Справа № 2-446/2010р.
18 травня 2010 року Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Чебан А.П.
при секретарі Білик М.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказуючи на те, що 14 листопада 1993 року вона у виконкомі Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області зареєстровала шлюб з відповідачем по справі, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,про що було зроблено відповідний актовий запис за № 30. Даний шлюб для сторін первинний. Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Позивачка вказує, що причиною розпаду сім'ї є те, що між ними постійно виникали сварки, непорозуміння, які негативно позначилися на їхніх взаємовідносинах, а врешті привели до розриву сімейних відносин. Подальше життя та збереження сім'ї ОСОБА_1 вважає неможливим, оскільки втратила почуття кохання та поваги до чоловіка, а тому, просить розірвати шлюб у судовому порядку.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, направила заяву про можливість ухвалення рішення за її відсутності, на розірванні шлюбу наполягала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, направив заяву про можливість заслухати справу за його відсутності у попередньому судовому засіданні, проти позову не заперечував.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню .
Зі свідоцтва про укладення шлюбу(а.с.3) видно, що 14 листопада 1993 року був укладений шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований виконком Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про що було зроблено актовий запис за №30.
Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У судовому засіданні встановлено, що між сторонами постійно виникали сварки, непорозуміння, які негативно позначилися на їх взаємовідносинах, а врешті привели до розриву сімейних відносин, а тому подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам обох сторін, у зв'язку з чим, суд вважає, що шлюб має бути розірваний.
Керуючись ст.112 Сімейного Кодексу України, ст. 58, 59, 60, 213, 215 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 14 листопада 1993 року виконкомом Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, які мають одну неповнолітню дитину.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави при реєстрації розірвання шлюбу державне мито в розмірі 17 гривень, ОСОБА_2 від витрат звільнити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Чебан