Справа №752/23159/18 Головуючий у І інстанції Хоменко В.С.
Провадження №22-ц/824/7334/2021 Доповідач у 2 інстанції Голуб С.А.
30 червня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
судді-доповідача Голуб С.А.,
суддів: Ігнатченко Н.В., Таргоній Д.О.,
за участі секретаря судового засідання Сакалоша Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 16 березня 2021 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення боргу за договором позики,
У листопаді 2018 року позивач звернувся до суду першої інстанції з вказаним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у розмірі 2795584 грн.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16 березня 2021 року позов було залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового та передчасного висновку про можливість залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача саме у підготовче засідання, тоді як аналіз змісту ст. 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду можливе, якщо позивач повторно не з'явився саме в судове засідання, що також узгоджується з висновками Верховного Суду.
На підставі викладеного в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України, відзив на апеляційну скаргу у письмовій формі на адресу суду апеляційної інстанції не надходив. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Констинчук П.М. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.
Представник ОСОБА_3 - адвокат Осколков І.Л. заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, враховуючи наступне.
Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, виходив з того, що позивач повторно не з'явився в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з урахуванням наступних обставин.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16 березня 2021 року у даній справі було відкрито провадження та призначено підготовче засідання (т.1, а.с. 36-37).
Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, в підготовче засідання 20 жовтня 2020 року не з'явився, до суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку тим, що його адвокат повідомив що не має можливості взяти участь у цьому судовому засіданні, оскільки захворів (т. 3, а.с. 113-115, 120).
Підготовче засідання було відкладено на 16 березня 2021 року, про що позивач був завчасно повідомлений повісткою (т. 3, а.с. 122).
Однак, у підготовче засідання призначене на 16 березня 2021 року належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився, на адресу суду направив клопотання про відкладення розгляду справи посилаючись на те, що 12 березня 2021 року його представник - адвокат Мінко А.В., який діяв на підставі ордеру та договору про надання правової допомоги від 19 липня 2019 року, повідомив, що він не має можливості в подальшому надавати йому правову допомогу у справі №752/23159/18, у тому числі взяти участь у наступному судовому засіданні, і наразі він припинив надавати позивачу правову допомогу, тому останньому необхідний час для залучення іншого представника (адвоката) для представництва інтересів у даній цивільній справі, а новому представнику - час для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки до судового засідання.
Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Таким чином, підготовче судове провадження - це стадiя судового прoцесу, в якoму рoзглядається предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті, іншими словами, це - важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.
Підготовче засідання проводиться судом із повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України).
Частиною другою статті 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні.
За змістом частин першої-другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.
Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що при застосуванні тієї чи іншої норми процесуального права, суд повинен виходити із комплексного та ґрунтовного аналізу норм права загалом.
Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).
Стаття 223 ЦПК України, яка, зокрема, передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті, у зв'язку з чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок неявки позивача у підготовче засідання.
У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 (провадження № 61-14373св19) зроблено правовий висновок стосовно застосування положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України та зазначено, що аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з'явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19), від 18 січня 2021 року у справі № 760/22245/18 (провадження № 61-15715св19), від 20 січня 2021 року у справі № 569/5089/17 (провадження № 61-19799св19), від 10 лютого 2021 року у справі № 598/2250/19 (провадження № 61-19688св20).
З урахуванням зазначених норм права та з урахуванням вищевикладених висновків Верховного Суду, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що у даній справі закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не відбулося, тобто розгляд справи перебував на стадії підготовчого процесу, а тому суд першої інстанції дійшов необґрунтованого та передчасного висновку про наявність підстав для застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального законодавства, які призвели до постановлення помилкової ухвали суду, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу суду скасувати, направивши справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 189, 197, 198, 200, 211, 257, 257, 367, 369, 374, 379 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 16 березня 2021 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення боргу за договором позики скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30 червня 2021 року.
Суддя-доповідач
Судді: