16 червня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/372/20
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.
при секретарі судового засідання Качунь І.Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Теребовлянського районного споживчого товариства
до відповідача Фізичної особи-підприємця Кравець Лесі Михайлівни
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Теребовлянська міська рада
про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,0011 га по вул. Паращука, 7 м. Теребовлі , кадастровий номер 612510100:03:003:1063 шляхом звільнення земельної ділянки з демонтажем частини двох розміщених на ній тимчасових споруд - металевих торговельних кіосків
за участі представників сторін:
позивача: Помазанська С.І.
відповідача: Колцуняк Ю.В. , Кравець Л.М .
Суть справи:
У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа за позовом Теребовлянського районного споживчого товариства до Фізичної особи-підприємця Кравець Лесі Михайлівни про, з урахуванням заяв про зміну предмету позову, зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,0011 га по вул. Паращука, 7 м. Теребовлі , кадастровий номер 612510100:03:003:1063 шляхом звільнення земельної ділянки з демонтажем частини двох розміщених на ній тимчасових споруд - металевих торговельних кіосків.
Розгляд спору здійснюється судом за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 26.08.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області та в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Теребовлянську міську раду.
В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на порушення відповідачем прав Теребовлянського Рай СТ на самостійне використання земельної ділянки, яка надана Споживчому товариству в постійне користування згідно Державного акту про право постійного користування землею серії І-ТР №001696.
Відповідач та його представник у судовому засіданні заперечують проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №б/н (вх. №5256) від 05.08.2020. Зазначають, що позивачем зроблено помилковий висновок про самовільне захоплення земельної ділянки, адже підприємець користується спірною земельної ділянкою відповідно до рішення Теребовлянської міської ради № 5946 від 27.06.2019 року, яким надано їй в короткострокову оренду терміном на 11 місяців земельну ділянку загальною площею 0,0024 га для комерційного використання в м. Теребовля, вул. Паращука, ТС № 1 , №2 та укладено між ФОП Кравець Л.М. та Теребовлянською міською радою договір оренди землі № 6 від 17.07.2019 року. На даний час укладено новий договір оренди землі №3 від 03.07.2020 року на підставі рішення Теребовлянської міської ради Тернопільської області №8171.
Розгляд даного спору здійснювався із технічною фіксацією судового процесу в порядку ст.222 ГПК України.
Ухвалою суду від 07.10.2020 по справі призначалася судова експертиза, її результати викладені у висновку експерта від 18.02.2021.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, судом встановлено наступне.
Згідно Державного акту на право постійного користування землею серії 1-ТР №001696 від 12.02.2001, виданого на підставі рішення Теребовлянської міської ради від 08.12.2000р. №224, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею Теребовлянської міської ради за №65, позивач користується земельною ділянкою по вул. Паращука, 7 в м. Теребовля , площею 0,6956га наданою міською радою для функціонування ринку та обслуговування його приміщень.
Право постійного користування земельною ділянкою підтверджується також Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.07.2019 та додатком до нього (кадастровий план земельної ділянки).
Законність набуття ним права постійного користування земельною ділянкою та чинність державного акта на право постійного користування землею підтверджено рішенням Господарського суду Тернопільської області від 01.11.2016 у справі №921/377/16-г/17, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2017.
Згідно із Планом зовнішніх меж землекористування, надана позивачу ділянка знаходиться на території ринку по вул. Паращука, 7 в м. Теребовля .
Втім, за твердженнями позивача, даною земельною ділянкою він не може в повній мірі користуватися через самовільне зайняття її частини Фізичною особою-підприємцем Кравець Л.М. та розміщення на ній тимчасових споруд - торговельних кіосків.
Факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,0012 га по вул. Паращука, 7, м. Теребовля підтверджено актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №859-ДК/0904АП/09/01/-19 від 17.09.2019.
Місцезнаходження самовільно зайнятої земельної ділянки на земельній ділянці площею 0,6956 га відображено у Кадастровому плані земельної ділянки, який є додатком до вище вказаного акту перевірки.
