Справа № 523/18567/20
Провадження №2/523/1350/21
"23" червня 2021 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі
головуючого - судді Сувертак І.В.
при секретарі Мельніченко Г. О.
розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в порядку спрощеного позовного провадження в місті Одесі цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест фінанс» (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, буд. 7, оф. 49/2) про захист прав споживачів,-
Установив:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування вимог посилається на те, що між ним та відповідачем було укладено договір про надання фінансового кредиту №10001850187 від 22.04.2020 року відповідно до якого позивач отримав позику у розмірі 4300,00 грн. Зазначає, що укладений договір є недійсним, оскільки не містить жодних підписів сторін, ні власноручних, ні електронних удосконалених, які однозначно ідентифікують особу. Вказує, що вказаний договір не можна вважати таким, що підписаний належним чином згідно з вимогами чинного законодавства України, оскільки простий електронний підпис не дає змоги ідентифікувати особу-підписанта, а тільки підписання документа електронним удосконаленим підписом свідчить про достовірність даних підписанта та фактично ідентифікує підписанта. Вважає, що відповідачем не надано жодного доказу, які свідчили би про те, що оскаржуваний договір був дійсно укладений та підписаний сторонами відповідно до вимог чинного законодавства України. Також вказує, що відповідачем не проінформовано належним чином чином про всі істотні умови договору, оскільки при реєстрації та отриманні позики жодної інформації про правила кредитування та розмірі процентних ставок позивачу повідомлено не було. Зазначає, що відповідачем здійснюється нечесна підприємницька практика, що суперечить вимогам ЗУ «Про захист прав споживачів», а отже правочин, здійснений з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсним. На підставі викладеного, вважає що оскаржуваний договір є недійсним, оскільки порушує вимоги ЗУ «Про захист прав споживачів» та підпадає під вимоги ч.3 ст.215 ЦК України. Окрім того сума заборгованості на даний час складає загалом 9594 гривень, хоча кредит він брав у розмірі 4300 гривень та не має адекватного розрахунку суми заборгованості.
Таким чином позивач просив його позов задовольнити з обґрунтувань, що викладені в позовній заяві.
Ухвалою судді Суворовського районного суду м.Одеси Сувертак І. В. від 15 грудня 2020 року було відкрито спрощене провадження по справі з викликом сторін по справі та надано відповідачам строк для подання клопотання про розгляд справи в загальному порядку. Окрім того відповідачам було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 17,18).
Позивач в судове засідання не прибув, про розгляд справи обізнаний належним чином, причин неявки суду не сповістив та з заявою про відкладення розгляду справи не звертався. (а.с. 66).
Стороною відповідача Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест фінанс»03 березня 2021 року надано відзив на позовну заяву (а.с. 22-25). Відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки є безпідставними, з огляду на наступне. ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» є фінансовою установою і надає фінансові послуги, а саме надання послуг з факторингу, надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на підставі відповідної ліцензії, внутрішніх правил та примірного договору. 22.04.2020 року до товариства через веб-сайт товариства звернувся позивач шляхом реєстрації створення особистого кабінету із заповненням обов'язкових полей заявки на отримання кредиту, в якій були зазначені персональні особисті дані, такі як прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, ідентифікаційний номер, паспортні дані, номер телефону, номер карти, запрошена сума кредиту та інші відомості. Всі наступні входи в особистий кабінет можливі за допомогою логіну особистого кабінету і паролю особистого кабінету. При цьому зазначає, що активність щодо входу в особистий кабінет була неодноразовою, що свідчить про користування особистим кабінетом. Так, 22.04.2020 року між Товариством та позивачем було укладено договір №10001850187 в електронній формі через особистий кабінет на веб-сайті товариства, за яким фінансова установа зобов'язалася надати позичальникові - ОСОБА_1 кредит на суму 4300,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності в межах встановленого йому кредитного ліміту, а позичальник зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним, зазначені у Договорі. Договір укладений в електронній формі з проставленням електронного підпису ОСОБА_1 . Товариством було здійснено за допомогою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» як оператора послуг платіжної інфраструктури перерахування (виплату) грошових коштів за договором в розмірі 4300, 00 грн. на номер карти, вказаний позивачем під час реєстрації в ІТС на сайті товариства. Крім того вказує, що клієнт здійснював оплату коштів, як часткове виконання зобов"язання за вказаним договором. Станом на дату написання відзиву на позовну заяву, зобов'язання за договором позивачем не виконані, що є порушенням умов договору. Загальний розмір заборгованості станом на дату подання відзиву на позов становить 7036 гривень. Щодо посилань позивача на недійсність кредитного договору, зазначає, що позивач вчинив зважені, обміркові дії з метою отримання коштів у кредит від Товариства. Також зазначає, що згідно п.5.4 Внутрішніх правил договір підписується за домовленістю сторін згідно вимог, визначених ЗУ «Про електронну комерцію». Позичальник підтверджує, що алфавітно-цифрова послідовність, яку заявник отримує шляхом реєстрації на сайті Товариства засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі та заповнення Заявки, в тому числі, але не виключно, шляхом направлення йому смс-повідомлення за номером телефону, вказаним Заявником під час заповнення Заявки, та яка додається (приєднується) до електронного повідомлення від Заявника, є його електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), використовується ним в якості його власноручного підпису та є підтвердженням його особистості. Крім того, згідно п.5.5 Правил позичальник визнає всі документи, засвідчені з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними за значенням із документами в письмовій формі, підписаними власноручно. Товариство визнає, що використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) в повідомленнях, переданих в рамках користування Особистим кабінетом, призводить до юридичних наслідків, аналогічно з використанням власноручного підпису відповідно до вимог законів. Заявник підтверджує свою обізнаність та згоду з усіма істотними умовами договору у момент його підписання шляхом введення електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, з'ясувавши обставини справи, безпосередньо дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх кожний окремо та у сукупності й взаємозв'язку, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 10, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.
