Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
29 червня 2021 рокуСправа № 912/1364/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.
при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №912/1364/21 від 11.05.2021
за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України"), код ЄДР 20077720, вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01601
до відповідача: Комунального підприємства "Теплоенергетик" Кропивницької міської ради" (далі - КП "Теплоенергетик" КМР"), код ЄДР 24153576, вул. Сергія Гришина, буд. 23/16, м. Кропивницький, 25030
про стягнення 17 674 723,60 грн
від позивача (в режимі відеоконференції) - адвокат Остапенко В.М., довіреність №14-339 від 22.12.2020;
від відповідача - участі не брав.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява АТ "НАК "Нафтогаз України" до КП "Теплоенергетик" КМР" про стягнення 17 674 723,60 грн, з яких: 15 765 743,83 грн основний борг, 331 511,56 грн пеня, 476 556,66 грн 3% річних, 1 100 911,55 грн інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем умов Договору постачання природного газу №6225/1920-ЕЕ-18 від 25.10.2019, в частині повної та своєчасної оплати.
Ухвалою від 11.05.2021 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1364/21. Справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 08.06.2021 - 15:30.
08.06.2021 до суду надійшло клопотання №б/н від 07.06.2021 про зменшення пені директора КП "Теплоенергетик" КМР", у якому міститься вимога зменшити розмір пені до 1000 грн.
Ухвалою від 08.06.2021 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу №912/1364/21 до судового розгляду по суті на 29.06.2021 - 14:30 год.
15.06.2021 на електронну адресу суду надійшли заперечення позивача на клопотання про зменшення пені.
Представник позивача був присутній у судовому засіданні.
Відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив такі обставини справі та відповідні їм правовідносини сторін.
25.10.2019 між АТ НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) та Комунальним підприємством "Теплоенергетик" (далі - КП "Теплоенергетик", Споживач) укладено Договір 6225/1920-ЕЕ-18 постачання природного газу (далі - Договір, а.с. 17-26), відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем виключно для виробництва електричної енергії.
Згідно з п. 2.1. Договору Постачальник передає Споживачу у жовтні 2019 - квітні 2020 року замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 7341,30 тис.куб.метрів, у тому числі по місяцях: жовтень 2019 - 309,90; листопад 2019 - 935,50; грудень 2019 - 1515,60; січень 2020 - 1612,10; лютий 2020 - 1415,60; березень 2020 - 1256,40; квітень 2020 - 296,20.
Відповідно до п. 3.1. Договору Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ власного видобутку та/або імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД2711 21 00 00, ввезений на митну територію України Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") - у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання - передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
В розділі 4 Договору узгоджено ціну природного газу.
Відповідно до п. 4.1. Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 28.01.2020) ціна (без урахування тарифів на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється відповідно до вимог Положення (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 17) та інших нормативно-правових актів і визначається в Прейскуранті на природний газ із ресурсів акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" під час виконання Компанією обов'язків постачати природний газ споживачам, які підпадають під дію спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, покладених на Компанію відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" (далі - Прейскурант). Прейскурант розміщується на офіційному веб-сайті Постачальника.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності).
У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства та/або тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, вони є обов'язковими для Сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін.
Пунктом 4.2 Договору сторони передбачили, що ціна за 1000 куб.м. природного газу визначається Сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі Прейскуранту.
У п. 4.4. Договору сторони погодили, що загальна вартість цього Договору дорівнює вартості фактично використаного за цим Договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування.
Згідно з п. 5.1. Договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п. 7.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 28.01.2020) у разі прострочення Споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього Договору він зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 14,2% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до п. 9.3. Договору строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, збитків становить 5 (п'ять) років.
Згідно з п. 10.3. Договору сторони погодили, що усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово у формі додаткової угоди про внесення змін до цього Договору та підписуються уповноваженими представниками Сторін, крім випадків, зазначених у пунктах 10.4 та 10.5 цього договору.
Розділом 11 Договору передбачено, що він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підпису Постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2020 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Договір підписано сторонами та скріплено печатками.
В подальшому сторонами внесено зміни до Договору шляхом укладення додаткових угод №1 від 28.10.2019, №2 від 12.11.2019, №3 від 09.12.2019, №4 від 28.01.2020, №5 від 24.02.2020, №7/6 від 23.03.2020, №8/7 від 23.04.2020.
Визначальним у таких додаткових угодах є доповнення пункту 4.2 Розділу 4 "Ціна природного газу" пунктами 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3, внесення змін до п. 4.2. Договору.
Так, відповідно до Додаткової угоди №1 від 28.10.2019 ціна за 1000 куб.м газу з 01 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року (включно) становить 4 272,7604 грн, крім того 20% ПДВ, усього разом з ПДВ 5 127,3125 грн.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001 - 157,19 грн за 1000 куб.м. на добу без ПДВУ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63 грн за 1000 куб.м. на добу.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 жовтня 2019 по 31 жовтня 2019 (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4 429,9504 грн за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 5 315,9405 грн за 1000 куб.м.
Відповідно до Додаткової угоди №2 від 12.11.2019 ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2019 року (включно) становить 4 899,00 грн, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 5 878,80 грн.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001 - 157,19 грн за 1000 куб.м. на добу без ПДВУ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63 грн за 1000 куб.м. на добу.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 листопада 2019 по 30 листопада 2019 (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 5 056,19 грн за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 6 067,43 грн за 1000 куб.м.
Відповідно до Додаткової угоди №3 від 09.12.2019 ціна за 1000 куб.м газу з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року (включно) становить 4 276,6958 грн, крім того ПДВ - 20% усього разом з ПДВ - 5 132,035 грн.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001 - 157,19 грн за 1000 куб.м. на добу без ПДВУ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63 грн за 1000 куб.м. на добу.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 грудня 2019 по 31 грудня 2019 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4 433,8858 грн за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 5 320,663 грн за 1000 куб.м.
Відповідно до Додаткової угоди №4 від 28.01.2020 ціна за 1000 куб.м газу з 01 січня 2020 року по 31.01.2020 (включно) становить 4 650,00 грн, крім того ПДВ - 20% усього разом з ПДВ 5 580,00 грн.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013 - 124,16 грн за 1000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 148,99 грн.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 січня 2020 по 31 січня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4 774,16 грн за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 5 728,99 грн.
Відповідно до Додаткової угоди №5 від 24.02.2020 ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 лютого 2020 року по 29 лютого 2020 року (включно) становить 3 948,00 грн, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 4 737,60 грн.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013 - 124,16 грн за 1000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 148,99 грн.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 лютого 2020 по 29 лютого 2020 (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4072,16 грн за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 4 886,59 грн.
Відповідно до Додаткової угоди №7/6 від 23.03.2020 ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 березня 2020 року по 31 березня 2020 року (включно) становить 3 396,00 грн, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 4 075,20 грн.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013 - 124,16 грн за 1000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 148,99 грн.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 березня 2020 по 31 березня 2020 (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 3520,16 грн за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 4 224,19 грн.
Відповідно до Додаткової угоди №8/7 від 23.04.2020 ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) становить 2 897,00 грн, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 3 476,40 грн.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013 - 124,16 грн за 1000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 148,99 грн.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 квітня 2020 по 30 квітня 2020 (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 3021,16 грн за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 3 625,39 грн.
На виконання умов Договору позивач передав у власність КП "Теплоенергетик" природний газ на загальну суму 15 765 743,83 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу. (а.с. 35-41)
Позивач стверджує, що оплату за переданий газ здійснено не було, чим порушено умови господарського зобов'язання, зокрема вимоги пункту 5.1 Договору.
Сума заборгованості за Договором станом на 28.02.2021 складає 15 765 743,83 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом, заявивши до стягнення суму основного боргу, а також пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
При розгляді даного спору господарський суд враховує такі положення чинного законодавства.
