ЄУН № 336/5932/18
Пр. № 2/336/40/21
03 червня 2021 року
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого - судді Дацюк О.І.,
при секретарі - Скибі О.Б.,
за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Долі Д.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вказавши, що 18.11.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. було вчинено виконавчий напис № 22824 про стягнення з позивача на користь ПАТ «Укрсоцбанк» (правонаступник АТ «Альфа-Банк») житловий будинок АДРЕСА_1 .
17.05.2018 року старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Соріною Ю.Ю. було винесено постанову про звернення стягнення на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Згідно з виконавчим написом № 22824 нотаріус пропонує звернути стягнення на: житловий будинок АДРЕСА_2 , що знаходиться на земельній ділянці площею 690 кв.м. Власником предмета іпотеки є: ОСОБА_1 ; на підставі Договору купівлі продажу, посвідченого 05.08.2008 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Туріченко О.М., зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 2165 та в Державному реєстрі правочинів за № 3061653.
Зазначене нерухоме майно на підставі Іпотечного договору № 08-998Н002-І, посвідченого 05 серпня 2008 року, Туріченко О.М., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 2168, було передано в іпотеку в забезпечення зобов'язання по Договору кредиту № 08-998Н002-К від 05 серпня 2008 року, кредитором за яким є ПАТ «Укрсоцбанк». Строк платежу за Кредитним договором настав.
Боржником по кредитному договору є ОСОБА_1 .
За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, пропонує задовольнити вимоги стягувача у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/ неналежного виконання боржником умов кредитного договору за період з 21 лютого 2015 року по 21 лютого 2017 року, а саме заборгованість за кредитом - 39 523,80 дол. США; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 46 557,54 доларів США.
Загальна сума заборгованості становить 86 081,34 (вісімдесят шість тисяч вісімдесят один долар США 34 цента) дол. США, та сума плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису.
Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, визначена грошова сума, що підлягає до стягнення не відповідає поданим нотаріусу кредитному та іпотечному договору, та є спірною, виконавчий напис було вчинено без надання доказів надіслання письмової вимоги боржнику, виконавчий напис не містить обов'язкових реквізитів.
В зв'язку з наведеним, посилаючись на норми діючого законодавства, позивач просить суд визнати оспорюваний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою суду від 04.10.2018 року заяву позивача про забезпечення позову - задоволено. Зупинено стягнення за виконавчим написом, вчиненим 18 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем (01001, м. Київ, вул. провулок Музейний, буд. 4, поверх 3), зареєстрованим в реєстрі за №22824, про звернення стягнення на житловий будинок номер АДРЕСА_2 , що знаходиться на земельній ділянці площею 690 кв.м., до вирішення спору по суті та набрання судовим рішенням законної сили.
Ухвалою суду від 05.10.2018 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 06.02.2019 року витребувано у Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» всю кореспонденцію із доказами надіслання на адресу ОСОБА_1 , що надсилалась останньому у період часу з 05.08.2008 року (дата укладення договору кредиту № 08-998Н002-К та іпотечного договору № 08-998Н002-І) по 18.10.2017 року (дата вчинення виконавчого напису) у зв'язку із здійсненням прав та обов'язків за договором кредиту № 08-998Н002-К та іпотечним договором № 08-998Н002-І, укладених 05.08.2008 року між ОСОБА_1 та АТ «Укрсоцбанк». Продовжено строк підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 05.03.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою суду від 24.04.2019 року цивільна справа прийнята до провадження судді Дацюк О.І. та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 01.07.2020 року заяву представника позивача адвоката Доля Д.М. про заміну відповідача Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» його правонаступником по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити. Замінено відповідача - Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» його правонаступником - Акціонерним товариством «Альфа-Банк».
В судовому засіданні позивач та його представник наполягали на позовних вимогах на підставах, зазначених у позовній заяві.
Від представника відповідача АТ «Альфа-Банк» разом з відзивом надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.
Приватний нотаріус Чуловський В.А. направив до суду заяву про те, що він є неналежним відповідачем по справі та просить суд розглядати справу за його відсутності.
В ході розгляду справи з боку позивача були надані додаткові письмові докази, а саме: копія рішення №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019р.; копія протоколу №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15.10.2019р.; копія передавального акту на 11.10.2019р.; копія поштового повідомлення про отримання рекомендованого листа позивачем та поручителями претензії від 22.10.2009р. про повернення заборгованості по кредитному договору.
Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено, що 05.08.2008р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та позивачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 08-998Н002-К про надання кредиту в розмірі 40 000,00 доларів США для придбання житлового будинку АДРЕСА_1 . Згідно договорам поруки від 05.08.2008р. поручителями за вказаним кредитним договором виступила ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 05.08.2018р. між позивачем та банком також було укладено Іпотечний договір № 08-998Н002-І, посвідчений цього ж дня приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Туріченко О.М., згідно якого в іпотеку було передано житловий будинок АДРЕСА_1 .
