Ухвала
Іменем України
24 червня 2021 року
м. Київ
справа № 304/1082/16-ц
провадження № 61-9298ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітов М. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_4, на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 30 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу,
16 серпня 2017 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Перечинського районного суду від 13 жовтня 2016 року про відкриття провадження у справі з посиланням на порушення судом правил підсудності.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 30 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження і апелянт не ставить питання про його поновлення.
До Закарпатського апеляційного суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження з посиланням на те, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки на його адресу всупереч статті 127 ЦПК України не надходили копія ухвали про відкриття провадження, копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, а тому не мав можливості подати доводи в тому числі щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 30 грудня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 не подав до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із наданням доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.
ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку 03 червня 2021 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 30 грудня 2020 року, у якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, ОСОБА_1 зазначає, що касаційну скаргу подано у строк. Щодо підстав зазначає, що копію ухвали апеляційного суду ОСОБА_1 отримав засобами поштового зв'язку 06 травня 2021 року. На підтвердження вказаних обставин надано копію конверта, який адресований апеляційним судом ОСОБА_1 зі штрихкодовим ідентифікатором № 8800873767036.
Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).
У частині другій статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений із поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Апеляційний суд встановив, що 11 травня 2017 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подано клопотання до суду першої інстанції, в якому останній просив надіслати копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви та копію заочного рішення на вказану в клопотанні адресу представника.
На вказане клопотання судом першої інстанції надіслано представнику оскаржувану ухвалу суду та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали про відкриття провадження у справі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 отримав 24 травня 2017 року.
06 червня 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення Перечинського районного суду від 29 листопада 2016 року.
Ухвалою Перечинського районного суду від 24 липня 2017 року заяву про перегляд заочного рішення Перечинського районного суду від 29 листопада 2016 року задоволено, вказане заочне рішення скасовано.
Таким чином матеріалами справи підтверджують, що ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 знали про наявність оскаржуваної ухвали, копію якої представником отримано 24 травня 2017 року. При цьому, подача заяви про перегляд заочного рішення не перешкоджала ОСОБА_1 можливості у встановлений законом строк скористатись правом на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі.
У постанові Верховного Суду від 17 квітня 2021 року у справі № 711/11085/15-ц вказано, що: «Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волі особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.»[…]«Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.».
Встановивши, що ОСОБА_1 пропустив строк на апеляційне оскарження на ухвалу Перечинського районного суду від 13 жовтня 2016 року, а причини пропуску є неповажними, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Згідно частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених рішень свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Закарпатського апеляційного суду від 30 грудня 2020 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_4 , на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 30 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. Ю. Тітов