Відповідно до ст. 194 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частина 1 ст. 550 ЦК України встановлює загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розміру неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Положеннями п. 1 ст. 233 ГК України встановлено право суду на зменшення розміру санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з невчасним погашення заборгованості за поставлений газ у жовтні 2019 року позивач нарахував 9 339,99 грн пені, 5 939,14 грн 3% річних та 11 319,55 грн інфляційних втрат.
У зв'язку з невчасним погашення заборгованості за поставлений газ у листопаді 2019 року позивач нарахував 106 092,95 грн пені, 84 367,78 грн 3% річних та 177 558,62 грн інфляційних втрат.
У зв'язку з невчасним погашення заборгованості за поставлений газ у грудні 2019 року позивач нарахував 104 473,63 грн пені, 108 496,07 грн 3% річних та 239 569,84 грн інфляційних втрат.
У зв'язку з невчасним погашення заборгованості за поставлений газ у січні 2020 року позивач нарахував 82 825,80 грн пені, 124 225,79 грн 3% річних та 309 094,25 грн інфляційних втрат.
У зв'язку з невчасним погашення заборгованості за поставлений газ у лютому 2020 року позивач нарахував 28 779,19 грн пені, 89 922,61 грн 3% річних та 215 293,98 грн інфляційних втрат.
У зв'язку з невчасним погашення заборгованості за поставлений газ у березні 2020 року позивач нарахував 54 887,11 грн 3% річних та 127 072,86 грн інфляційних втрат.
У зв'язку з невчасним погашення заборгованості за поставлений газ у квітні 2020 року позивач нарахував 8 718,16 грн 3% річних та 21 002,45 грн інфляційних втрат.
Вказані розрахунки здійснені правильно та є обґрунтованими.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає обґрунтованим позов АТ "НАК "Нафтогаз України" повністю у сумі 17 674 723,60 грн, з яких: 15 765 743,83 грн основного боргу, 331 511,56 грн пені, 476 556,66 грн 3% річних та 1 100 911,55 грн інфляційних втрат.
Відповідач просить зменшити розмір пені до 1 000,00 грн. Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, відповідач послався на такі обставини.
КП "Теплоенергетик" КМР" є підприємством стратегічного значення для міста Кропивницького, оскільки від його ефективного функціонування залежить безперебійне постачання тепла мешканцям міста в опалювальний період. Відповідач є збитковим підприємством та основним джерелом його доходів є кошти, що надійшли за надані послуги централізованого теплопостачання.
Вагомою обставиною, що безпосередньо впливає на необхідність зменшення пені є несвоєчасна оплата споживачами послуг з теплопостачання.
Станом на 01.01.2021 дебіторська заборгованість перед відповідачем складає 281 174,4 тис. грн, що підтверджується довідкою про дебіторську заборгованість №13-548/03 від 10.02.2021.
Водночас, КП "Теплоенергетик" КМР" постійно проводиться претензійно-позовна робота щодо зменшення дебіторської заборгованості.
Необхідність зменшення пені зумовлена також економічною необґрунтованістю тарифу підприємства на послуги з теплопостачання та заборгованістю по пільгам та субсидіям на оплату послуги з теплопостачання, що надані населенню.
Так, станом на 01.01.2021, обсяг заборгованості різниці в тарифах на теплову енергію, що надані бюджетним організаціям становить: 48 609 274,39 грн; обсяг заборгованості по субсидіям на оплату послуги з теплопостачання, що надані населенню становить: 1 034 887,33 грн, що підтверджується довідкою №13-549/03 від 10.02.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про ціни і ціноутворення", Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов'язані відшкодувати суб'єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів.
Обсяг невідшкодованої заборгованості за 2012-2015 роки з різниці в тарифах на послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання, надані населенню відповідачем склав 6 млн. грн, а за надані послуги бюджетним установам та організаціям більше 25 млн. грн, що підтверджується протоколами №3 та №4 від 29 травня 2017 року обласної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах.
