просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
01 липня 2021 року м.Харків Справа № 913/340/21
Провадження №15/913/340/21
За позовом виконувача обов'язків керівника Старобільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі
позивача - Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області (вул.Центральна, буд.105, смт Біловодськ Луганської області, 92800)
до Фізичної особи-підприємця Бєлоліпецького Вячеслава Анатолійовича ( АДРЕСА_1 )
про визнання недійсним договору
Суддя Смола С.В.
Секретар судового засідання Славич В.І.
У засіданні брали участь:
від заявника: представник не прибув;
від позивача: представник не прибув;
від відповідача: представник не прибув.
Виконувач обов'язків керівника Старобільської окружної прокуратури (далі - прокурор) 03.06.2021 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) звернувся до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Бєлоліпецького Вячеслава Анатолійовича (далі - ФОП Бєлоліпецький В.А. ) про визнання недійсним договору від 10.07.2017 №10/07, укладеного між Данилівською сільською радою та ФОП Бєлоліпецьким В.А .
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
У відповідності до Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №309 (далі - Порядок) розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов'язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання. Органи Казначейства звіряють поданий розпорядником Реєстр та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до Реєстру.
Сільський голова Данилівської сільської ради, не маючи належних повноважень, в порушення вимог Бюджетного кодексу України та Порядку без виділення асигнувань уклав договір від 10.07.2017 №10/07 на проведення робіт «Поточний ремонт частини будинку культури по вул.Паркова, 2, с.Новодеркул Луганської області » та в подальшому свої бюджетні зобов'язання не зареєстрував в установленому законодавством порядку в Казначейській службі України.
Крім того сільським головою Данилівської сільської ради Біловодського району Луганської області Москальовим О.Ю. при укладенні договору від 10.07.2017 №10/07 грубо порушені вимоги Закону України «Про публічні закупівлі».
Зазначив, що моніторингом електронного майданчика «Prozorro» встановлено, що посадовими особами Данилівської сільської ради Біловодського району тендерна пропозиція щодо «поточного ремонту частини будинку культури по вул.Паркова, 2 в с.Новодеркул Луганської області » у 2016-2017 роках всупереч ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі» не опубліковувалась.
Усупереч приписам ст.4 Закону України «Про публічні закупівлі» в електронній системі «Prozorro» відсутня будь-яка інформація щодо плану закупівель Данилівської сільської ради Біловодського району Луганської області на 2017 рік з «поточного ремонту частини будинку культури по вул.Паркова, 2 в с.Новодеркул Луганської області ».
Указав, що умови спірного договору за своїм змістом унеможливлюють його виконання, оскільки є заздалегідь невиконуваними в повному обсязі органом місцевого самоврядування без відповідних бюджетних асигнувань.
Сільський голова Данилівської сільської ради мав право та достатні повноваження укласти договір від імені органу місцевого самоврядування тільки за умови прийняття на сесії Данилівської сільської ради Біловодського району Луганської області відповідного рішення, яке б передбачало виділення коштів (бюджетні призначення) на проведення робіт передбачених договором.
На підставі рішення Біловодської селищної ради від 14.11.2017 «Про реорганізацію сільських рад, що об'єдналися та входять до складу Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області» відбулася реорганізація Данилівської сільської ради Біловодського району Луганської області шляхом приєднання до Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області. Згідно вказаного рішення Біловодська селищна рада є правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та обов'язків Данилівської сільської ради Біловодського району Луганської області.
Згідно інформації Біловодської РДА від 17.11.2020 №32-06/897 та Біловодської сільської ради Біловодського району від 20.04.2021 №01.3-27/1357, яка є правонаступником Данилівської сільської ради, рішення Данилівської сільської ради про виділення коштів на поточний ремонт частини приміщення, розташованого за адресою: вул.Паркова, 2, с.Новодеркул Луганської області за період з 01.01.2017 по 31.07.2017 в архівному відділі Біловодської РДА та в Біловодській селищній раді відсутнє.
За актом приймання-передачі майна з балансу Данилівської сільської ради на баланс Біловодської селищної ради, затвердженого 22.01.2018, приміщення, яке розташовано за адресою: вул.Паркова, 2, с.Новодеркул Біловодського району Луганської області , а саме приміщення будинку культури, не перебувало на балансі та у комунальній власності Данилівської сільської ради Біловодського району Луганської області і не передавалось у власність Біловодської селищної об'єднаної територіальної громади при проведенні об'єднання територіальних громад Біловодського району.
Відтак, сільський голова Данилівської сільської ради Біловодського району на момент підписання оскаржуваного договору не мав достатніх повноважень на його укладення.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2021 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.
Ухвалою суду від 09.06.2021 підтверджені підстави представництва виконувачем обов'язків керівника Старобільської окружної прокуратури інтересів держави в особі позивача - Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області, з позовними вимогами до відповідача - Фізичної особи-підприємця Бєлоліпецького Вячеслава Анатолійовича , про визнання недійсним договору від 10.07.2017 №10/07, укладеного між Данилівською сільською радою та ФОП Бєлоліпецьким В.А. ; прийнято позовну заяву прокурора від 01.06.2021 №53/1-339 вих-21 до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 30.06.2021.
У судове засідання 30.09.2020 прокурор та представники сторін не прибули, причин неявки суду не повідомили.
