Справа № 686/7978/18
Провадження № 22-ц/4820/1036/21
Категорія: ухвала
01 липня 2021 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд в складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П'єнти І.В., Талалай О.І.
секретар судового засідання Садік Н.Д.
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №686/7978/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 травня 2021 року (суддя Бондарчук В.В.) про повернення позову третьої особи заявнику у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд
В квітні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, в якому після уточнення позовних вимог просив суд поділити спільне майно подружжя, визнавши за ним право власності на Ѕ спільно нажитого із ОСОБА_3 майна, а саме: павільйону під магазин для торгівлі продовольчими товарами, загальною площею 43,7 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 .
В травні 2018 року ОСОБА_3 , зазначивши третьою особою без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_1 , подала до суду зустрічну позовну заяву, в якій просила суд стягнути з ОСОБА_2 компенсацію в рахунок належної їй Ѕ частки вартості автомобіля «Фольксваген пасат», д.н.з. НОМЕР_1 .
В травні 2021 року третя особа без самостійних вимог ОСОБА_1 подала до суду заяву про залучення її до участі у справі в якості третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору та зустрічну позовну заяву, в якій просила суд визнати кошти, отримані ОСОБА_3 від ОСОБА_1 згідно розписки в сумі 34450 доларів США, що еквівалентно 954954 грн на купівлю магазину-павільйону під час перебування у шлюбі із ОСОБА_2 об'єктом права спільної сумісної власності подружжя і стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в розмірі по 17225 доларів США, що еквівалентно 477477 грн з кожного.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 травня 2021 року позов третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу повернуто заявниці.
Не погоджуючись із цією ухвалою суду, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, апелянтка зазначає, що заявити раніше вказаний позов вона не мала можливості, оскільки розписка довгий час перебувала на почеркознавчій експертизі, а тому нею строк для подання зустрічного позову пропущено з поважних причин. Апелянтка вказує, що у підготовчому провадженні в травні 2021 року вона подала клопотання про залучення її до справи в якості третьої особи з самостійними вимогами та зустрічний позов відповідно до ст. ст. 193-195 ЦПК України, оскільки розписка виявилась в неналежному стані і закінчився процесуальний строк пред'явлення позову про стягнення боргу. ОСОБА_1 посилається на те, що 27.05.2021 в суді першої інстанції нею та відповідачем було заявлено клопотання про залучення її в якості третьої особи з самостійними вимогами та прийняти зустрічну позовну заяву, проте суд не розглянувши такого клопотання, безпідставно повернув зустрічний позов. Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відзив від учасників справи не надходив.
Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
В силу положень ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України.
Встановлено, що в квітні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_3 із позовом про поділ спільного майна подружжя. В травні 2018 року ОСОБА_3 подала до суду зустрічний позов про поділ спільного майна подружжя та зазначила третьою особою без самостійних вимог на стороні позивачки ОСОБА_1 і ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 травня 2018 року ОСОБА_1 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору по первісному позову на стороні позивача і постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с. 41).
Цією ухвалою роз'яснено, що за первісним позовом: позивач в строк до 05 червня 2018 року може подати до суду згідно ст. ст. 179, 199 ЦПК України відповідь на поданий відзив (пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення) та документи, що підтверджують направлення відповіді на відзив на позов відповідачу. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п'ятою статті 178 ЦПК України.
В свою чергу, уразі надходження відповіді на відзив, відповідач за первісним позовом в строк 5 днів з моменту отримання такого, може згідно ст. ст. 180, 199 ЦПК України направити до суду заперечення (пояснення, міркування, аргументи, щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення), а також документи, які підтверджують направлення заперечень позивачу. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п'ятою статті 178 ЦПК України.
За зустрічним позовом: відповідач може подати в строк до 05 червня 2018 року відзив на зустрічний позов відповідно до ст.ст. 178, 191 ЦПК України і всі письмові докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути ним подані разом із відзивом із зазначенням причин їх неподання та подати відповідне письмове клопотання, що повинно відповідати ст. ст. 84, 183 ЦПК України.
Крім того, у разі надходження відзиву за зустрічним позовом, позивач має право в строк протягом п'яти днів подати суду відповідь на відзив (пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення) та документи, що підтверджують направлення відповіді на відзив на позов відповідачу. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п'ятою статті 178 ЦПК України.
В свою чергу уразі надходження відповіді на відзив, відповідач за зустрічним позовом в строк 5 днів з моменту отримання такого, може згідно ст. ст. 180, 199 ЦПК України направити до суду заперечення (пояснення, міркування, аргументи, щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення), а також документи, які підтверджують направлення заперечень позивачу. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п'ятою статті 178 ЦПК України.
Роз'яснено учасникам, що останні зобов'язані відповідно до ст. ст. 43, 83 ЦПК України подати усі наявні у них докази та не приховувати такі в строк не пізніше 11 червня 2018 року. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має право подати письмові пояснення щодо позову або відзиву (а.с.41).
І як вбачається із матеріалів справи заявниця ОСОБА_1 була присутня при проголошенні цієї ухвали суду (а.с. 39-40).
11 червня 2018 року в судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_1 ОСОБА_4 заявила клопотання про залучення ОСОБА_1 третьою особою з самостійними вимогами щодо предмету спору та відкладення судового підготовчого засідання у зв'язку із потребою підготувати позов. І протокольною ухвалою Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області постановив відкласти підготовче судове засідання до 22 червня 2018 року до 14 год 00 хв (а.с. 51).