Через невідповідність тарифів, які не забезпечують рентабельність підприємства та низький рівень розрахунків за послуги теплопостачання споживачами послуг відповідач несе збитки, що підтверджується звітом про фінансові результати за 2020 рік (код рядка 2355 "Збиток" підрозділу "Фінансовий результат від операційної діяльності" розділу 1 "Фінансові результати" у сумі 48 473 000,00 грн) та балансом відповідача на 31 грудня 2019 року (код рядка 1420 "Нерозподілений прибуток" підрозділу "Власний капітал" розділу "Пасив" у сумі 466 197 000,00 грн).
Крім того, відповідно до рішення Міської ради міста Кропивницького "Про повернення з оренди цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" від 06.11.2018 №1942 та акту приймання-передачі в господарське відання ЦМК державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" від 26.04.2019, повернуто з оренди ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "ЦНТІ УНГА" цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" (далі - ЦМК); закріплено за відповідачем на праві господарського відання повернутий з оренди ЦМК.
З метою обслуговування вказаного ЦМК, у тому числі колишніх споживачів послуг з теплопостачання, що надавались ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "ЦНТІ УНГА", відповідачем збільшено штатну чисельність працівників на 377 осіб.
Внаслідок цього, фонд заробітної плати відповідача збільшився на 83%. Одночасно збільшились інші виробничо-господарські витрати, які пов'язані з обслуговуванням зазначеного ЦМК.
Окрім цього, згідно рішення Міської ради міста Кропивницького від 27.08.2019 №2761 "Про врегулювання питань пов'язаних з підготовкою до опалювального сезону" передбачено переведення боргів за договірними зобов'язаннями ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "ЦНТІ УНГА" на КП "Теплоенергетик" як на нового боржника та нового кредитора.
Постановою про арешт коштів боржника від 10.12.2019 у ВП №60810574 накладено арешт на грошові кошти у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, мінімальних витрат виконавчого провадження у загальному розмірі 40045209,92 грн, які належать відповідачу, що містяться на рахунках: в Кіровоградське РУ "Приватбанк" м. Кропивницький МФО 323583, ПАТ "КБ "Надра" Кіровоградське РУ МФО 323624, АБ "Укргазбанк" МФО 320478, ПАТ "Мегабанк" м. Харків МФО 351629, АТ "Укрексімбанк" МФО 351629, АТ "Ощадбанк" МФО 300465, філії Кіровоградське ОУ АТ "Ощадбанк" м. Кропивницький МФО 323475 та всіх інших відкритих рахунках, а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику - відповідачу.
Постановою про арешт коштів боржника від 10.12.2019 у ВП №60810574 накладено арешт на грошові кошти у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, мінімальних витрат виконавчого провадження у загальному розмірі 40045209,92 грн, які належать відповідачу, що містяться на рахунках: в ГУ ДКСУ у Кіровоградській області та всіх інших відкритих рахунках, а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику -відповідачу.
У зв'язку із накладенням арештів на всі рахунки боржника через примусове виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 04.07.2019 у справі №912/684/19 відповідач позбавлений можливості придбання необхідних матеріалів для забезпечення безперебійного теплопостачання мешканцям міста Кропивницького та на об'єкти соціальної інфраструктури, що матиме вкрай небезпечні наслідки для міста.
У своїх запереченнях на клопотання про зменшення пені позивач зазначає таке.
Станом на 31.12.2020, відповідно до консолідованого звіту Позивача, підприємство має збитки у розмірі 19 002 млн. грн.
Розмір торгової дебіторської заборгованості складає 28 129 млн. грн, розмір довгострокових зобов'язань (позик, забезпечень, податкових зобов'язань, тощо) - 82 644 млн. грн, розмір короткострокових зобов'язань - 49 046 млн. грн. (дана інформація є публічно-доступною, повний текст звітності розміщено на офіційному сайті Позивача.
Наведені дані свідчать про значний обсяг несплаченої заборгованості підприємств, нестачу коштів для здійснення поточної діяльності Позивача, у тому числі - для забезпечення підприємств необхідним обсягом природного газу протягом опалювальних сезонів 2017/2018, 2018/2019 та 2019/2020 років.
Позивач зазначає, що строк прострочення з оплати триває більше півтора років. Загалом було поставлено товар на суму 15 765 743,83 грн, при цьому Відповідачем не здійснено жодного платежу.
Позивачем було виконано взяті на себе зобов'язання з постачання природного газу у повному обсязі у строки, передбачені умовами укладеного договору.
Водночас, Відповідачем було допущено прострочення з оплати. Боржник наголошує на заборгованості кінцевих споживачів теплової енергії. Однак, доказів вчинення активних дій, як то - ведення претензійно-позовної роботи з контрагентами для уникнення прострочення матеріали справи не містять.
Не може погодитись АТ "НАК "Нафтогаз України" з доводами відповідача щодо зменшення пені, як то затвердження державними органами економічно необґрунтованих тарифів за послуги з теплопостачання.
По-перше, відносини з послуг теплопостачання взагалі не мають відношення до предмету спору та не впливають на нього.
По-друге, дане твердження має декларативний характер та не доведене належними доказами.
Позивач звернув увагу, що у разі наявності порушення прав та інтересів Відповідач не позбавлений права на захист у передбаченому законодавством порядку даних прав та інтересів. Однак, відповідач не надав суду жодної інформації щодо будь-яких кроків для усунення спірних тарифів.
Статтею 15 Закону України "Про ціни та ціноутворення" встановлено, що Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціпи па товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов'язані відшкодувати суб'єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів. Установлення Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.
Отже, даним Законом передбачено, що за встановлення цін, тарифів, нормативів, нижчих за економічно обґрунтовані відповідальність покладена саме на органи державної влади, прописаний обов'язок компенсувати різницю між такими розмірами.
Положенням ст. 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання. звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Однак, декларуючи відповідні незаконні дії державних органів, Відповідач, всупереч положенням ст. 617 ЦК України, Закону України «Про ціни та ціноутворення» фактично бажає покласти на Відповідача негативні фінансові наслідки та не вчиняє дій з захисту порушених прав та інтересів.
Крім того, право на стягнення шкоди, заподіяної неправомірними діями державних органів передбачено і ст. 1173 ЦК України.
Відповідачем не доведено, у відповідності до вимог ст. 13 ГПК України, ряд обставин - як то використання коштів підприємством на першочергову виплату заробітної плати, податків, зборів. обов'язкових платежів тощо, ведення претензійної та судової роботи щодо контрагентів тощо. Відтак, дані твердження не можуть бути враховані судом при розгляді питання зменшення пені.
Посилання на арешт коштів підприємства, підтверджений постановами від 10.12.2019, не можуть слугувати підтвердженням обмежень у роботі та діяльності Відповідача, оскільки відповідна постанова винесена державним виконавцем наприкінці 2019 року, жодних відомостей про подальший розвиток подій та актуальний стан рахунків надано не було.
АТ "НАК "Нафтогаз України" забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом. Тобто, АТ "НАК "Нафтогаз України" як підприємство державного сектору економіки є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави. Відсутність можливості вчасно розраховуватись за природний газ а як наслідок - відсутність можливості вчасно надати послуги з постачання природного газу спричинить значні соціально та економічно негативні наслідки для всієї України. Так, основним нормативним документом, що регулює порядок та умови постачання природного газу та виділення номінацій захищеним споживачам у опалювальний період 2019-2020 років є постанова Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 року №867, якою затверджено Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - Положення про ПСО).
Дане Положення визначає обсяг та умови виконання спеціальних обов'язків, що покладаються на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам, не створюючи загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації - п. 1 Положення про ПСО.