Як наслідок, Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області 17.09.2019 складено припис та зобов'язано ФОП Кравець Л.М. усунути порушення вимог земельного законодавства, шляхом звільнення земельної ділянки від використання або виготовлення документів, що посвідчують право користування нею. Строк виконання припису - до 17.10.2019.
Однак, за доводами позивача, ФОП Кравець Л.М. припис не виконала і продовжує користуватись самовільно зайнятою ділянкою, що підтверджується актом обстеження від 19.05.2020.
Відповідач, в свою чергу, стверджує, що користується земельною ділянкою на законних підставах, відповідно до рішення Теребовлянської міської ради №5946 сьомого скликання від 27.06.2019 , яким надано підприємцю в короткострокову оренду терміном на 11 місяців земельну ділянку загальною площею 0,0024 га для комерційного використання в м. Теребовля по вул. Паращука, ТС №1, №2 . Між ФОП Кравець Л.М. та Теребовлянською міською радою укладено договір оренди землі №6 від 17.07.2019.
Так, рішенням Теребовлянської міської ради №42 від 20.02.2018 ФОП Кравець Л.М. надано дозвіл на виготовлення паспорта прив'язки тимчасової споруди згідно схеми розміщення даної споруди, затвердженої рішенням №1668 від 28.04.2017.
Станом на час розгляду справи у суді укладено новий договір оренди землі №3 від 03.07.2020, на підставі рішення Теребовлянської міської ради №8171 від 25.06.2020.
Теребовлянське Рай СТ, як постійний землекористувач, з врахуванням матеріалів перевірки наданих Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області по самовільному зайняттю ФОП Кравець Л.М. земельної ділянки площею 0,0012 га по вул.Паращука,7 у м. Теребовля , 19.05.2020 провело обстеження земельної ділянки, яка є в постійному користуванні. Актом обстеження від 19.05.2020, складеним комісією визначеною розпорядженням Рай СТ від 14.04.2020, встановлено, що самовільно зайнята ФОП Кравець Л.М. земельна ділянка площею 0,0012га, яка відображена на кадастровому плані, що є додатком до акту перевірки Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про дотримання вимог земельного законодавства від 17.09.2019 №859/ДК/0904АП/09/01/-19, знаходиться в межах земельної ділянки площею 0,6956га по вул.Парашука,7 м. Теребовля , яка є в постійному користування Рай СТ. На самовільно зайнятій земельній ділянці площею 0,0012га приватним підприємцем розміщено тимчасову споруду - металевий торговельний кіоск.
Окрім того, на виконання розпорядження правління Теребовлянського Рай СТ №36 від 27.07.2020 повторно проведено обстеження самовільно зайнятої ФОП Кравець Л.М. земельної ділянки площею 0,0012 га по вул. Паращука, 7, м. Теребовля , про що складено відповідний Акт від 03.08.2020. В акті від 03.08.2020р. комісія підтвердила факт самовільного зайняття ФОП Кравець Л.М. земельної ділянки площею 0,0012 га по вул.11аращука,7 м. Теребовля , яка є частиною земельної ділянки наданої позивачу в постійне користування на якій відповідачка самочинно спорудила тимчасову споруду - торговельний кіоск. Комісією також встановлено, що відповідач не має укладеного з Теребовлянським Рай СТ договору на оренду торговельного місця та дозволу Рай СТ на розміщення тимчасової споруди - кіоску на самовільно зайнятій земельній ділянці.
За твердженням Споживчого товариства, договір оренди землі №3 від 03.07.2020 та паспорт прив'язки тимчасової споруди №1, 2 від 10.05.2018 стосуються земельної ділянки за іншою адресою по вул. Паращука, площею 0,0024 га, а не земельної ділянки по вул.Паращука,7 площею 0,0012 га, яка є у постійному користуванні Рай СТ.
Дослідивши подані докази та з'ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про те, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За приписами ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч.2 ст.16 ЦК України.
