Справа № 569/10837/21
25 червня 2021 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого-судді Бучко Т.М.
секретар судового засідання Дем'янчук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить поновити строк оскарження постанови серії ЕАН № 4086661 від 18 квітня 2021 року, скасувати постанову ЕАН № 4086661 від 18 квітня 2021 року; провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП закрити.
В обгрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що постанову серії ЕАН № 4086661 від 18 квітня 2021 року отримав лише 11 травня 2021 у мобільному додатку «Viber». Строк оскарження пропущений з поважної причини, оскільки він скористався правом оскарження даної постанови, звернувшись зі скаргою до Департаменту патрульної поліції. З постановою не погоджується, оскільки правил не порушував, докази вчинення ним спірного правопорушення є неналежними та недопустимими, оскільки технічний засіб, на який здійснювалась фото та відеофіксація порушення, не був закріплений у спосіб, передбачений законом, а знаходився у руках інспектора поліції. Постанову винесено інспектором на місці зупинки, права йому не було роз'яснено. Зазначені обставини викладались ним у скарзі на постанову про адміністративне правопорушення, оскаржену у адміністративному порядку шляхом направлення скарги на розгляд начальника УПП у Рівненській області. Однак скарга на постанову про адміністративне правопорушення залишена без задоволення рішенням старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Рівненській області ДПП від 7 травня 2021 року, копія якого разом із супровідним листом отримана ним 11 травня 2021 року у мобільному застосунку «Viber». Залишаючи без задоволення скаргу посадова особа УПП в Рівненській області виходила, зокрема з того, що згідно листа ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» №22-38/49 від 01.01.2019 року лазерний вимірювач Trucam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто створений для утримання в руках під час вимірювань, а відтак вважає, що здійснюючи фіксацію адміністративного правопорушення з рук, докази отримані таким чином є належними та допустимими. Наполягає на неналежності і недопустимості як доказу фото/відео-фіксації адміністративного правопорушення, здійсненої на технічний прилад Trucam Lti 20/20 ТС 00550, який знаходився в руках інспектора, оскільки в силу положень ст.40 Закону України «Про національну поліцію» фото- і відео техніка, у тому числі така, що працює в автоматичному режимі, повинна монтуватись та або розміщуватись по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Ухвалою від 3 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, визначеними ст.268, 269, 286 КАС України для окремих категорій термінових справ, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання сторони не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.
Суд встановив, що 18 квітня 2021 року інспектором УПП в Рівненській області лейтенантом поліції Драгальчуком Д.Г. відносно позивача було винесено постанову серії ЕАН № 4086661 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
За змістом постанови 18 квітня 2021 о 15 год. 06 хв. 06 сек. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки "Chevrolet Captiva", номерний знак НОМЕР_1 , на 326 км автодороги Київ-Чоп перевищив встановлені обмеження швидкості руху більше як на 20 км/год, а саме рухався зі швидкістю 77 км/год в населеному пункті «Колоденка», позначеному знаком 5.45. Швидкість вимірювалась приладом TRUCAM LTI 20/20 ТС00550, чим порушив п. 12.4. ПДР - порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год).
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до п.12.4 розділу 12 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
За положеннями ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, обов'язок доводити правомірність рішення у цій справі покладається на суб'єкт владних повноважень, яким є Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції. Відповідач не надав суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень проти позову та доказів, що стали підставою для винесення оспорюваної постанови.
Фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення, не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху. Доказів, які б свідчили про порушення позивачем Правил дорожнього руху України, суду не надано.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 8 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а.
Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується жодним доказом, крім оспорюваної постанови.
При цьому, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом наявності складу порушення, оскільки така по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує процедура його фіксування. Постанова про накладення адміністративного стягнення не може слугувати доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке оскаржується.
Відповідно до статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» працівники поліції можуть розміщувати автоматичну фото та відеотехніку по периметру дороги, зокрема стаціонарно встановлювати вимірювальний пристрій, оскільки термін «монтувати/розміщувати» не є тотожним «використанню в інший спосіб», зокрема «тримати в руках».
До такого правового висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд в постанові від 11.09.2019 року у справі №127/19832/19, скасовуючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості, визначене лазерним вимірювачем швидкості TruCam LTI 20/20 не у зафіксованому режимі, а перебуваючи в руках патрульного поліцейського.
За таких обставин постанова серії ЕАН №4086661 від 18 квітня 2021 року підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ст.2, 9, 74, 77, 90, 139, 244- 246, 255, 286, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН №4086661 від 18 квітня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн скасувати, а справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП - закрити.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого адміністративного апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач - Управління патрульної поліції в Рівненській області, місцезнаходження: 33000, м.Рівне, вул.Ст.Бандери, 14 а, код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя