Справа № 675/870/21
Провадження № 1-кп/675/93/2021
"02" липня 2021 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглядаючи в м. Ізяслав Хмельницької області в відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за №12021244000000262 від 11.05.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізяслав Хмельницької області, фактичне місце проживання якого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з базовою середньою освітою, раніше неодноразово судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-
До Ізяславського районного суду Хмельницької області 31.05.2021 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 (по тексту - ОСОБА_4 , обвинувачений) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 03.06.2021 року було призначено підготовче судове засідання в даному кримінальному провадженні в приміщенні залу судового засідання Ізяславського районного суду Хмельницької області.
При цьому необхідно також зазначити, що згідно ухвали слідчого судді від 26.05.2021 року відносно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24.07.2021 року з можливістю внесення застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 113500 (сто тринадцять тисяч п'ятсот) грн.
Разом з цим, у підготовчому судовому засіданні 02.07.2021 року прокурор заявив клопотання про продовження строку обраного щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави з огляду, що по спливу визначеного строку його дії дане кримінальне провадження не може бути розглянутим по суті, натомість ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу та його подальшого продовження не зменшилися.
Прокурор покликається на те, що в разі зміни запобіжного заходу обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпіого, продовжити вчиняти інші злочини, а інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, за покликанням прокурора необхідно врахувати, що обвинувачений не має постійного місця роботи, сім'ї, проживає без реєстрації в с. Білогородка, будучи неодноразово судимим, маючи не зняту і непогашену судимість може вчиняти інші злочини, незаконно впливати на потерпілого та свідка, з якими проживає водному населеному пункті та перебуває у дружніх відносинах.
На переконання прокурора з урахуванням особи обвинуваченого, який вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення в період іспитового строку, будь-яких підстав для скасування чи зміни йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не має.
Обвинувачений та його захисник вказували на відсутність достатніх підстав для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , просили змінити запобіжний захід на більш м'який, такий як цілодобовий домашній арешт, який повністю забезпечить його процесуальну поведінку під час судового розгляду кримінального провадження.
Захисник заявляючи про наявність підстав для зміни запобіжного заходу, яке підтримав і сам обвинувачений, просив врахувати, що доводи прокурора є непереконливими, оскільки не підтверджені жодними доказами.
При цьому, на думку захисника та обвинуваченого необхідно врахувати, що ризики про які зазначає прокурор в своєму клопотанні є повністю надуманими.
Заслухавши прокурора, який підтримав внесене клопотання, позицію обвинуваченого та його захисника, суд встановив наступні обставини та прийшов до такого висновку.
Подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. 184 та ч. 3 ст. 199 КПК України, матеріали клопотання містять достатні дані про наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Підставою застосування запобіжного заходу є відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Стаття 177 КПК України визначає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України при вирішенні питання про обрання та продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 судом враховуються репутація, дані про його особу, який обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, яке є тяжким злочином, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 6 років; судове провадження знаходиться на початковій стадії.
На переконання суду, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, про що неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії»
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Як вважає суд, санкції інкримінованованого кримінального правопорушення дають об'єктивні підстави вважати, що обвинувачений зможе переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка та/або потерпілого, які є ще не допитаними, з метою покращення свого становища, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Про вказане, зокрема може свідчити і те, що обвинувачений до свого затримання не був працевлаштований, є не одруженим, на утриманні дітей не має, що вказує на його слабкі соціальні зв'язки.
Також суд вказує, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, востаннє 01.06.2020 року Ізяславським районним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком 3 роки, на шлях виправлення не став та скоїв новий умисний тяжкий злочин проти власності під час іспитового строку.
Вказані обставини свідчать як про виключну злочинну спрямованість обвинуваченого, так і про наявність вагомих ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, незаконного впливу на потерпілого та свідка, що зазначено вище, з метою зміни їх показань в сторону покращення свого становища.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків також враховано і встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Необхідно наголосити, що обставини, що зазначені вище, у своїй сукупності безумовно вказують про те, що продовжують існувати ризики, які були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу та по своїй суті суттєво не змінилася обстановка, що дає підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити більш м'який запобіжний захід.
При цьому, наявність вищевикладених ризиків у межах кримінального провадження ґрунтується на реальних фактичних даних, наведених прокурором у поданому клопотанні та доведених ним в судовому засіданні.
До того ж, запобіжний захід є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому. Стороною обвинувачення такі ризики відповідно до ст. 177 КПК України доведені, які в сукупності із обґрунтованим обвинуваченнням у вчиненні тяжкого злочину є підставою для застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, що відповідає характеру суспільного інтересу в даному випадку.
Доводи захисника і обвинуваченого про можливість застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, тобто зміни раніше обраного запобіжного заходу, суд відкидає, оскільки обставини, які заявлені в обгрунтування необхідності зміни запобіжного заходу на більш м'який не є визначальними та такими, що б давали можливість обрати відносно нього запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, в тому числі і у вигляді цілодобового домашнього арешту.
На думку суду, прокурор довів, що на момент розгляду кримінального провадження, продовжують існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України, які не могли зменшитися, що дає підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У даному випадку, потреба в обмеженні права на особисту свободу обвинуваченого шляхом продовження останньому строку найсуворішого запобіжного заходу є виправданою.
З огляду на наведене, доводи захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, суд відхиляє, натомість запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою слід продовжити на 60 днів, тобто до 30.08.2021 року.
Частина 3 ст. 183 КПК України визначає, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цією статті.
З огляду, що обвинувачений ОСОБА_4 не має постійного джерела доходів, до затримання був офіційно не працюючим, суд приходить до висновку, що розмір застави достатньої для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків під час даного кримінального провадження слід залишити попередньо визначеним слідчим суддею - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2021 року складає 113500, 00 гривень, з покладенням відповідних обов'язків, пов'язаних із застосуванням застави.
Суд звертає особливу увагу на призначення альтернативного виду запобіжного заходу у виді застави, при виконанні якого перебування обвинуваченого під вартою буде припинено.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183-184, 193-194, 196-197, 201, 314, 369-372, 395 КПК України,-
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк обраного щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Хмельницький слідчий ізолятор» до 30.08.2021 року включно.
Визначити ОСОБА_4 розмір застави у виді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 113500 (сто тринадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або перебування;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;
- утриматись від спілкування з потерпілим та свідком в даному кримінальному провадженні;
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 30.08.2021 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали для виконання направити начальнику Державної установи «Хмельницький слідчий ізолятор», вручити у встановленому порядку прокурору, обвинуваченому та його захиснику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той самий строк і в тому ж самому порядку, з дня отримання копії даної ухвали.
Суддя ОСОБА_1