22.10.2009р. ПАТ «Укрсоцбанк» надіслав позивачу Претензію про повернення заборгованості по кредитному договору, в якій, із посиланням на пункти 3.3.7, 3.3.8 та пункт 4.5 Кредитного договору, просив погасити кредит в повному обсязі у сумі 39 523,80 доларів США тіла кредиту, 5042,11 доларів США простроченим відсоткам та пені 1150,92грн. В іншому випадку в разі невиконання зазначеної претензії у 30денний термін кредитор зазначив про початок процедури звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у складі третейського судді Мороз О.А. від 16.06.2011р. (у справі № 1562/10) позов ПАТ «Укрсоцбанк» частково задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за вищезгаданим кредитним договором у сумі 312562,12грн., що є еквівалентом на час звернення банку до суду 39523,80 доларів США. Стягнуто з ОСОБА_1 процентів за користування кредитом у сумі 80587,09грн. (еквівалент 10190,32 доларів США на час звернення банку до суду) та 1150,92грн. пені. Покладено на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрати, пов'язані з вирішенням спору Третейським судом у сумі 4343,00грн.
Вказаним рішенням третейського суду встановлено, що у зв'язку із несплатою отриманого кредиту та порушенням обов'язків, встановлених пунктами 3.3.7 та 3.3.8 кредитного договору більш ніж на 60 календарних днів станом на 08.09.2010р. настали наслідки, передбачені пунктами 3.3.14, 3.2.3 та 4.5 договору, та я повинен був погасити кредит в повному обсязі, оскільки строк користування кредитом вважається таким, що сплив.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.05.2013р. у справі № 755/7766/13-ц задоволено заяву ПАТ «Укрсоцбанк», видано виконавчий лист на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 16.06.2011 року про стягнення солідарно з мене, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 312562,12грн. заборгованості та 4343,00грн. витрат, пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом, а також судовий збір у розмірі 229,40 грн.. Стягнуто з позивача 81738,01 грн. заборгованості.
17.05.2018 року старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Соріною Ю.Ю. було винесено постанову про звернення стягнення на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Згідно з виконавчим написом № 22824 нотаріус пропонує звернути стягнення на: житловий будинок АДРЕСА_2 , що знаходиться на земельній ділянці площею 690 кв.м. Власником предмета іпотеки є: ОСОБА_1 ; на підставі Договору купівлі продажу, посвідченого 05.08.2008 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Туріченко О.М., зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 2165 та в Державному реєстрі правочинів за № 3061653.
Зазначене нерухоме майно на підставі Іпотечного договору № 08-998Н002-І, посвідченого 05 серпня 2008 року, Туріченко О.М., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 2168, було передано в іпотеку в забезпечення зобов'язання по Договору кредиту № 08-998Н002-К від 05 серпня 2008 року, кредитором за яким є ПАТ «Укрсоцбанк». Строк платежу за Кредитним договором настав. Боржником по кредитному договору є ОСОБА_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, пропоную задовольнити вимоги стягувача у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/ неналежного виконання боржником умов кредитного договору за період з 21 лютого 2015 року по 21 лютого 2017 року, а саме:
- заборгованість за кредитом - 39 523,80 дол. США;
- заборгованість за відсотками за користування кредитом - 46 557,54 дол. США;
Загальна сума заборгованості становить 86 081,34 (вісімдесят шість тисяч вісімдесят один долар США 34 цента) дол. США, та сума плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису.
Вказано, що стягнення здійснюється за період з 21.02.2015 року по 21.02.2017 року, витрати за вчинення виконавчого напису отримано за домовленістю.
10 вересня 2019р. Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк». Згідно рішення №5/2029 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019р., було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк», які зазначені в передавальному акті, виникає у АТ «Альфа-Банк», з дати визначеної у Передавальному акті, а саме з 15.10.2019р. Тобто, АТ «Альфа-Банк» у порядку правонаступництва набув всіх прав за переданими йому актами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набув обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників), за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.
Під час розгляду справи суд виходять з таких норм законодавства.
Згідно з ч.1,3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч.1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст.50 Закону України «Про нотаріат»).
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі - Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів міститься у Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку.
Так, згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п. 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з пп.2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Крім того, п.п. 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік).
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.
П.2 Переліку документів на час вчинення нотаріальної дії було передбачено, що для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором, за яким боржником допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, нотаріусу додаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
При цьому, Перелік документів не передбачав інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Задовольняючи позов, суд виходить з того, що вчинення нотаріусом виконавчого напису, як нотаріальна дія, полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку оперативно реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Однак, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не може обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №137/1666/16-ц, пр. 14-84цс19).
