Справа № 2-425/2010 р.
25 травня 2010 року Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Чебан А.П.
при секретарі Білик М.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари справу за позовом ОСОБА_1 до Татарбунарської міської ради Одеської області про визнання права власності на ? частину будинку,
Позивачка звернулась до суду з позовом до Татарбунарської міської ради Одеської області про визнання права власності на ? частину будинку, посилаючись на слідуючі обставини.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 14.10.1958 року батько позивачки, ОСОБА_2, став власником ? частини будинку, який розташований в АДРЕСА_1. Інша частина будинку, відповідно до свідоцтва про право власності від 15.04.1976 року, належить позивачці. Батько позивачки, ОСОБА_2, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Позивачка вважає, що фактично прийняла спадщину після смерті батька, оскільки мешкала разом з ним до його смерті в вищезазначеному будинку та мешкає в ньому по цей день. Вона звернулась на адресу Татарбунарської державної нотаріальної контори з заявою про видачу їй свідоцтва про право власності на спадкову частину будинку, але їй в цьому було відмовлено і мотивовано тим, що при укладанні договору купівлі-продажу не було вказано кількість кімнат в будинку та господарсько-побутових споруд. Разом з тим, ОСОБА_1 зазначає, що ні вона, ні її батько, нічого до будинку не добудовували і не перебудовували, тому вона вважає що у неї є всі підстави просити суд визнати за нею право власності на ? частину будинку, яка залишилась після смерті батька.
Інших спадкоємців ні по закону, ні в порядку спадкування обов'язкової долі немає.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, однак направила до суду заяву, в якій просила заслухати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання також не з'явився, направив до суду заяву, в якій просив справу слухати без його присутності, позовні вимоги визнав повністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.5) ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Татарбунари Одеської області.
Із копії свідоцтва про право власності на будівлю, яка розташована в АДРЕСА_1 Одеської області вбачається, що ОСОБА_1 належить ? частина вищевказаного будинку.
Із копії свідоцтва про народження (а.с.9) видно, що батьками ОСОБА_1, 1932 року народження є ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Із копії технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1 (а.с.10-12) вбачається, що власник нерухомого майна не зазначений.
Як видно з довідки б/н від 23.03.2010 року, виданої Татарбунарським БТІ в Одеській області (а.с.14) вартість ? частки житлового будинку з будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, складає 38 147 гривень.
Із листа нотаріуса (а.с.15)видно,що Татарбунарська нотаріальна контора не може видати ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на частку вищезазначеного житлового будинку, оскільки при укладанні договору купівлі-продажу не було вказано кількість кімнат в будинку та господарсько-побутових споруд.
Згідно п.1 ч.1 ст.549 Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадок, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК України (в ред.1963 року)при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти (у тому числі усиновлені, дружина і батьки (усиновителі) померлого.
У судовому засіданні з достовірністю встановлено, що ? частина будинку, розташованого по АДРЕСА_1 належала померлому ОСОБА_2. Судом також встановлено, що позивачка є єдиною спадкоємицею майна померлого по закону у порядку першої черги, фактично прийняла спадщину, оскільки продовжувала проживати у будинку після смерті батька, тому, суд вважає можливим визнати за нею право власності на ? частину будинку, що розташований по АДРЕСА_1.
Керуючись ст.ст.58-60, 213, 215 ЦПК України, ст. 529,ЦК України /в ред.1963 року/ суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Татарбунарської міської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на ? частину будинку - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину будинку, розташованого по АДРЕСА_1, що залишився після смерті ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Чебан