 ст.126 ГПК України не доведено неспівмірність заявлених витрат, суд дійшов висновку про необхідність покладених зазначених витрат на відповідача.
Враховуючи викладене, покладенню на відповідача підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 8400,0 грн.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 126, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м.Київ, вул.Назарівська, буд.3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, код ЄДРПОУ ВП:20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТК ПЛЮС" (69001, м.Запоріжжя, вул.Рекордна, буд.16а, код ЄДРПОУ 36159024) 786300,0 грн основного боргу, 44202,76 грн збитки від інфляції, 9809,06 грн - 3% річних, 12604,63 грн судового збору та 8400,0 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне судове рішення складено 29 червня 2021 року.
Суддя М.В. Мавродієва