01 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/1100/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. - (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги (із доповненням) акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення господарського суду Київської області від 14.12.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2021
у справі № 911/1100/20
за позовом акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до приватного акціонерного товариства "Факел"
про стягнення 24 880,61грн
та за зустрічним позовом приватного акціонерного товариства "Факел"
до акціонерного товариства "Укртрансгаз",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом - акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень"
про стягнення 509 844,11 грн,
Рішенням господарського суду Київської області від 14.12.2020 у справі № 911/1100/20, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2021, первісний позов акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") до приватного акціонерного товариства "Факел" (далі - ПАТ "Факел") про стягнення 24 880,61 грн задоволено повністю; стягнуто з ПАТ "Факел" на користь АТ "Укртрансгаз" 17 969,33 грн пені, 6 911,28 грн штрафу та 2 102,00 грн судового збору; зустрічний позов ПАТ "Факел" до АТ "Укртрансгаз" про стягнення 509 844,11 грн задоволено повністю; стягнуто з АТ "Укртрансгаз" на користь ПАТ "Факел" 509 844,11 грн та 7 647,66 грн судового збору.
07.04.2021 (згідно з відміткою штампу Північного апеляційного господарського суду на першій сторінці касаційної скарги) АТ "Укртрансгаз" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 14.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі № 911/1100/20 в частині задоволення зустрічних позовних вимог ПАТ "Факел" до АТ "Укртрансгаз" у повному обсязі, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову повністю.
09.06.2021 (відповідно до відмітки на поштовому конверті) АТ "Укртрансгаз" звернулося до Верховного Суду із доповненням до касаційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 14.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі № 911/1100/20 у відповідності з положеннями статті 298 ГПК України із клопотанням про визнання поважними причини пропуску строку на подання доповнень до касаційної скарги.
Обґрунтовуючи наявність підстав для поновлення процесуального строку, АТ "Укртрансгаз" зазначає, що копію оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 (повний текст складено 11.05.2021) скаржником отримано 20.05.2021, що підтверджується копією поштового конверта і даними із сайту "Укрпошта" за номером поштового відправлення 0411634687548, а тому, зважаючи на приписи частини другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), АТ "Укртрансгаз" має право на поновлення строку на подання доповнень до касаційної скарги.
З огляду на викладене, враховуючи вимоги частини другої статті 288, статті 298 ГПК України, строк на подання доповнень касаційної скарги в цьому випадку був пропущений з поважних причин і підлягає поновленню, а зазначене клопотання задоволенню.
Дослідивши матеріали касаційної скарги АТ "Укртрансгаз" та доповнення до неї у справі № 911/1100/20, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 ГПК України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2 102 грн.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом спору у справі № 911/1100/20 є стягнення є стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання робіт за договором підряду у розмірі 24 880,61 грн (за первісним позовом) та стягнення 509 844,11 грн банківської гарантії (за зустрічним позовом), а отже, ціна позову у цій справі не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Аналіз наведених норм закону дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
АТ "Укртрансгаз", мотивуючи необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, зазначає, що касаційна скарга стосується права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника (підпункти "а", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України) з посиланням на те, що розгляд цієї справи сформує правову позицію в аналогічних спорах за участі АТ "Укртрансгаз" та ПАТ "Факел" щодо встановлення наявності/відсутності підстав стягнення суми банківської гарантії у випадку неналежного виконання зобов'язання, яке забезпечено банківською гарантією; АТ "Укртрансгаз" здійснює суспільно-важливу і стратегічну функцію щодо зберігання природного газу, забезпечення його відбору і закачування до підземних сховищ газу, тому, на думку скаржника, ця справа становить значний суспільний інтерес, має виняткове значення та може бути підставою для перегляду цієї справи в касаційному порядку.
Верховний Суд виходить з того, що фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі та доповненнях до неї ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Перевіривши зазначені доводи, Суд не вбачає, що касаційна скарга АТ "Укртрансгаз" стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а тому не містить випадку, передбаченого підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Належних обґрунтувань про те, що справа № 911/1100/20 становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника (підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України) касаційна скарга АТ "Укртрансгаз" також не містить, а зауваження про те, що скаржник здійснює суспільно-важливу і стратегічну функцію щодо зберігання природного газу, забезпечення його відбору і закачування до підземних сховищ газу не береться до уваги Судом, зважаючи на засади рівності всіх юридичних осіб (стаття 7 ГПК України).
Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, за яких Суд міг би визнати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі № 911/1100/20 такою, що підлягає касаційному оскарженню, АТ "Укртрансгаз" не наведено.
Разом з тим, доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі (із доповненням), зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, розгляд скарг яких покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
При цьому, незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить про неправильність застосування або порушення норм матеріального/процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.
Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз" (із доповненням) на рішення господарського суду Київської області від 14.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі № 911/1100/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підстав для розгляду клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень немає.
Керуючись статтями 234, 287, 293 ГПК України, Касаційний господарський суд
1. Поновити акціонерному товариству "Укртрансгаз" строк на подання доповнень до касаційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 14.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі № 911/1100/20.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою (із доповненням) акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення господарського суду Київської області від 14.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі № 911/1100/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Т. Малашенкова