Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/4699/20
Провадження №1-кп/523/675/21
30.06.2021 року
Суворовський районний суд м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 ., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду кримінальне провадження №12020160490000143 від 14 січня 2020 року із звинувачення:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Арциз, Одеської області, громадянина України,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у скоєні кримінального провапорушення передбаченого ст. 122 ч.1 КК України;
Встановив:
Судом встановлено, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.01.2020, приблизно о 22 годині 00 хвилин (більш точний час в ході проведення досудового розслідування встановити не вдалося можливим),перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 (біля входу до під'їзду) на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли в ході словесного конфлікту між ним та раніше незнайомим йому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , переслідуючи умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, з метою заподіяння шкоди здоров'ю останньому, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, завдав ногою не менше одного удару в область грудної клітини потерпілому ОСОБА_7 .
В результаті зазначених дій ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів 8 та 9 правих ребер по лопатковій лінії, які як у сукупності, так і окремо, не були небезпечними для життя, а викликають тривалий розлад здоров'я строком понад три тижні (більш ніж 21 день), і за цим критерієм, згідно п.п. 2.2.2. і 4.6 «Правил судово медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Обвинувачений вину у вчиненому фактично визнав.
При цьому ОСОБА_10 пояснив, що у день події був з товаришем за місцем події, зайшли у гості до товариша, однак як з'ясувалось пізніше він більше там не мешкав, постукали у двері на, що вийшов син потерпілого та почав сваритись, на цьому ґрунті між ними виник конфлікт який переріс у бійку, під час якою обвинувачений і наніс декілька ударів потерпілому.
Про вчинене ОСОБА_9 жалкує і вважає, що конфлікт та застосоване ним насилля були спровоковані потерпілим.
Крім отриманих показів ОСОБА_10 його винуватість у вчиненому підтверджується сукупністю наступних доказів.
Потерпілий ОСОБА_7 в суді пояснив, що перебував у вказаний день та час за місцем свого мешкання та спав, його розбудила дружина та повідомила, що невідомі особи наносять тілесні ушкодження її сину у парадній їх дому. Коли потерпілий вийшов з квартири то побачив, як ОСОБА_9 держить за горло ОСОБА_11 , а потім накинувся на потерпілого та почав наносити удари у різні частини тулубу. Від стаціонарного лікування відмовився.
Свідок ОСОБА_12 , надав наступні покази суду, що потерпілий є його вітчимом яким вони мешкають у одному домі. Відносно події вказав, що у вказаний день та час перебував у себе у квартирі, почув, як намагаються зламати замки його квартири, коли відчинив двері побачив двох незнайомих раніше осіб, один з них обвинувачений ОСОБА_9 . Обвинувачений не міг нічого сказати зрозумілого, лише погрожував та сварився нецензурною лайкою. Потерпілий почувши крик вийшов у під'їзд, де на нього напав обвинувачений та почав наносити йому удари.
Свідок ОСОБА_13 , вказав суду, що у день події разом з ОСОБА_9 вирішили відвідати свого товариша, пішли на адресу де він раніше мешкав, постукали у двері, їм відчинили та повідомили, що ОСОБА_14 тут не мешкає. Людина котра відкрила двері почала на нас кричати, лаятись та накинувся на обвинуваченого. Обвинувачений намагався уникнути конфлікту однак потерпілий провокував його.
Крім того, винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 ., у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України повністю підтверджується дослідженими під час судового розгляду письмовими доказами а саме :
Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.01.2021 року, згідно якого на лінію 102 надійшла заява , що за адресою АДРЕСА_3 , невстановлена особа нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_7 .
Дорученням про проведення досудового розслідування від 14.01.2020.
Заява від 13.01.2020 року, від потерпілого ОСОБА_7 про скоєння відносно нього кримінального правопорушення невідомою особою.
Поясненнями від 13.01.2020, від потерпілого ОСОБА_7 .
Дорученням на проведення досудового розслідування від 14.01.2020 року.
Висновком експерта №222 від 27.01.2020, згідно якого у потерпілого ОСОБА_7 малися наступні тілесні ушкодження, закриті переломи 8 та 9 правих ребер по лопатковій лінії. Зазначені тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, судити про індивідуальні особливості яких немає можливості.
Утворення зазначених тілесних ушкоджень, виходячи з їх характеру та локалізації, в результаті падіння на площину з вертикального, або близького до такого положення малоймовірно. Дані ушкодження, виходячи з консультативного висновку рентгенолога КУ «ООБСМЕ» можуть відноситись до 13.01.2020 р.
Дані ушкодження, виходячи з консультативного висновку рентгенолога КУ «ООБСМЕ» можуть відноситись до 13.01.2020 р.
Описані ушкодження, як у сукупності, так і окремо, не були небезпечними для життя, а викликають тривалий розлад здоров'я строком понад три тижні і за цим критерієм відноситься до категорії середньої тяжкості.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.03.2020, згідно якого потерпілий ОСОБА_7 впізнав на фотознімку №3 ОСОБА_9 .
Протоколом проведення слідчого експерименту від 20.03.2020 року, згідно якого було встановлений механізм нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_15
Доручення ( оперативному підрозділу на проведення слідчих ( розшукових ) дій) у порядку ст.40 КПК України від 15.01.2020
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.03.2020, згідно якого свідок ОСОБА_12 впізнав на фотознімку №1 ОСОБА_9 .
Протоколом проведення слідчого експерименту від 21.03.2020 року, згідно якого свідок ОСОБА_12 вказав механізм та послідовність нанесення потерпілому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.03.2020, згідно якого свідок ОСОБА_16 впізнала на фотознімку №4 ОСОБА_9 .
Протоколом проведення слідчого експерименту від 20.03.2020 року, згідно якого свідок ОСОБА_16 вказала механізм та послідовність нанесення потерпілому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.03.2020, згідно якого свідок ОСОБА_17 впізнав на фотознімку №4 ОСОБА_9 .
Вимогою ІЦ ГУ НП України, згідно якої в силу ст.89 КК України ОСОБА_9 вважається не судимим.
Довідкою - характеристикою на ОСОБА_9 .
Суд кваліфікує вищезазначені дії обвинуваченого ОСОБА_9 , за ч.1 ст.122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
При призначенні покарання суд враховує
Суд враховує дані про ОСОБА_9 як про особу, що визнав свою провину вважається не судимою особоаю в силу 89, має постійне місце проживання,, працює не офіційно, , а також висновки досудової доповіді органу пробації про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням за умови здійснення інтенсивного нагляду, застосування соціально-виховних заходів та виконання індивідуального плану, встановленого пробаційною програмою.
Призначене покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства, потерпілої сторони, та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
Також, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд враховує і відношення обвинуваченого до скоєного ним, провину у судовому засіданні визнав повністю, попросив публічно пробачення у потерпілого, направив грошову допомогу потерпілому.
Враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини цього кримінального провадження, беручи до уваги особу обвинуваченого, керуючись вимогами кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_9 , а також попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає, що цілі покарання обвинуваченого, будуть досягнуті з такою мірою покарання, як обмеження волі із застосуванням іспитового терміну.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому суд відносить щире каяття, відшкодування шкоди.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому, відсутні.
Суд звершував правосуддя очевидно для загалу, згідно з нормами Кримінального Кодексу України, об'єктивно і неупереджено, незалежно та керуючись верховенством права, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з додержанням і врахуванням Загальної Декларації прав людини, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішень Європейського суду з прав людини, вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
Судом вирок ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.
Суд, відповідно до ст. 368 КПК України, вирішив усі питання при ухваленні вироку.
Обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Відповідно до ст. 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Стаття ст. 28 Головного Закону України передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до ст. 1 КК України - Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам. Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
Визначене обвинуваченому покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства, потерпілих, та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
При розгляді даного кримінального провадження, суд керується принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно статті 6 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом; кожен, кого звинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів.
Долю долученого до кримінального провадження речового доказу слід вирішити у відповідності з вимогами ст.100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», ст. 64 КК України та керуючись ст.ст. 100, 128, 369-371, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_9 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_9 , від відбування основного покарання з випробуванням на один рік.
Згідно ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_9 , виконувати покладені на нього обов'язки, а саме:
- за ч. 1 п. 1 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації (кримінально-виконавчої інспекції);
- за ч. 1 п. 2 повідомляти уповноважений орган з питань пробації (кримінально-виконавчої інспекції) про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- за ч. 2 п. 2 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (кримінально-виконавчої інспекції).
До вступу вироку в законну силу обрати йому запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом 30 днів від дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1