В силу частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
Законність набуття позивачем у справі права на спірну земельну ділянку була предметом судового розгляду у справі №921/377/16-г/17. Згідно із рішенням Господарського суду Тернопільської області 01.11.2016 у справі за позовом Теребовлянської міської ради до Теребовлянського районного споживчого товариства, про визнання недійсним акту на право постійного користування земельною ділянкою по вул. Паращука, 7 в м. Теребовлі , площею 0,6956 га від 12.02.2001 року серії І-ТР № 001696 в позові відмовлено. При цьому судом встановлено:
- Державний акт на право постійного користування землею серії І-ТР №001696 від 12 лютого 2001 року, видано на підставі рішення Теребовлянської міської ради №224 від 08.12.2000 та підписано головою Теребовлянської міської ради І.М. Шабатом, його підпис скріплено печаткою Теребовлянської міської ради, також аркуш Державного акту із зображенням плану зовнішніх меж земельної ділянки, описом меж підписано ОСОБА_4 , котрий як вбачається із наявної у справі технічної документації на земельну ділянку для розміщення ринку та обслуговування його будівель, обіймав посаду начальника Теребовлянського районного відділу земельних ресурсів, що відповідає п. 1.4. та п. 2.11 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №43 від 04.05.1999 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 за №354/3647;
- з Книги реєстрації державних актів на право постійного користування землею на території Теребовлянської районної ради народних депутатів, датованої 1994 роком вбачається, що за номером 65 зареєстровано Державний акт серії І-ТР №001712, котрий виданий 06.06.2001 МП "Каменяр" на земельну ділянку, площею 0,20га на підставі рішення Підгайчинецької сільської ради №59 від 18.04.2000. Однак наведене не є свідченням того, що оспорюваний державний акт Рай СТ не видавався Теребовлянською міською радою взагалі, як про це вказує позивач, а лише слугує доказом неналежного виконання відповідною посадовою особою відділу земельних ресурсів службових повноважень щодо своєчасності та достовірності внесення записів до Книги реєстрації актів;
- оспорюваний Державний акт на право постійного користування землею за формою та змістом відповідає вимогам, чинного на час його видачі, законодавства;
- розроблена Рай СТ технічна документація на земельну ділянку для обслуговування ринку була затверджена органом місцевого самоврядування двічі, спочатку 30.09.1997 року рішенням виконавчого комітету Теребовлянської міської ради №244, а пізніше - на пленарному засіданні Теребовлянської міської ради третього скликання на п'ятнадцятій сесії 08.12.2000 (рішення №224), котрі є чинними на момент розгляду спору і на даний час та за своїм змістом і суттю - подібними, тому підстав для висновку про її (документації) невідповідність чинним нормативно-правовим актам, що регулюють земельні відносини, у суду немає;
- з моменту видачі Державного акту на право постійного користування землею від 12 лютого 2001 року у Рай СТ виникло право постійного користування земельною ділянкою згідно з планом землекористування та в межах, встановлених зазначеним планом землекористування за адресою: м. Теребовля, вул. Паращука, 7 для функціонування ринку;
- код ЄДРПОУ 01767330 юридичної особи Теребовлянського районного споживчого товариства не змінювався; юридична особа вносила зміни у реєстраційні дані протягом свого існування виключно щодо власної назви та відомостей про керівника, видів економічної діяльності (розширювала), тому твердження Теребовлянської міської ради, що державний акт видавався не Рай СТ, а іншій юридичній особі - "Ринок Теребовлянського Рай СТ", що припинив свою діяльність внаслідок банкрутства, не відповідають дійсності.
Вищезазначене судове рішення залишено без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2017 та Вищого господарського суду України від 26.04.2017, відтак, набрало законної сили.
Висновками перелічених судів підтверджується факт наявності у Теребовлянського Рай СТ права постійного землекористування ділянкою площею 0,6956 га по вул. Паращука, 7 в м. Теребовля .
Окрім того, предметом судового розгляду також була законність рішення органу місцевого самоврядування щодо правомірності користування Рай СТ даною земельною ділянкою (рішення міської ради № 230 від 31.03.2016).
