Номер провадження 1-в/754/2/21
Справа № 754/7388/16-к
Іменем України
04 червня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва
в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду клопотання прокурора офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 в порядку ст.537 КПК України у кримінальному провадженні №42015000000001561 від 20.07.2015 про звернення грошових коштів в дохід держави,
до Деснянського районного суду м. Києва, через Київський апеляційний суд, надійшло клопотання прокурора офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , в порядку ст. 537 КПК України, в рамках кримінального провадження №42015000000001561 від 20.07.2015, про звернення грошових коштів на загальну суму 38 395 доларів США на які, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.09.2015, накладено арешт, в дохід держави.
Дане клопотання, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями (підстава - ухвала про задоволення заяви про самовідвід судді), розподілено на суддю ОСОБА_1 .
Клопотання прокурор обґрунтовує тим, що головним слідчим управлінням СБУ здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 42015000000001562 від 20.07.2015. Під час обшуку квартири у якій мешкав ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками СБУ виявлено та вилучено грошові кошти здобуті у результаті злочинної діяльності на загальну суму 38 395 доларів США номіналом по 5, 10, 20, 50 та 100 купюр, серед яких також були і підроблені купюри. Постановою слідчого вказані грошові кошти визнані речовими доказами. Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18.09.2015, з метою можливої конфіскації майна, накладено арешт на грошові кошти на загальну суму 38 395 доларів США (461 банкнота номіналом 5,10,20,50 та 100 доларів США). Оскільки вироком Деснянського районного суду м. Києва від 21.07.2016 та вироком Апеляційного суду м. Києва від 23.06.2017 долю арештованих грошових коштів не вирішено, прокурор звертається до суду з даним клопотанням.
В судове засідання 04.06.2021 учасники судового розгляду не з'явилися, хоча про дату, час і місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином.
Прокурор ОСОБА_3 , який приймав участь у судовому засіданні, в черговий раз, не повідомив про причини неприбуття у судове засідання. Клопотань про відкладення розгляду його клопотання до суду не направляв.
Захисник ОСОБА_4 подав письмове клопотання, в якому просив продовжити розгляд клопотання прокурора у його відсутність.
Суд, враховуючи вимоги ст. 539 ч.5 КПК України, де зазначено, що неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, не перешкоджає проведенню судового розгляду, вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність прокурора та захисника, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання.
Прокурор ОСОБА_3 , будучи присутнім у судовому засіданні 23.12.2020 клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити. У зв'язку із відсутністю процесуальних документів в підтвердження викладених в клопотанні обставин, просив відкласти розгляд клопотання та надати час надати їх суду. Однак, в подальшому, прокурор у судові засідання не прибував та будь - яких доказів в підтвердження клопотання суду не направляв.
Захисник, будучи присутнім у судовому засіданні, надав письмові пояснення зі змісту яких вбачається, що слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого, відповідно до акту від 14.09.2015 №680 дослідженням зазначених банкнот установлено, що одна з банкнот номіналом 100 доларів США з номером НD98020487А та реквізитами В2-В152-114-D4-2006А, є підробленою, інші вилучені кошти є справжніми.
Відповідно до ухвали, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, виходив з того, що вилучені грошові кошти можуть бути набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, де санкція ст. 199 ч.2 КК України передбачає конфіскацію майна, судом не встановлено походження вилучених коштів.
Деснянським районним судом м. Києва 21.07.2016 в кримінальному провадженні №42015000000001561 від 20.07.2015 (ЄУНС754/7388/16-к) постановлено вирок, яким ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 199 ч.3 КК України, та їм призначено покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк п'ять років, згідно ст. 77 КК України без конфіскації майна, кожному окремо.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю три роки.
Крім того, вищевказаним вироком вирішено питання щодо речових доказів. Зокрема, вирішено знищити банкноту номіналом 100 доларів США з номером НD98020487А та реквізитами В2-В152-114-D4-2006А, яка не відповідає аналогічним банкнотам, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - США, однак не вирішено питання щодо вилучених 01.09.2015 за адресою: АДРЕСА_2 , справжніх грошових коштів - банкнот в кількості 460 штук на суму 38 295 доларів США.