21 червня 2018 року від третьої особи ОСОБА_1 на адресу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшов відзив на позов ОСОБА_2 (а.с. 57-58).
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 листопада 2018 року призначено по справі судову технічну експертизу документа, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
14 березня 2019 року ухвалою цього ж суду надано дозвіл експертам КНІСЕ на вирізання штрихів рукописних записів та підписів у всіх наданих (досліджуваному та порівняльних) документах.
Вподальшому, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 березня 2019 року, яка постановою Хмельницького апеляційного суду від 14 травня 2019 року залишена без задоволення, а оскаржувана ухвала - без змін.
Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням сторін, в тому числі і за клопотанням третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_1 і лише в травні 2021 року ОСОБА_1 було подано до суду заяву про залучення її як третю особу з самостійними вимогами та зустрічну позовну заяву.
Постановляючи ухвалу про повернення заявниці позову третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 брала участь у розгляді справи з 31 травня 2018 року з часу прийняття зустрічного позову ОСОБА_5 у цій справі та залучення ОСОБА_1 до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог, заявниця у визначений судом строк для подання відзиву на первісний та зустрічний позови до 05 червня 2018 року, подавши цьому 21 червня 2018 року до суду відзив на позов ОСОБА_2 , не скористалася своїм правом на вступ у справу як третя особа з самостійними вимогами та подання позову. І такий позов був поданий після спливу більш ніж двох років з часу відкриття провадження у справі з порушенням вимог ч. 3 ст. 194 ЦПК України .
Дійшовши такого висновку, суд обґрунтовано посилався на відповідні норми матеріального та процесуального права.
Так, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський Суд з прав людини у своїй прецедентній практиці зазначає, що «право на суд» та «право на доступ до суду» не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v. Greece (Філіс), п.59; De Geouffre de la Pradelle v. France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), п.28, і Stanev v. Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], п.229).
Європейський Суд в своїх рішеннях підкреслює, що право на доступ до суду повинно бути «практичним та ефективним», а не «теоретичним та ілюзорним». Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (Bellet v. France (Белле проти Франції), п.п.36,38).
Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, у цьому випадку - норм ЦПК України.
Таким чином, право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання.
Відповідно до частини 1, 2 статті 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.
Відповідно до правил ст. 195 ЦПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження, застосовуються положення статей 193 і 194 цього Кодексу. Вказаними нормами врегульовані питання щодо подання зустрічного позову.
Згідно з приписами ч.1 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
В свою чергу, ч. 7 ст. 178 ЦПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.
Висновки суду узгоджуються з матеріалами справи.
Аргументи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, адже підставою пред'явлення ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позову про стягнення боргу з посиланням на ст. 65 СК України, ст 261, 526, 610, 1046, 1047 ЦК України є те, що ОСОБА_1 позичила кошти ОСОБА_3 на купівлю в квітні 2007 року спірного магазину-павільйону під час шлюбу ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , що підтверджується розпискою і що кошти позичалися та використовувалися в інтересах сім'ї, є безпідставними, оскільки зазначені доводи не можуть бути предметом дослідження апеляційного суду в межах перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про повернення позову третьої особи із самостійними вимогами заявнику.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що ОСОБА_1 не мала можливості подати позов раніше, оскільки розписка довгий час перебувала на почеркознавчій експертизі, тому пропущено нею строк з поважних причин є голослівними, адже як вбачається із матеріалів справи (а.с. 51) 11 червня 2018 року в судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_1 ОСОБА_4 заявила клопотання про залучення ОСОБА_1 третьою особою з самостійними вимогами щодо предмету спору та відкладення судового підготовчого засідання у зв'язку із потребою підготувати позов. І протокольною ухвалою суд постановив відкласти підготовче судове засідання до 22 червня 2018 року до 14 год 00 хв.
Однак, 21.06.2018 ОСОБА_1 було подано лише відзив на позов ОСОБА_2 . А відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд і відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій.
Оцінюючи посилання апелянтки про те, що оскільки за час перебування справи на почеркознавчій експертизі з березня 2018 року по 2021 рік розписка виявилася в неналежному стані, вирізані літери, закінчився процесуальний строк пред'явлення позову про стягнення боргу, а тому ОСОБА_1 вирішила подати зустрічний позов у підготовчому провадження, як передбачено ЦПК України, судова колегія вважає, що ці посилання на законність оскаржуваної ухвали не впливають та зводяться лише до незгоди апелянтки із висновками суду першої інстанції щодо повернення їй позову з підстав пропуску строку, визначеного ч.1 ст. 193 ЦПК України.
Аргументи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 про залучення її до справи в якості третьої особи з самостійними вимогами та прийняття зустрічного позову до розгляду, судова колегія їх вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки суд вирішив зазначене клопотання у відповідності із вимогами процесуального законодавства, роз'яснивши заявниці її право на звернення до суду із такими вимогами на загальних підставах.
На підставі наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що викладені в оскаржуваній ухвалі висновки суду відповідають обставинам справи, ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права та підстави для її зміни чи скасування в межах доводів апеляційної скарги відсутні.
В силу положень п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги підлягає вирішенню судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ЦПК України.
Керуючись ст 374, 375, 382 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01 липня 2021 року.
Судді А.П. Корніюк
І.В. П'єнта
О.І. Талалай