Судом встановлено, що 22 квітня 2020 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ФІНАНС» укладено кредитний договір №10001850187 в електронній формі через особистий кабінет на веб-сайті Товариства, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4300,00 грн. строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, на умовах строковості, зворотності, платності в межах встановленого кредитного ліміту, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, зазначені у Договорі.
22.05.2020, 19.06.2020, 07.07.2020, 20.07.2020, 04.08.2020, 20.08.2020, 10.09.2020 р.р. ОСОБА_1 в особистому кабінеті позичальника було ініційовано здійснення пролонгації за кредитним договором №10001850187 та в результаті укладено додаткові угоди про зміну умов договору №10001850187 від 22.04.2020 року.
Відповідно до п.4.1 Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, Заявник здійснює заповнення заявки на отримання Кредиту на сайті Товариства, обов'язково вказуючи всі дані, відмічені в заявці в якості обов'язкових для заповнення.
Заявка ОСОБА_1 на отримання кредиту №10001850187 від 22.04.2020 року містить його прізвище, ім'я та по батькові (російською мовою), серію та номер паспорта, дату його видачі, ідентифікаційний податковий номер, дату народження, адресу місця проживання, номер телефону, відомості про місце роботи, номер банківської картки та номер карти.
На підставі даних, зазначених у первинній Заявці, інформаційна система Товариства здійснює реєстрацію Заявника на Сайті та формує Особистий кабінет. Наступні Заявки подаються Позичальником через Особистий кабінет.
Згідно змісту заявки ОСОБА_1 підтвердив, що вказав повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні для прийняття Товариством рішення про надання кредиту, а також підтвердив свою повну обізнаність та згоду з усіма істотними умовами договору кредиту та Правилами кредитування з моменту кліку на кнопці «З умовами договору згодний» у Особистому кабінеті.
Згідно з умовами укладеного договору кредит надається Позичальнику виключно за допомогою Веб-сайту Кредитора cashberry.com.ua, за умови ідентифікації Позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.
При цьому Правилами визначено, що вони є частиною публічної пропозиції (оферти) у розумінні ст.641, ст.644 ЦК України та відповідно до ч.4 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» щодо укладення Кредитного договору на умовах, що встановлені Товариством, і застосовуються у випадку подання фізичною особою - заявником заявки на сайті Товариства за електронною адресою на отримання кредиту, а також акцептування заявником оферти в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства, та вчинення інших дій, передбачених цими Правилами.
Правилами встановлено, що позичальник підтверджує, що алфавітно-цифрова послідовність, яку Заявкик отримує шляхом реєстрації на Сайті Товариства, Товариство може передавати одноразовий ідентифікатор Заявнику засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі та заповнення Заявки, в тому числі, але не виключно, шляхом направлення йому СМС-повідомлення за номером телефону, вказаним Заявником під час заповнення Заявки, та яка додається (приєднується) до електронного повідомлення від Заявника (п.5.4)
Позичальник визнає всі документи, засвідчені з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентним за значенням із документами, укладеними у письмовій формі. Товариство визнає, що використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) в повідомленнях, переданих в рамках користування Особистим кабінетом призводить до юридичних наслідків. Сторони підтверджують, що заява (форма) про прийняття оферти (акцепт), електронний Договір та всі додатки до нього мають таку саму юридичну силу для Сторін, як документи, укладені у простій письмовій формі. Заявник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма істотними умовами Договору у момент його підписання шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (п.5.5).
Підтвердженням згоди Заявника на отримання Кредиту є акцептування Оферти в ІТС Товариства в Особистому кабінеті на Сайті Товариства, на підствердження чого відповідачем надано виписку про прийняття ОСОБА_1 такої оферти.
Відповідно до п.2.1 Договору про надання фінансового кредиту, Товариство не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дати підписання Договору Сторонами надає Кредит шляхом безготівкового перерахування суми Кредиту на банківський рахунок Позичальника.
Судом встановлено, що 22.04.2020 року ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» за допомогою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» здійснено перерахування (виплату) грошових коштів за договором в розмірі 4300,00 грн. на номер карти, вказаний під час реєстрації в ІТС ОСОБА_1 .
