ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
24 червня 2021 року м. Київ № 640/16989/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірій Р.О., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)
про визнання неправомірними дії, скасування постанови № 64295826 від 21.05.2021,
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд:
- визнати дії відділу примусового виконання рішень в м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) в особі державного виконавця Бялого М.Г. щодо накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві неправомірними;
- скасувати постанову про накладення штрафу від 21.05.2021, винесену по ВП № 64295826 від 19.05.2021 у розмірі 5100,00 грн. в повному обсязі.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивачем до позовної заяви не надано копії позовної заяви, а також копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Між тим, суд звертає увагу позивача, що в даному випадку позивач по відношенню до відповідача не здійснює жодних владно-управлінських функцій, з огляду на що, в даному випадку, не є суб'єктом владних повноважень, а відтак позивачу необхідно надати суду копію позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення вимог вказаної норми до позовної заяви позивачем не додано документу про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документу, який підтверджує підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2021 - 2 270,00 грн.
Позивач в позовній заяві просить звільнити його від сплати судового збору з зв'язку з тим, що Пенсійний фонд України та його територіальні управління позбавлені можливості вносити до свого бюджету витрати на сплату судового збору або отримувати грошові дотації на витрати не передбачені ст.73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та що згідно з частиною 1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину- інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З указаного вбачається, що Пенсійний фонд України та його органи не є суб'єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Аналогічну правову позицію викладено в ухвалах Верховного Суду від 10.01.2018 у справі № К/9901/12/18, від 12.01.2018 у справах №К/9901/2132/18, №К/9901/2135/18, №К/9901/2131/18, та №К/9901/2134/18.
Отже, за звернення до суду з даним позовом позивачу слід сплатити судовий збір у загальному розмірі 4 540,00 грн. (1,5% від 5100,00 грн., але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 2 270,00 грн. за вимогу майнового характеру та 2 270,00 грн. за вимогу немайнового характеру).
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, ч. ч. 1, 2 ст. 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позивач просить суд, зокрема, просить скасувати постанову про накладення штрафу від 21.05.2021 по ВП № 16989 у розмірі 5 100,00 грн.
Позивач з відповідною позовною заявою звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва 17.06.2021 року, тобто з пропуском десятиденного строку.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В свою чергу судом було встановлено, що позивачем не було подано відповідної заяви про поновлення пропущеного строку.
Крім того, Позивач в додатках до позову зазначає про копію постанови про накладення штрафу з копією супровідного листа та копію реєстру поштових відправлень, проте даних документів до позову не додано, про що Окружним адміністративним судом міста Києва складено акт № 628 від 17.06.2021.
Також положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами)/
З позовної заяви видно, що позивачем в якості відповідача визначено Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зазначено код ЄДРПОУ - 34691374.
Між тим, як видно з ЄДР, вказаний код належить Головному територіальному управлінню юстиції у м. Києві, яке припинено 23.12.2020. Тобто позивач у справі визначає в якості відповідача певну особу, правоздатність якої позивачем не підтверджена, зокрема, відомостями з ЄДР.
Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:
1) копії позовної заяви та доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи та для суду;
2) оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 4 540.00 грн;
3) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску;
4) заяви/уточнення із визначенням належного відповідача та із зазначенням у вказаної особи коду з ЄДРПОУ, яка підтверджує правоздатність відомостями з ЄДР;
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
2. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Р.О. Арсірій