ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.06.2021Справа № 910/4005/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"
до Обслуговуючого кооперативу "Гаражний Кооператив Автолюбителів "Дніпровський"
про стягнення заборгованості в розмірі 1 129 349,89 грн,
Представники учасників процесу згідно протоколу від 09.06.2021,
У березні 2021 року Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва до Обслуговуючого кооперативу "Гаражний Кооператив Автолюбителів "Дніпровський" про стягнення заборгованості в розмірі 1 129 349,89 грн, з якої 991 262,66 грн основний борг, 16 431,34 грн три проценти річних, 37 729,42 грн інфляційні втрати, 46 087,89 грн пеня та 37 838,58 грн штраф.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача договірних обов'язків за договором про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2017-12/100.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/4005/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.04.2021 та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.
14.04.2021 відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на неможливість забезпечення явки представника, яка спричинена введеними в дію карантинними обмеженнями.
За наслідками судового засідання 14.04.2021 суд задовольнив клопотання відповідача та відклав підготовче засідання на 13.05.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.06.2021.
У судовому засіданні 09.06.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.
Представник відповідача проти задоволення позову висловив усні заперечення.
Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2021, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
15.12.2017 між Підприємством та Кооперативом укладено Договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2017-12/100, за умовами якого Підприємство надає за плату Кооперативу право на організацію та експлуатацію 337 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 38 спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: Дніпровський район, вул. Вершигори, 2 (навпроти), в межах III територіальної зони паркування м. Києва (далі - фіксовані місця для паркування), а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.
Відповідно до п. 1.3. Договору фіксовані місця для паркування вважаються переданими в експлуатацію Кооперативу з моменту набрання чинності Договору.
Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що плата Кооперативом Підприємству становить 6,50 грн. за одне місце для платного паркування транспортних засобів на добу.
Як передбачено п. 3.3. Договору, розрахунок здійснюється шляхом оплати Кооперативом Підприємству у розмірі 100% щомісячного платежу не пізніше 20 числа поточного місяця, відповідно до графіку платежів (додаток 1 до даного Договору).
Відповідно до п. 3.4, 3.5 Договору Підприємство надсилає два примірника акту приймання-передачі наданих послуг Кооперативу шляхом поштового відправлення на адресу Кооперативу, який зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дня прийняття акту приймання-передачі наданих послуг підписати та повернути один примірник акту. Якщо в установлений строк Підприємство не одержить підписаний акт приймання-передачі наданих послуг або мотивовану відмову від його підписання, послуги вважаються прийнятими без зауважень.
Згідно п. 6.1. Договору останній вступає в силу з 01.01.2018 і діє до 31.12.2020.
У подальшому, 24.02.2020 між сторонами укладено угоду про розстрочення боргу щодо Договору № ДНП-2017-12/100 від 15.12.2017, якою сторони домовилися розстрочити заборгованість за період: травень 2019 - лютий 2020, яка становить 577 328,18 грн.
У пункті 2 угоди сторонами наведено графік розстрочення заборгованості зі сплатою щомісячних платежів у період з березня 2020 року по лютий 2021 року включно.
08.07.2020 Підприємство у зв'язку з неналежним виконанням Кооперативом грошових зобов'язань направило лист-вимогу № 053/05-2492 щодо сплати заборгованості, який отриманий Кооперативом 09.07.2020, однак залишений без задоволення.
Крім того, за Кооперативом утворилась заборгованість за Договором № ДНП-2017-12/100 від 15.12.2017 у розмірі 522 140,04 грн за наступні періоди: березень 2019 року, квітень 2019 року, березень 2020 року, липень-грудень 2020 року.
24.11.2020 Кооператив звернувся до Підприємства з заявою щодо зарахування помилково сплачених 23 454,00 грн за платіжним дорученням № 1168 від 27.10.2020 у рахунок погашення заборгованості за Договором про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2017-12/100 від 15.12.2017.
Також, 02.03.2021 Підприємство зверталося до Кооперативу з листом № 053/05-1021, в якому повторно просило підписати та повернути акти надання послуг за Договором про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2017-12/100 від 15.12.2017 за період з березня 2019 року по грудень 2020 року.
Звернувшись з даним позовом до суду, Підприємство просило стягнути за угодою про розстрочення боргу щодо Договору № ДНП-2017-12/100 від 15.12.2017 заборгованість у розмірі 1 129 349,89 грн, з якої 991 262,66 грн основний борг, 16 431,34 грн три проценти річних, 37 729,42 грн інфляційні втрати, 46 087,89 грн пеня та 37 838,58 грн штраф.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
За приписами статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом враховано, що між сторонами укладено угоду про розстрочення боргу за Договором № ДНП-2017-12/100 від 15.12.2017 за період: травень 2019 - лютий 2020, у розмірі 577 328,18 грн, що підтверджує визнання відповідачем даної заборгованості.
Крім того, виходячи з пунктів 3.4, 3.5 Договору, послуги вважаються прийнятими без зауважень у разі не одержання Підприємством підписаного Кооперативом акту приймання-передачі наданих послуг або мотивованої відмови від його підписання.
Разом із цим, матеріали справи не містять доказів надання Кооперативом відповідної відмови щодо підписання актів надання послуг за Договором за період з березня 2019 року по грудень 2020 року, натомість, із матеріалів справи слідує, що Кооператив здійснював часткове погашення утвореного боргу.
Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу Кооперативу, яка складає 991 262,66 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед Підприємством, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з Кооперативу вказаної суми боргу, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.
Враховуючи те, що Кооперативом допущено прострочення зі сплати платежів, Підприємством заявлено до стягнення 16 431,34 грн трьох процентів річних, 37 729,42 грн інфляційних втрат, 46 087,89 грн пені та 37 838,58 грн штрафу.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою. За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з частиною 3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України). Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 4.2 Договору в разі порушення Кооперативом строків здійснення оплати, встановлених цим Договором, Підприємство набуває право вимоги в Кооперативу сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення від суми несплати.
Пунктом 3 угоди про розстрочення боргу щодо Договору № ДНП-2017-12/100 від 15.12.2017 встановлено, що в разі неналежного виконання зобов'язань, передбачених п. 2 угоди, Кооператив зобов'язується сплатити Підприємству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми, передбаченої п. 1 цієї угоди, за кожен день прострочення, а за прострочення строку виконання зобов'язання понад 10 календарних днів, додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від несплаченої суми, передбаченої п. 1 угоди.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, штрафу, інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд дійшов висновку стягнути з Кооперативу відповідні санкції та компенсаційні виплати в заявленому розмірі.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 73-80, 86, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" до Обслуговуючого кооперативу "Гаражний Кооператив Автолюбителів "Дніпровський" про стягнення заборгованості в розмірі 1 129 349,89 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Гаражний Кооператив Автолюбителів "Дніпровський" (02218, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПЕТРА ВЕРШИГОРИ, будинок 2; ідентифікаційний код 22870782) на користь Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (01030, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЛЕОНТОВИЧА, будинок 6; ідентифікаційний код 35210739) 991 262,66 грн (дев'ятсот дев'яносто одну тисячу двісті шістдесят дві гривні 66 копійок) боргу, 46 087,89 грн пені (сорок шість тисяч вісімдесят сім гривень 89 копійок), 37 838,58 грн (тридцять сім тисяч вісімсот тридцять вісім гривень 58 копійок) штрафу, 16 431,34 грн (шістнадцять тисяч чотириста тридцять одну гривню 34 копійок) три проценти річних, 37 729,42 грн (тридцять сім тисяч сімсот двадцять дев'ять гривень 42 копійок) інфляційних втрат, 16 940,25 грн (шістнадцять тисяч дев'ятсот сорок гривень 25 копійок) судового збору.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складений 23.06.2021.
СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