Як вказував Верховний Суд у постанові №158/2157/17 від 15.04.2020 року, підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 18 жовтня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Відповідно до наданих документів, договір про надання кредиту №208-998Н002-К від 05.08.2008 року, укладений між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 не мав нотаріального посвідчення, тому при вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус Чуловський В.А. не дотримався вимог ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення виконавчого напису нотаріусом відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого, згідно з постановою ВС від 23.01.2018 року по справі №310/293/15.
Суд також погоджується з доводами представника позивача щодо невизнання суми заборгованості, оскільки при вчиненні виконавчого напису не було встановлено порядок нарахування заборгованості та її сукупний розмір. Відповідачами, в свою чергу, будь-яких доказів протилежного суду не надано.
Окрім цього, виконавчим написом встановлений період стягнення заборгованості з 21.02.2015 року по 21.02.2017 року, натомість, як виконавчий напис вчинено лише 18.11.2017 року, тобто поза межами трирічного строку позовної давності, оскільки строк дії кредитного договору сплив у 08.09.2013 року, виходячи з умов договору, а саме: згідно з пунктом 4.5 кредитного договору в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених пунктами 3.3.7 (сплата процентів), 3.3.8 (своєчасна та в належному розмірі сплата кредиту й процентів) цього договору, протягом більше ніж 90 календарних днів строк користування кредитом вважається таким, що сплив та відповідно позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит у повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).
Згідно з п.п. 3.3. п. 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України зазначається, що строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюється з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Таким чином, сторони кредитних правовідносин врегулювали в договорі питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобов'язання, та визначили умови такого повернення коштів.
Оскільки строк виконання основного зобов'язання було змінено на 08.09.2010 року, то саме з цього моменту в позивача виникло право вимоги, та ПАТ «Укрсоцбанк» мав скористатись вказаним правом протягом 3 років до 08.09.2013 року.
Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/3006/17, строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису безпосередньо пов'язаний із позовною давністю, встановленою Цивільним кодексом України. Таким чином, загальний строк для такого звернення становить три роки незалежно від суб'єктного складу сторін правовідносин, а якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.
За змістом ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Таким чином, частина грошових вимог, з метою погашення яких відповідач звернувся за вчиненням виконавчого напису про стягнення боргу, виходить за межі встановленого законодавством трирічного строку позовної давності.
Так як, за правилом ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності є підставою для відмови в задоволенні заявлених вимог, включення відповідачем до складу заборгованості платежів, сплата яких прострочена більш, ніж на три роки, також свідчить про спірність заявленої до погашення суми боргу.
За обставин, встановлених судом, правових підстав для вчинення нотаріусом виконавчого напису не було, тому суд прийшов до висновку про визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, суд враховує, що кредитор вже реалізував своє право на стягнення заборгованості, отримавши рішення третейського суду, при цьому відсутні відомості щодо виконання зазначеного рішення суду.
Звертаючись до суду з позовом про визнання вказаного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги заявлені до двох відповідачів - Акціонерного товариства «Альфа-Банк» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича.
Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.
Тобто нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.
Виходячи з норм Закону України "Про нотаріат", у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов'язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов'язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.
Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.
Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Враховуючи наведене, за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача понесених судових витрат у вигляді судового збору за подання позовної заяви в розмірі 704,80 коп., за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 352,40грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. суд частково задовольняє позовні вимоги в цій частині зазначаючи наступне.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 057,20 гривень, з яких 704,80 гривень сплаченого судового збору за звернення з позовом та за звернення з заявою про забезпечення позову - 352,40 гривень.
Що стосується вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов до наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно із ст. 138 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому, недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.
Однак, всупереч вказаному вище, представником позивача не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачем було понесено витрати на професійну правничу допомогу, як то Акт виконаних робіт, квитанції про оплату послуг тощо. До позовної заяви було надано лише свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер про надання правової допомоги.
Тому в цій частині підстав для задоволення позовної заяви - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 89, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича про звернення стягнення на житловий будинок АДРЕСА_1 , вчинений 18 жовтня 2017 року та зареєстрований в реєстрі за № 22824, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви в розмірі 704,80 коп., за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 352,40грн., а всього в сумі 1057,20 грн.
Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаємо наступні відомості:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідачі: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська 100, код ЄДРПОУ 23494714.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, працює за адресою: 01001, м. Київ, вул. Музейний, буд.4, поверх 3.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. З урахуванням положень п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України апеляційна скарга подається через суд першої інстанції.
Суддя О.І. Дацюк
Повний текст рішення суду складений 17.06.2021 року.