Згідно пп.1 п.3 Положення встановлено обов'язок АТ "НАК "Нафтогаз України" постачати природний газ виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів, на умовах та у порядку, що визначені Положенням про ПСО.
Нафтогаз виконує покладені на нього урядом спеціальні обов'язки в повній мірі, незважаючи на збитки внаслідок виконання таких обов'язків та накопичення боргів за газ значною частиною цих контрагентів.
Таким чином, несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на Позивача державою обов'язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу.
Слід зазначити, що держава, покладаючи на АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", не виконує свої зобов'язання з компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб'єктом, тим самим спричиняючи до збитків.
Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2018 року по справі №826/6064/17, залишеним в силі постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2018 року, визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо не визначення джерела фінансування та порядку визначення компенсації, що надається суб'єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов'язки.
Позивач зазначає, що у відповідності до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Отже, здійснюючи підприємницьку діяльність, Відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов'язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення. Укладаючи договір на поставку природного газу Відповідач усвідомлював всі ризики та свідомо, з доброї волі погодився на умови поставки, в тому числі і щодо нарахування пені.
При розгляді заявленого відповідачем у справі клопотання про зменшення нарахованої позивачем пені, господарський суд враховує, що КП "Теплоенергетик" КМР" є підприємством, яке надає послуги з централізованого теплопостачання на території м. Кропивницький, а отже основним джерелом доходів такого підприємства є кошти, що надійшли за надані послуги з теплопостачання.
Також судом при вирішенні заявленого відповідачем клопотання враховано таке.
Нормами ст. 19-1 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що оплата теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником, здійснюється споживачами теплової енергії та теплопостачальними організаціями, які купують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні та теплогенеруючі організації для зарахування коштів, у тому числі від теплопостачальних організацій, які отримують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, в уповноваженому банку. Оплата теплової енергії шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється. Кошти, що надійшли на рахунки із спеціальним режимом використання, перераховуються банками згідно з порядком розподілу коштів, затвердженим Кабінетом Міністрів України, виключно на рахунок: гарантованого постачальника; теплогенеруючої організації; теплопостачальної організації; теплотранспортуючої організації. На кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями гарантованого постачальника, теплогенеруючих, теплопостачальних та теплотранспортуючих організацій.
Постановою Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014 затверджено Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки.
Відповідно до вказаного Порядку уповноважений банк здійснює відповідно до реєстру нормативів розподіл коштів, що надійшли за попередній день від структурних підрозділів теплопостачальних і теплогенеруючих організацій та споживачів, і перерахування коштів на рахунки з урахуванням вимог пунктів 14 - 26 цього Порядку.
Згідно з п. 14 Порядку, у разі коли теплопостачальна або теплогенеруюча організація здійснює продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води та самостійно виробляє всю необхідну для цього теплову енергію, кошти, що надійшли на спеціальний рахунок, відкритий теплопостачальною або теплогенеруючою організацією, як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від споживачів, розподіляються згідно з нормативами, розрахованими відповідно до пунктів 15 - 26 цього Порядку, і перераховуються в частині вартості, зокрема, послуг з транспортування природного газу (якщо теплопостачальна або теплогенеруюча організація має чинний договір на транспортування природного газу з оператором газотранспортної системи) - на рахунок оператора газотранспортної системи.
А отже, КП "Теплоенергетик" КМР" - відповідач у справі, самостійно не визначає порядок розподілу коштів, які надійшли на його рахунок зі спеціальним режимом використання, та оплата із такого рахунку відповідних послуг, залежить від розміру коштів, які надійшли від споживачів.
Господарський суд враховує, що згідно з наданою відповідачем інформацією, грошові кошти, що надійшли на спеціальний рахунок, відкритий теплопостачальною або теплогенеруючою організацією, як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від споживачів, розподіляються згідно з нормативами, розрахованими відповідно до пунктів 15-26 Порядку розподілу коштів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 №217, і перераховуються в частині вартості спожитого природного газу - на рахунок постачальника природного газу зі спеціальними обов'язками, яким є НАК Нафтогаз України, вартості послуг з транспортування природного газу - на рахунок оператора газотранспортної системи, вартості послуг з розподілу природного газу - на рахунок оператора газорозподільної системи.
Окрім того, господарський суд бере до уваги той факт, що відповідачу потрібні грошові кошти на виплату заробітної плати робітникам та на підтримання технологічного процесу виробництва теплової енергії з метою забезпечення своєчасного та належного надання відповідних послуг, тоді як згідно Звіту про фінансові результати за 2020 рік відповідач має непокритий збиток в розмірі 44 953 тис. грн, що значно більше, у порівнянні з минулим звітним періодом - 24 765 тис. грн.
Щодо тверджень позивача про неподання доказів щодо арештованих рахунків у виконавчому провадженні №60810574 станом на теперішній час, то господарський суд враховує, що таке виконавче провадження відкрите на виконання наказу у справі №912/684/19 за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України" до КП "Теплоенергетик" про стягнення 37 710 747,34 грн. Тобто, в разі закінчення такого виконавчого провадження та зняття арешту з рахунків відповідача, позивач, як стягувач у справі №912/684/19, був би обізнаний та повідомив суд про завершення такого виконавчого провадження. Відтак у суду немає сумнівів щодо дії арештів рахунків відповідача у виконавчому провадженні №60810574, за неподанням доказів зворотного.
Судом враховано, що позивачем у справі до стягнення також заявлено збитки від інфляції та 3% річних, які також компенсують невчасне погашення заборгованості за Договором.
Заявляючи додаткові вимоги, позивач використав передбачені законодавством і Договором засоби компенсації матеріальних втрат та забезпечення виконання зобов'язання боржником, який відноситься до об'єктів життєзабезпечення та стратегічного призначення. Стягнення з боржника штрафних санкцій спрямоване на дотримання договірної дисципліни і має компенсаційний характер, проте не є і не може бути джерелом збагачення кредитора, а сплата надмірно великих штрафних санкцій зачіпатиме не лише майнові інтереси відповідача, а й, зокрема, можливість вчасного та якісного надання населенню відповідних послуг.
Крім того, діяльність позивача та відповідача, як суб'єктів ринку природного газу, провадиться за принципом забезпечення захисту прав та інтересів споживачів природного газу. У відносинах між сторонами відповідач є споживачем природного газу, а у відносинах з населенням та організаціями - постачальником теплової, електроенергії, тому суд враховує не лише майнові, але й інші інтереси сторін спору.
Господарський суд вважає, що наведені вище обставини та надані докази дають господарському суду підстави для використання свого права на зменшення розміру нарахованої пені.
Разом з цим, враховуючи, що діяльність АТ "НАК "Нафтогаз України" має важливе значення щодо надійного і безпечного функціонування газотранспортної системи та враховуючи правове призначення штрафних санкцій, господарський суд вважає, що зменшення пені згідно клопотання відповідача до 1000,00 грн є занадто значним зменшенням, а тому зменшує розмір неустойки на 50% та стягує з відповідача пеню у розмірі 165 755,78 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так у постанові від 22.01.2020 Верховний Суд у справі №912/684/19 між тими ж сторонами, що і справа, яка розглядається, зазначив:
"6.31. Дійшовши висновків про зменшення пені на 50 %, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правильно встановив та виходив з того, що КП "Теплоенергетик" є підприємством, яке надає послуги з централізованого теплопостачання на території м. Кропивницький та селища Нового, а отже основним джерелом доходів такого підприємства є кошти, що надійшли за наданні послуги з теплопостачання. КП "Теплоенергетик" самостійно не визначає порядок розподілу коштів, які надійшли на його рахунок зі спеціальним режимом використання, та оплата із такого рахунку відповідних послуг, залежить від розміру коштів, які надійшли від споживачів. Грошові кошти, що надходять від споживачів теплової енергії на спеціальні рахунки відкриті в АТ "Ощадбанк" для зарахування коштів, автоматично перераховуються на користь НАК "Нафтогаз України" згідно алгоритму розподілу коштів, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Також судом першої інстанції враховано, що відповідачу потрібні грошові кошти на виплату заробітної плати працівникам та на підтримання технологічного процесу виробництва теплової енергії з метою забезпечення своєчасного та належного надання відповідних послуг, тоді як згідно Звіту про фінансові результати за 2018 рік відповідач має непокритий збиток в розмірі 24 765 тис. грн."
