01 липня 2021 року
м. Київ
справа № 140/11963/20
адміністративне провадження № К/9901/22297/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання незаконним та скасування наказів,
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області, в якому просив:
визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Волинській області від 13 липня 2020 року №1326/в "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП у Волинській області" в частині, яким ОСОБА_1 начальника сектору превенції Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП у Волинській області звільнено зі служби в поліції;
визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Волинській області від 14 липня 2020 року №210 о/с "По особовому складу" про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 , начальника сектору превенції Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП у Волинській області зі служби з 14 липня 2020 року на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;
зобов'язати поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору превенції Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП у Волинській області з 14 липня 2020 року та стягнути середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
14 червня 2021 року позивач засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" (яка була чинною на час відкриття провадження судом першої інстанції) суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
У касаційній скарзі скаржник посилається на підпункти а, в частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд відхиляє такі доводи позивача з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження позивач жодним чином не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики цієї справи із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розумінні та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Суд відхиляє твердження скаржника, що справа має виняткове значення, оскільки вони не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме цієї справи.
У касаційній скарзі позивач вказує, що суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника щодо помилковості розгляду справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з огляду на віднесення позивача до осіб, визначених приписами пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України. Право суду обрати форму судочинства обмежене приписами частини четвертої статті 12, статтями 257, 260 КАС України.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Доводи касаційної скарги про неврахування судами висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладені у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 824/901/17-а, від 29 жовтня 2020 року у справі № 520/4159/19, від 27 квітня 2021 року у справі № 160/6819/19, від 31 березня 2020 року у справі №824/845/18-а, відхиляються судом касаційної інстанції оскільки, пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачає можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо скаржником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми, проте позивач такі винятки не мотивував.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання незаконним та скасування наказів.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О.В. Кашпур
Судді: О.Р. Радишевська
С.А. Уханенко