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦУ України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу . Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи 22.04.2020 року ОСОБА_1 оформив на сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ФІНАНС» заявку на отримання кредиту у розмірі 4300,00 грн шляхом заповнення всіх полів заявки із зазначенням даних банківської картки, на яку просив перерахувати кошти.
Відповідачем прийнято позитивне рішення про надання кредиту та 22.04.2020 року через платіжну систему за допомогою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» здійснено переказ кредитних коштів в сумі 4300,00 грн. на платіжну картку, вказану позичальником у заяві.
Таким чином, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, і такі дії сторін відповідають приписам статей 6 та 627 ЦК УКраїни, статей 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності доказів підписання ним договору за допомогою електронного цифрового підпису не можуть бути взяті до уваги, оскільки кредитний договір позики укладено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Крім того, як вбачається із заявки на отримання кредиту, вона містить персональні дані позивача, зокрема, його номер картки платника податків, який відповідає копії його картки платника податків, що міститься в матеріалах справи.
Доказів того, що дані внесено до заявки не ОСОБА_1 , а іншою особою, суду не надано.
Таким чином, суд, встановивши, що за домовленістю сторін було погоджено використання аналога власноручного підпису - одноразового ідентифікатора, позичальник підписав договір та отримав кредитні кошти, дійшов висновку, що сторонами укладено письмовий правочин за допомогою електронного засобу зв'язку, тому правові підстави для задоволення позову відсутні.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені Законом України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до статті 1-1 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
Зазначений Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування» (стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Частинами 1 та 2 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі, порядок зміни, та сплати процентів; 9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі, розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору.
У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.
Зі змісту Договорору від 22.04.2020 року вбачається, що у ньому вказано відомості про сторін договору, розмір суми кредиту, процентну ставку, строк кредитування, відповідальність за порушення умов договору, порядок вирішення спорів, порядок внесення змін та доповнень, припинення, розірвання договору, а такж інші умови договору.
Крім того, договором передбачено, що позичальник має право відмовитись від кредиту протягом чотирнадцяти календарних днів з дати укладення цього Договору, повідомивши про це Кредитора заздалегідь у письмовій формі. В такому випадку Позичальник повертає Кредитору суму кредиту та нараховані проценти за період фактичного користування кредитними коштами в порядку і на умовах, встановлених у цьому Договорі.
Також, у Договорі зазначено, що позичальник має право на дострокове повернення кредиту як в повному обсязі, так і частинами, сплативши проценти за користування кредитом, виходячи з фактичного залишку суми кредиту та строку користування кредитом.
Таким чином, підстав вважати, що між сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, без яких він не може бути укладеним та виконаним, не вбачається.
Частинами 1-2 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.
Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно: 1) основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару; 2) будь-яких застережень щодо прямої чи опосередкованої підтримки виробником продавця або продукції; 3) ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або інших цінових переваг; 4) потреби у послугах, заміні складових чи ремонті; 5) характеру, атрибутів та прав продавця або його агента, зокрема, інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії, афілійованість та права інтелектуальної або промислової власності, його відзнаки та нагороди; 6) права споживача або небезпеки, що йому загрожує.
Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
Обравши способом захисту своїх прав визнання кредитного договору недійсним з підстав порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів», позивач зобов'язаний довести правову та фактичну підстави своїх позовних вимог.
Жодних належних та допустимих доказів, які б підтвердили, що під час укладення кредитного договору з боку товариства не надано або надано у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформацію, необхідну для здійснення свідомого вибору, позивачем не надано.
У заявці ОСОБА_1 підтвердив свою повну обізнаність та згоду з усіма істотними умовами договору кредиту та Правилами кредитування з моменту кліку на кнопці «З умовами договору згодний» у Особистому кабінеті.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
З наданого відповідачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з Правилами надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту (Правилами кредитування) укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.
Отже, заповненням заявки та подальшим підписанням Договору позичальник підтвердив прийняття правил надання кредиту, як невід'ємних умов кредитного договору, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Виходячи з викладеного, доводи ОСОБА_1 щодо того, що Правила надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту він не підписував, є безпідставними.
При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, оскільки позивач, на виконання свого процесуального обов'язку не надав належних, і неспростовних доказів на підтвердження своєї позиції, а також оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позову за його недоведеністю. Будь-яких переконливих і безспірних доказів на підтвердження обставин недійсності правочину, позивачем не надано, не містять їх і матеріали справи, а обставини, на які позивач посилається, не є достатніми для висновку про наявність цивільно-правових підстав для визнання недійсним Договору №10001850187 від 22.04.2020 року. Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», судовий збір слід віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 11-13, 76-89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 352-355 ЦПК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про електронну комерцію», ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», ст.ст. 6, 207, 215, 626-628, 630, 638, 639, 1054 ЦК України, суд,-
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест фінанс» (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, буд. 7, оф. 49/2) про захист прав споживачів - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 29 червня 2021 року.
Суддя