У постанові від 22.01.2021 по справі №912/1215/20 між тими ж сторонами, що і спір у справі №912/1364/21 Верховний Суд залишив в силі рішення суду першої інстанції, в тому числі, в частині зменшення пені до 50%, зазначивши:
"Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, з урахуванням наведених вище положень законодавства, та того, що КП Теплоенегергетик є підприємством, яке надає послуги з централізованого теплопостачання на території м. Кропивницький і основним джерелом доходів такого підприємства є кошти, що надійшли за надані послуги з теплопостачання, співвідношення заподіяних збитків позивачеві та заявлених до стягнення сум, скрутний фінансовий стан відповідача, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені на 50%.
Суд вказав на те, що стягнення з боржника штрафних санкцій спрямоване на дотримання договірної дисципліни і має компенсаційний характер, проте не є і не може бути джерелом збагачення кредитора, а сплата надмірно великих штрафних санкцій зачіпатиме не лише майнові інтереси відповідача, а й, зокрема, можливість вчасного та якісного надання населенню відповідних послуг.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач не є кінцевим споживачем теплової енергії, а є підприємством, яке використовує отриманий природний газ для виробництва та забезпечення безперебійного постачання теплової енергії споживачам для потреб опалення і здійснення оплати поставленого позивачем газу значною мірою залежить від розрахунків споживачів з відповідачем за спожиту теплову енергію.
Судом першої інстанції також враховано інтереси позивача, прийнято до уваги, що діяльність АТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України має важливе значення щодо надійного і безпечного функціонування газотранспортної системи та беручи до уваги правове призначення штрафних санкцій, господарський суд лише частково задовольнив клопотання відповідача, який просив зменшити розмір пені до 1 000,00 грн та зменшив розмір заявлених штрафних санкцій лише на 50%, чим забезпечив дотримання балансу інтересів обох сторін."
Доводи позивача в частині заперечень щодо зменшення штрафних санкцій, судом беруться до уваги, але враховуючи всі вищевикладені підстави, співвідношення розміру заподіяних позивачу збитків та заявлених до стягнення сум, явно скрутний фінансовий стан відповідача, а також інтереси обох сторін у справі, господарський суд вважає можливим зменшити розмір штрафних санкцій до 50 %.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково у сумі 17 508 967,82 грн, у тому числі: основний борг у сумі 15 765 743,83 грн; пеня у сумі 165 755,78 грн; три проценти річних у сумі 476 556,66 грн; інфляційні втрати у сумі 1 100 911,55 грн.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Водночас стосовно зменшення розміру пені на 50 %, то судовий збір за стягнення пені, вимоги за якою не задоволені судом покладається на відповідача на підставі ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.
Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Теплоенергетик" Кропивницької міської ради" (код ЄДР 24153576, вул. Сергія Гришина, 23/16, м. Кропивницький, 25030) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код ЄДР 20077720, вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01601) заборгованість у сумі 17 508 967,82 грн, у тому числі: основний борг у сумі 15 765 743,83 грн, пеня у сумі 165 755,78 грн, три проценти річних у сумі 476 556,66 грн, інфляційні втрати у сумі 1 100 911,55 грн, а також 265 120,85 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити сторонам.
Повне рішення складено 02.07.2021.
Суддя Н.М. Коваленко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.