Справа № 537/1871/17 Номер провадження 22-ц/814/1533/21Головуючий у 1-й інстанції Маханьков О. В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
30 червня 2021 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.
Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.
при секретарі: Коротун І. В.
переглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Таранкової Олени Олегівни
на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 травня 2017 року, ухвалене суддею Маханьковим О.В., повний текст складено - 23 травня 2017 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
04 травня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Позовна заява мотивована тим, що вони з відповідачем перебувають у шлюбі. Мають дитину - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча має таку можливість. Позивачу одній самотужки важко утримувати дитину, оскільки вона отримує невелику заробітну плату, знаходиться у скрутному матеріальному становищі, у зв'язку з цим вона вимушена звернутися до суду. Просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 25% з усіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків від прожиткового мінімуму на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і до її повноліття.
Заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 травня 2017 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 04.05.2017року.
Стягнуто з ОСОБА_1 640,00 грн. судового збору в прибуток держави.
Рішення в частині стягнення аліментів в розмірі суми платежу за один місяць допущено негайному виконанню.
Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги є обгрунтованими та доведеними у суді першої інстанції належними доказами, тому підлягають задоволенню.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 березня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 23.05.20217р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Таранкова О.О.посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та зменшити розмір аліментів, що підлягають стягненню, з 1/4 до 1/8 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 04.05.2017року.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при прийнятті рішення порушив норми матеріального права, а саме ст. 182 СК України. Звертає увагу, що розрахунок розміру аліментів здійснюється з урахуванням середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, але на даний момент ОСОБА_1 не працює, постійний дохід у нього відсутній, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. Зазначає, що розмір аліментів, який визначений судом, призведе відповідача у скрутне матеріальне становище. Згідно довідки лікарсько-консультативної комісії поліклінічного відділення Кременчуцького обласного психоневрологічного диспансеру №43 від 28.02.2020 р. ОСОБА_1 за станом здоров'я спостерігається лікарем-психіатром у Кременчуцькому обласному психоневрологічному диспансері з 25.12.2015 року і по теперішній час з діагнозом шизоафективний розлад маніакального типу у стадії ремісії. У зв'язку з зазначеним захворюванням у нього відсутня фактична, реальна можливість працевлаштуватися, мати постійне місце роботи та систематичний безперервний заробіток.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що подружжя ОСОБА_5 перебувають у шлюбі (а.с. 2). Шлюб не розірваний, проживають окремо.
Сторони мають дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копію свідоцтва про народження (а.с. 3).
В судовому засіданні судом встановлено, що дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає з позивачем. Позивач вказала, що на утримання дочки відповідач у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги і дитина перебуває на повному її утриманні.
Між позивачем та відповідачем у справі ускладнилися відносини. У добровільному порядку відповідач не надає достатньої допомоги дитині, не допомагає матеріально.
Підстав для звільнення відповідача ОСОБА_1 від обов'язку утримувати дитину, судом не встановлено.
Договору між батьками про сплату аліментів на дитину не досягнуто, тому він підлягає вирішенню в судовому порядку.
При визначенні розміру аліментів судом враховано стан здоров'я та матеріальний стан відповідача ОСОБА_1 , стан здоров'я та матеріальне становище дитини, тому суд першої інстанції прийшов до висновку про доцільність стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у розмірі 1/4 частини його заробітку, щомісячно але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Апеляційний суд у складі колегії суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Статтею 180 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із частиною третьою статті 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (стаття 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (стаття 184 цього Кодексу) за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Ухвалюючи рішення про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу (заробітку) щомісяця, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як батько зобов'язаний приймати участь у наданні матеріальної допомоги доньці, тягар її утримання не може бути покладений тільки на матір.
З висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення з відповідача аліментів на неповнолітню дитину погоджується колегія суддів.
Проте, апеляційний суд не може погодитися з визначеним судом першої інстанції розміром аліментів ј частина, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на ту обставину, що у даній справі 23.05.2017 р. ухвалене заочне рішення суду, тобто без участі відповідача чи його представника. По справі не вбачається, що відповідач знав про розгляд справи та мав процесуальну можливість надати свої докази суду першої інстанції.
В апеляційні скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Таранкова О.О. звертає увагу суду, що ОСОБА_1 за станом здоров'я спостерігається лікарем-психіатром у Кременчуцькому обласному психоневрологічному диспансері з 25.12.2015 року і по теперішній час з діагнозом шизоафективний розлад маніакального типу у стадії ремісії. У зв'язку з зазначеним захворюванням, у нього відсутня фактична, реальна можливість працевлаштуватися, мати постійне місце роботи та систематичний, безперервний заробіток (а.с. 51).
Зважаючи на надані сторонами докази у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що розмір аліментів належить зменшити з 1/4 до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця на утримання неповнолітньої дочки.
Колегія суддів вважає, що такий розмір аліментів є об'єктивним, відповідає встановленим судом обставинам справи, наданим доказам та вимогам СК України.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Таранкової О.О. підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні, шляхом зменшення визначеного судом першої інстанції розміру аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 - з 1/4 до 1/6 частини всіх видів доходу (заробітку) щомісяця. В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі ч. 13 ст. 141ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Позивача ОСОБА_2 звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи про стягнення аліментів на утримання дитини в усіх судових інстанціях.
Крім того, ухвалою Полтавського апеляційного суду від 31 травня 2021 року ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору при подачі апеляційної скарги.
Таким чином, судові витрати підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п.4 ч.1, ч. 3 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.4, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Таранкової Олени Олегівни - задовольнити частково.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 травня 2017 року - змінити. Зменшити щомісячний розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 частини усіх видів доходу (заробітку) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В іншій частині рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 30 червня 2021 року.
СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов