просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
01 липня 2021 року м.Харків Справа № 913/301/21
Провадження №15/913/301/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Рисайклинг Групп» (Комплекс будівель №11-Б, зона №01, землі Кочетокської сільради, Чугуївський район Харківської області, 63513)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Протек Агро Груп» (вул.Горького, буд.70, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400)
про визнання договору про надання послуг недійсним
Суддя Смола С.В.
Секретар судового засідання Славич В.І.
У засіданні брали участь:
від позивача: представник не прибув;
від відповідача: представник не прибув.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТСК Рисайклинг Групп» (далі - ТОВ «ТСК РГ») 20.05.2021 (дата подання позовної заяви до канцелярії суду) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Протек Агро Груп» (далі - ТОВ «Протек Агро Груп») про визнання недійсним договору про надання послуг від 03.01.2018 №8.
В обґрунтування позовних вимог позивач з посиланням на приписи ст.ст.91, 92, 203, 207, 215, 216, 237, 238, 626, 638 Цивільного кодексу України зазначив, що під час аналізу змісту договору про надання послуг від 03.01.2018 №8 виявлено, що підпис від імені директора ТОВ «Протек Агро Груп» Чугунової Г.С. у вказаному договорі істотно відрізняється від підписів даної особи, які наявні в акті від 03.01.2018 №15 здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2021 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.
Ухвалою суду від 24.05.2021 позовну заяву ТОВ «ТСК РГ» залишено без руху.
Ухвалою суду від 07.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 30.06.2021.
У судове засідання 30.06.2021 представники сторін не прибули, причин неявки суду не повідомили. Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до інформації, розміщеній на сайті Акціонерного товариства «Укрпошта», поштове відправлення трекномер 6102255485619, у якому надсилалась відповідна ухвала суду від 07.06.2021 на адресу відповідача, яка значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул.Горького, буд.70, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, не вручене адресату під час доставки.
У той же час ухвала суду від 07.06.2021 надсилалась позивачеві за двома адресами, які зазначені ним у позовній заяві - за юридичною: Комплекс будівель №11-Б, зона №01, землі Кочетокської сільради, Чугуївський район Харківської області, 63513, та адресою для листування: проспект Гагаріна, буд.98, офіс 313, м.Харків, 61140, і була отримана адресатом, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями №6102255485546 та №6102255485538.
Відтак, позивач хоча і був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи, але у судове засідання 30.06.2021 не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Заяви або клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1 ст.41 зазначеного Кодексу у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За приписами п.2 ч.1 ст.42 наведеного Кодексу учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Водночас ч.1 ст.45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Положеннями ст.46 ГПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у ст.42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених ст.46 ГПК України.
Частинами 1-2 ст.120 ГПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Ухвалою суду від 07.06.2021 явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а тому їх було повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
Згідно зі ст.181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
За змістом ч.1 ст.183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Згідно з п.2 ч.2 ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексу строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомленого про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Зважаючи на вищезазначене, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.
Суд наголошує, що на момент розгляду справи позивачем не повідомлено суд належним чином про причини неявки представника позивача у судове засідання 30.06.2021.
Разом з тим, ч.4 ст.202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п.4 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст.202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13.01.2021 у справі №910/4372/20, оскільки об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у вказаних постановах виклала правовий висновок щодо застосування ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 ГПК України (неявка позивача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання за відсутності клопотання останнього про розгляд справи за його відсутності є підставою для залишення позову без розгляду) і такий висновок є чітким, зрозумілим й сприяє однозначному застосуванню вказаних норм процесуального права, то суд касаційної інстанції не вбачає підстав для відступу від правової позиції об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постановах від 13.09.2019 у справі №916/3616/15 та від 05.06.2020 у справі №910/16978/19.
При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст.120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Суд бере до уваги, що ухвалою суду від 07.06.2021 явка позивача не визнавалась обов'язковою, а отже і його нез'явлення в даному випадку не перешкоджає розгляду справи.
Разом з тим ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду (аналогічна правова позиція міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19).
Положення ч.4 ст.202 та п.4 ч.1 ст.226 ГПК України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
Суд наголошує, що ухвалою суду від 07.06.2021 явка позивача не визнавалась обов'язковою.
Відповідно до висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 29.12.2020 у справі №916/3616/15, ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.11.2017 у справі «Sukhanov and Others v. Russia» (заяви №56251/12, №2302/13, №53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов'язком позивача.
Водночас у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст.202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007).
Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Суд зауважує, що норми ст.226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження. Навпаки, п.1 ч.2 ст.185 ГПК України прямо передбачена можливість постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання (така правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №904/2423/18, від 02.12.2020 у справі №914/1531/19, від 22.12.2020 у справі №925/337/19, від 13.01.2021 у справі №910/4372/20, від 10.02.2021 у справі №916/365/17).
Відтак, з огляду на належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, неповідомлення ним про причини неявки та відсутність заяви ТОВ «ТСК РГ» про розгляд справи за його відсутності суд приходить до висновку про необхідність залишення його позову без розгляду.
Відповідно до ч.2 ст.226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Водночас, ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Також, згідно з ч.5 ст.130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Оскільки матеріали справи не містять клопотання позивача про повернення йому сплаченого судового збору за подання позову та заяви відповідача про компенсацію здійснених ним витрат, зазначені питання наразі судом не вирішуються.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.226 ГПК України ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Частиною 2 ст.235 ГПК України передбачено, що ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Згідно з ч.ч.4, 5 ст.240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.13, 42, 45, 46, 130, 181, 183, 185, 202, 226, 232 - 235, 240 ГПК України, господарський суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Рисайклинг Групп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Протек Агро Груп» залишити без розгляду.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 01.07.2021 у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст ухвали складено 01.07.2021.
Суд доводить до відома учасників судового процесу, що вони можуть отримувати інформацію у справі, що розглядається за офіційною вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України - https://court.gov.ua/fair/.
Суддя С. Смола