Так, у справі № 921/237/16-г/6 про визнання недійсним рішення міської ради № 230 від 31.03.2016 "Про припинення Теребовлянському Рай СТ права користування частиною земельної ділянки по вул. Паращука, 7 у м. Теребовля " позов задоволено повністю. Дане судове рішення набрало законної сили у встановленому порядку згідно ст.85 ГПК України (редакції, чинній на момент його ухвалення).
Таким чином, суд не перевіряє вищезазначені факти та не досліджує їх заново при розгляді даного господарського спору, оскільки наведені вище правові положення, з урахуванням складу сторін у перелічених справах, дає підстави дійти висновку про їх преюдиційність у даній справі.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За приписами статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Водночас, вказана норма не обмежує і не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте іншими способами у встановлених законодавством випадках станом на 01.01.2002 (рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005).
Зміст правомочностей з володіння і користування земельною ділянкою як складових права постійного користування, полягає у можливості фізичного доступу користувача до земельної ділянки, можливості використання земельної ділянки для своїх потреб (з урахуванням її цільового призначення). Зміст прав та обов'язків землекористувачів викладено також у статтях 95, 96 Земельного кодексу України.
Згідно з приписами ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, якими, відповідно до ст. 126 ЗК України, є державні акти, форми яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Порядок та підстави припинення прав на землю врегульовано главою 22 Земельного кодексу України; підстави припинення права користування земельною ділянкою перелічені у статті 141 цього Кодексу.
Припинення правовідношення щодо права на земельну ділянку можливе шляхом припинення дії такого титулу, як підстави виникнення такого права, яким, у даному випадку за відсутності інших передбачених законодавством підстав, є державний акт; саме з чинністю державного акта позивач пов'язує правомірність свого землекористування.
Про відсутність обов'язкових вимог приписів щодо переоформлення права постійного користування землею зазначалося у п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 №449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою", відповідно до якого раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб (постанова втратила чинність 03.06.2013).
Крім того, Законом України "Про Державний земельний кадастр" (чинний з 01.01.2013) встановлено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, і котрі видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними (п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону).
Як зазначалося вище та вбачається з матеріалів справи, Державний акт на право постійного користування, виданий Теребовлянському районному споживчому товариству станом на день розгляду спору серії І-ТР №001696 від 12.02.2001 є чинним, ніким не скасованим (рішення суду у справі № 921/377/16-г/17 від 01.11.2016 набрало чинності у встановленому законом порядку), відповідно, Теребовлянське районне споживче товариство є належним землекористувачем земельної ділянки, площею 0,6956га для обслуговування приміщень ринку та його функціонування (Ринок в м. Теребовля по вул. Паращука, 7 ).
Відповідно до наявного у справі Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6110877812019 від 02.07.2019 слідує, що позивачем проведено державну реєстрацію права постійного користування землею відповідно до Державного акту серії І-ТР № 001696 від 12.02.2001 в порядку, визначеному ст.ст. 125, 126 ЗК України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та присвоєно земельній ділянці кадастровий номер № 6125010100:03:003:1063.
Судовим експертом за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, у висновку №1261/20-22 від 18.02.2021 констатовано, що:
- одержані співставленні результати обмірів торгового кіоску із відомостями про межі земельної ділянки з кадастровим номером 6125010100:03:003:1063 встановлюють, що торговий кіоск ФО-П Кравець Л.М. частково знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6125010100:03:003:1063, а саме 11м2 (0,0011 га) земельної ділянки під торговим кіоском ФО-П Кравець Л.М. знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6125010100:03:003:1063.
Також експертом надано додаткові письмові пояснення №1261/20-22 від 11.06.2021 до експертного висновку №1261/20-22, в яких зазначено, що згідно представленої схеми розміщення ТС - це дві окремих тимчасових споруди довжиною у 4,00 м та шириною у 3,00 м кожна, що розміщені один біля одного по одній осьовій лінії. Отже, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6125010100:03:003:1063 частково знаходиться ТС №1, а саме 10 м. кв. (0,0010 га) та частково ТС №2 - 1м.кв. (0,0001 га), що належать ФОП Кравець Л.М .