23.06.2017 Апеляційним судом м. Києва постановлено вирок, яким указаний вище вирок суду першої інстанції було скасовано в частині призначення покарання ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , у цій частині постановлено новий вирок, яким ОСОБА_6 , і ОСОБА_7 за ст. 199 ч.3 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років з конфіскацією всього майна, яке є в їх особистій власності. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Цим вироком також не вирішувалось питання щодо вилучених 01.09.2015 за адресою: АДРЕСА_2 , справжніх грошових коштів на загальну суму 38 295 доларів США.
Стороною обвинувачення під час судового розгляду не доводилось те, що вилучені 01.09.2015 справжні грошові кошти на загальну суму 38 295 доларів США, набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, а також що вони є власністю ОСОБА_6 . Ці обставини не встановлені вироком суду.
Крім того, в письмових поясненнях від 04.06.2021 вказував про те, що клопотання прокурора про звернення стягнення на грошові кошти як такі, що, начебто, здобуті внаслідок злочину є протиправним і таким, що суперечить КПК України, оскільки звернення стягнення нормами КПК України взагалі не передбачено. Ст.100 ч.9 п.6 КПК України передбачена спеціальна конфіскація, відповідно до якої гроші, що одержані фізичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення конфіскуються. Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів у справі, яка закінчується вироком, вирішується судом виключно під час ухвалення вироку. Вважає, що оскільки прокурор не оскаржував вирок в цій частині, подання прокурором даного клопотання є безпідставним. А спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства про що вказано у ст.100 ч.12 КПК України.
Дослідивши клопотання, оглянувши матеріали кримінального провадження №42015000000001561 від 20.07.2015 (ЄУНС754/7388/16-к), суд дійшов наступного висновку.
Так, положенням 539 ч. 1 КПК України передбачено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
З матеріалів судової справи вбачається, що вироком Деснянського районного суду м. Києва від 21.07.2016 в кримінальному провадженні №42015000000001561 від 20.07.2015 (ЄУНС754/7388/16-к) ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 199 ч.3 КК України, та їм призначено покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк п'ять років, згідно ст. 77 КК України без конфіскації майна, кожному окремо.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , кожного окремо, звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю три роки.
Крім того, вироком вирішено питання щодо речових доказів. Зокрема, вирішено знищити банкноту номіналом 100 доларів США з номером НD98020487А та реквізитами В2-В152-114-D4-2006А, яка не відповідає аналогічним банкнотам, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - США.
Питання щодо вилучених 01.09.2015 за адресою: АДРЕСА_2 , справжніх грошових коштів - банкнот в кількості 460 штук на суму 38 295 доларів США судом не вирішувалось, оскільки відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000001561 від 20.07.2015 (ЄУНС754/7388/16-к) відсутні дані про те, що вони є речовими доказами.
23.06.2017 Апеляційним судом м. Києва постановлено вирок, яким указаний вище вирок суду першої інстанції було скасовано в частині призначення покарання ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , у цій частині постановлено новий вирок, яким ОСОБА_6 , і ОСОБА_7 за ст. 199 ч.3 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років з конфіскацією всього майна, яке є в їх особистій власності. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Цим вироком також не вирішувалось питання щодо вилучених 01.09.2015 за адресою: АДРЕСА_2 , справжніх грошових коштів на загальну суму 38 295 доларів США.
Крім того, стороною обвинувачення під час судового розгляду не доводилось те, що вилучені 01.09.2015 справжні грошові кошти на загальну суму 38 295 доларів США, набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, а також що вони є власністю ОСОБА_6 . Ці обставини не встановлені вироком суду.
Зі змісту апеляції на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 21.07.2016 вбачається, що прокурор не оскаржував вирок в цій частині.
Відповідно до ст.100 ч.12 КПК України спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства
Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що в даному випадку відсутні правові підстави для задоволення клопотання прокурора, у зв'язку з тим, що вбачається спір про право.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд -
у задоволенні клопотання прокурора офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 в порядку ст.537 КПК України у кримінальному провадженні № 42015000000001561 від 20.07.2015 про звернення грошових коштів в дохід держави - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її винесення, а особам, які не прибули у судове засідання в той же строк, з моменту отримання копії ухвали.
Суддя : ОСОБА_1