25.06.2021 від представника відповідача надійшла заява від 25.06.2021, у якій він просить у зв'язку із укладенням договору про надання правової допомоги 18.06.2021 та ознайомленням з матеріалами справи 25.06.2021 з метою надання часу для подання відзиву на позов продовжити встановлений ухвалою суду строк на подання відзиву на позов та відкласти підготовче засідання.
Суд зазначає, що ухвала суду від 09.06.2021 надсилалась на адресу Старобільської окружної прокуратури Луганської області, Луганської обласної прокуратури, Харківської обласної прокуратури та була отримана адресатами, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями №6102255483985, №6102255483977, №6102255483993.
Відповідно до рекомендованого повідомлення №6102255483969 ухвала суду від 09.06.2021 отримана позивачем 15.06.2021.
Відтак, прокурор та позивач хоч і були належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи, але у судове засідання 30.06.2021 не прибули, про причини неявки суд не повідомили. Заяви або клопотання про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1 ст.41 зазначеного Кодексу у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За приписами п.2 ч.1 ст.42 наведеного Кодексу учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Водночас ч.1 ст.45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Положеннями ст.46 ГПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у ст.42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених ст.46 ГПК України.
Частиною 1 ст.55 ГПК України передбачено, що органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.
Суд бере до уваги, що в даному випадку виконувач обов'язків керівника Старобільської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі позивача - Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області.
Частинами 1-2 ст.120 ГПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Ухвалою суду від 09.06.2021 явка прокурора та представників сторін не визнавалась обов'язковою, а тому їх було повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
Згідно зі ст.181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
За змістом ч.1 ст.183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Згідно з п.2 ч.2 ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексу строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомленого про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Зважаючи на вищезазначене, у випадку якщо прокурор та/або позивач мають намір взяти участь у судовому, однак не мають можливості взяти участь у першому засіданні, вони повинні повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.
Суд наголошує, що на момент розгляду справи ані прокурором, ані позивачем не повідомлено суд належним чином про причини неявки у судове засідання 30.06.2021.
Разом з тим, ч.4 ст.202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п.4 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст.202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13.01.2021 у справі №910/4372/20, оскільки об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у вказаних постановах виклала правовий висновок щодо застосування ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 ГПК України (неявка позивача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання за відсутності клопотання останнього про розгляд справи за його відсутності є підставою для залишення позову без розгляду) і такий висновок є чітким, зрозумілим й сприяє однозначному застосуванню вказаних норм процесуального права, то суд касаційної інстанції не вбачає підстав для відступу від правової позиції об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постановах від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 та від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.
При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст.120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Суд бере до уваги, що ухвалою суду від 09.06.2021 явка прокурора та позивача не визнавалась обов'язковою, а отже і їх нез'явлення в даному випадку не перешкоджає розгляду справи.
Разом з тим ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду (аналогічна правова позиція міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19).
Положення ч.4 ст.202 та п.4 ч.1 ст.226 ГПК України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
Суд наголошує, що ухвалою суду від 09.06.2021 явка прокурора та позивача не визнавалась обов'язковою.
Відповідно до висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 29.12.2020 у справі №916/3616/15, ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.11.2017 у справі «Sukhanov and Others v. Russia» (заяви №56251/12, №2302/13, №53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов'язком позивача.
Водночас у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст.202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007).
Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Суд зауважує, що норми ст.226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження. Навпаки, п.1 ч.2 ст.185 ГПК України прямо передбачена можливість постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання (така правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №904/2423/18, від 02.12.2020 у справі №914/1531/19, від 22.12.2020 у справі №925/337/19, від 13.01.2021 у справі №910/4372/20, від 10.02.2021 у справі №916/365/17).
Відтак, з огляду на належне повідомлення прокурора та позивача про дату, час та місце розгляду справи, неповідомлення ними про причини неявки та відсутність заяви про розгляд справи за їх відсутності суд приходить до висновку про необхідність залишення позову прокурора без розгляду.
За викладених обставин заява відповідача від 25.06.2021 про продовження строку на подання відзиву на позов та відкладення підготовчого засідання судом не розглядається.
Відповідно до ч.2 ст.226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Водночас, ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Також, згідно з ч.5 ст.130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Оскільки матеріали справи не містять клопотання платника судового збору - Луганської обласної прокуратури, про повернення їй сплаченого судового збору за подання позову та заяви відповідача про компенсацію здійснених ним витрат, зазначені питання наразі судом не вирішуються.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.226 ГПК України ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Частиною 2 ст.235 ГПК України передбачено, що ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Згідно з ч.ч.4, 5 ст.240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.13, 42, 45, 46, 55, 130, 181, 183, 185, 202, 226, 232 - 235, 240 ГПК України, господарський суд
Позов виконувача обов'язків керівника Старобільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області, з позовними вимогами до відповідача - Фізичної особи-підприємця Бєлоліпецького Вячеслава Анатолійовича , залишити без розгляду.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 01.07.2021 у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст ухвали складено 01.07.2021.
Суд доводить до відома учасників судового процесу, що вони можуть отримувати інформацію у справі, що розглядається за офіційною вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України - https://court.gov.ua/fair/.
Суддя С. Смола