В силу положень ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
За приписами ст.104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами. При цьому суд констатує, що у справі відсутні письмові докази, якими б дослідження судового експерта спростовувались, або їм суперечили. Відтак висновки експерта, як належні та мотивовані, суд приймає до уваги та викладені у них результати дослідження враховує при вирішенні даного спору.
За нормами ст.116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
В даному випадку, доказів припинення у відповідності до чинного законодавства (ст.ст. 141,142 ЗК України) права користування зазначеною земельною ділянкою чи її частиною, або її вилучення в судовому порядку у Теребовлянського Рай СТ матеріали справи не містять, а сторонами суду не надано.
Посилання відповідача про те, що йому надано дозвіл на виготовлення паспорта прив'язки тимчасової споруди по вул. Паращука у м. Теребовлі та укладення договору оренди земельної ділянки не свідчать про використання земельної ділянки під торговим кіоском на законних підставах (оформлення правовстановлюючих документів).
Обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.
Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 за №244, згідно пунктів 2.1 - 2.3 якого, підставою для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності є паспорт прив'язки тимчасової споруди.
При цьому такий документ не надає права на відповідну земельну ділянку як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї правами в розумінні частини першої статті 79 ЗК України. Отже, розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, може свідчити про самовільне зайняттям земельної ділянки і тягнути за собою наслідки, визначені статтею 212 ЗК України.
До того ж слід зазначити , що у рішеннях органу місцевого самоврядування зазначена інша земельна ділянка, ніж та , що належить позивачу. Адже, надана відповідачу в оренду земельна ділянка по вул. Паращука, у місті Теребовлі не має адресного номера.
Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Відповідачем не підтверджено, що право користування спірною земельною ділянкою у нього виникло в силу положень ст.402 ЦК України.
Згідно ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
З долучених до матеріалів справи документів вбачається, що Фізичною особою підприємцем Кравець Л.М. здійснюється підприємницька діяльність на торгівельному місці, на земельній ділянці площею 11 кв.м., котра надана у постійне користування Теребовлянському Рай СТ по вул. Паращука, 7 у м. Теребовля для обслуговування ринку без правовстановлюючих на те документів.
За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідач використовує земельну ділянку без відповідних правових підстав, визначених статтями 116, 125, 126 Земельного кодексу України. В свою чергу, позивач, вправі вимагати усунення перешкод, які чинить відповідач, не маючи будь-яких правових підстав для цього.
Таким чином право Теребовлянського Рай СТ щодо користування спірною земельною ділянкою відповідно до вимог чинного законодавства підлягає судовому захисту, а заявлені позовні вимоги як обґрунтовані та правомірно заявлені підлягають до задоволення.
Згідно зі ст. ст.73, 74, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Однак, відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.
Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (справа "Трофимчук проти України" від 28 жовтня 2010 року).
Судові витрати, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 75, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Кравець Лесю Михайлівну ( АДРЕСА_7 , ідент. номер НОМЕР_1 ) усунути перешкоди Теребовлянському районному споживчому товариству у користуванні земельною ділянкою площею 0,0011 га по вул. Паращука, 7 м. Теребовлі , кадастровий номер 612510100:03:003:1063, шляхом звільнення земельної ділянки з демонтажем частини двох розміщених на ній тимчасових споруд - металевих торговельних кіосків.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кравець Лесі Михайлівни ( АДРЕСА_7 , ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Теребовлянського районного споживчого товариства (провулок Князя Василька, 6, м. Теребовля, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48101, ідент. код 01767330) - 2 102 (дві тисячі сто дві) грн судового збору та 3922 (три тисячі дев'ятсот двадцять дві) грн 56 коп. витрат за проведення судової експертизи.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Повне рішення складено 01.07.2021.
Суддя О.В. Руденко